[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 20‒89 | 90‒109 | 110‒129 | 130‒149 ] [ Все сообщения ]
| Rebe | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| З Болгарією, скоріш, ситуація зворотна - це не росіяни розуміють болгар, а навпаки. Бо ж то були визволителі.
Цікаво відмітити моє спостереження - в 1989 році російською добре розмовляли більшість людей старої школи, тобто ті, хто виріз за розквиту НРБ. Серед інших, тобто молодших, мову бездоганно знали хіба валютні кидали, міняли та гіди. | ||
| Misha | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| А в 1998 году (на курорте, ест-но), русский знала большая часть молодёжи. Вообще, русских там традиционно уважают. | ||
| Саня | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| Повертаючись до подібності і відмінності мов- беремо 2 простеньких слова- палац і готель. Пол.-палац, готель, укр.- палац, готель, англ, італ.- ідентично.Рос.- дворец, гостиница.Факт, як кажуть, говорить сам за себе. Я вже давно зробив висновок, що українська подібніша все ж до західнослов'янської групи, з російською єднає кирилиця і довготривале співжиття, а так мови відрізняють ся доволі сильно. Росіяни нашої мови не розуміють і от вам простий приклад- Трускавець, 2003 рік- познайомилися з однією пані з Москви. Ми їй перекладали фільм, що йшов по ТВ, перекладали одразу ж, бо вона нічого не розуміла. | ||
| Misha | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| Да ну. Такого типа слов в украинском нетак уж много. Россияне обычно хорошо понимают украинсккий текст. | ||
| Стефан | Re: Про мови [112] | [Ответить] |
| > Повертаючись до подібності і відмінності мов- беремо 2
> простеньких слова- палац і готель. Пол.-палац, готель, > укр.- палац, готель, англ, італ.- ідентично. Насчет итальянского можно поподробнее? :-) (Каким образом "albergo" идентично "готелю"...) Но что украинский по лексике ближе к западным языкам, спору, конечно, нет. Примерам несть числа. Дах, колiр, фарба... Аналогично с произношением (сравните, как произносится одно и то же слово "температура" в украинском, итальянском и русском). | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [107] | [Ответить] |
| > Ну, хочешь жить - умей вертеться. Хотя после введения виз
> наших туристов стало гораздо меньше, всё же их очень > много. Я не только о Варне и Бургасе | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [110] | [Ответить] |
| > З Болгарією, скоріш, ситуація зворотна - це не росіяни
> розуміють болгар, а навпаки. Бо ж то були визволителі. Хто чиї? Скільки пам'ятаю історію, а болгари якось самі справлялися > Цікаво відмітити моє спостереження - в 1989 році російською > добре розмовляли більшість людей старої школи, тобто ті, > хто виріз за розквиту НРБ. Серед інших, тобто молодших, > мову бездоганно знали хіба валютні кидали, міняли та гіди. Хм... то, виходить, зараз має бути навпаки? | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [108] | [Ответить] |
| > імхо, росія завжди любила апелювати до спорідненості
> слов'ян і розводити демагогію на тему братської любові > (цікава орієнтація :)), при цьому в цій же "любові" бажаючи > бути зверху, в сенсі над усіма. ant, не балаболь, а читай історію. Сумлінно, бажано. Бо Наприкінці 19 сторіччя навпаки любити Росію у турецьких та автрійських слов'ян було модно, завдяки чому вони і здобули у результаті незалежність. Хоча ще Тургєнєв (начебто) писав, що "ми їм зараз допомагаємо фізично і культурно, а вони нас зрадять першої ж нагоди. Ну, може, він і не правий був, т.я. Росія, фактично, зрадила всі інші слов'янські народи своєю революцією і до сих пір вся про- та антиросійська тематика зав'язується на комуністичному грунті. Але про те, що пан-слов'янська ідеологія була російською ініціативою, краще б мовчав. Імперії куди більше були потрібні Персія, Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина, аніж Галиччина, а тим паче Сілезія, Словенія та Болгарія | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [113] | [Ответить] |
| > Да ну. Такого типа слов в украинском нетак уж много.
> Россияне обычно хорошо понимают украинсккий текст. Текст - может быть (хотя, сомневаюсь - очень многие информацию воспринять не могут), а вот речь... Как я понял, я польский "хаваю" значительно лучше, хотя в жизни с ним встречался и встречаюсь куда реже, чем "обычный россиянин" с украинским. И при этом признаю, что украинский к русскому куда ближе, чем к польскому | ||
| Саня | Re: Про мови [113] | [Ответить] |
| Порівняйте- польська і українська, виклав міні-словник.Невже українська ближче таки до російської?По-моєму, польська ближче.
Pols'ka: Polish: Ukrajins'ka: Ukrainian: A abonament peredplata absolwent wypusknyk aby szczob, szczoby, aby adidasy krosiwky administracja administracija adoptowac usynowyty adres adresa agrest agrus akceptowac akceptuwaty, pryjmaty akcja dija aktor aktor alarm trywoha alarmowac zdijmaty trywohu albo abo ale ale alfabet abetka, alfawit algierski alzyrs'kyj aluzja natiak amunicja bojeprypasy aneks, dodatek dodatok aniol anhel apel zaklyk arabski arabs'kyj archiwum archiw arcydzielo szedewr areszt, aresztowac areszt, aresztuwaty arkusz arkusz artykul (w gazecie) stattia artykul (towar) towar artysta artyst atak ataka atrakcyjny prywablywyj australijski awstralijs'kyj austriacki awstrijs'kyj auto awto, awtomobil' autobus awtobus automat awtomat autor awtor B babcia baba, babusia, babcia bac sie (ja sie boje) bojatysia (ja bojusia) badacz doslidnyk badac doslidzuwaty bajka kazka, bajka bajkowy kazkowyj bandyta bandyt baran baran bardziej bilsze barwa kolir, barwa bawelna bawowna bez bez bezpieczenstwo bezpeka bezposredni bezposerednij beben bubon, baraban bialy (m.), biala (f) bilyj (m.), bila (f.) blonie obolon', luka blyskawica blyskawka bo bo, tomu szczo bloto boloto bocian leleka, 2) buz'ko (dial.) bok bik brama brama, worota bredzic maryty brzeg bereh buty czerewyky byc (Ja jestem; On, Ona jest) buty (Ja je; Win, Wona je) C calkiem cilkom, zowsim caly (m.), cala (f.) cilyj (m.), cila (f.) cerkiew cerkwa cel cil', meta cena cina centrum centr Chiny Kytaj Chinski Kytajs'kyj, Kytajs'ka chleb chlib chlodnia cholodylnyk chlodny (m.), chlodna (f.) cholodnyj (m.), cholodna (f.) chlopiec chlopec' chociaz` chocz, chocza chrzest chreszczennia cialo tilo cien tin' ciez`ki waz`kyj, tiaz`kyj co szczo; 2) szo (dial.) czas czas czekac (ja czekam) czekaty (ja czekaju) czekolada szokolad czeresnia czeresznia Czerwiec Czerwen' czerwony (m.), czerwona (f.) czerwonyj (m.), czerwona (f.) czwartek czetwer czy czy czyj czyj czyn wczynok, czyn czysty czystyj czytac czytaty D dach dach, pokriwla dac (ja daje) daty (ja daju) dbac dbaty dab dub dar podarunok, darunok, dar deszcz doszcz dla dla dlug dovh, borh dluz`nik dovz`nyk, borz`nyk do do doba doba dobry (m.), dobra (f.) dobryj (m.), dobra (f.) dobrze dobre, harazd dom dim dorsz triska dostep dostup dosyc dosyt' dotad doty, dosi drabina drabyna drzewo derewo drzwi dweri dusza dusza duz`o bahato duz`y, duz`a welykyj, welyka dywan kylym dzien den' dzieki, dziekowac (Dziekuje!) zawdiaky, diakuwaty (Diakuju!) E echo widlunnia, widhuk, luna, echo Egipt, egipski Jehypet, jehypets'kyj egzamin ispyt, ekzamen ekspedient prodawec' Estonia, estonski Estonija, estons'kyj Europa, europejski Jewropa, jewropejs'kyj Ewangelia Jewanhelije ewidencja oblik F fala chwyla farba farba fartuch fartuch fasola kvasola ferie kanikuly Finlandia, finski Finlandija (Chwynlandija), fins'kyj, firanka zanawiska; 2) firanka (dial.) flaga prapor G galaz hilka, haluz', haluzka garb horb garnek horszczyk, hlek, hleczyk gdy koly, jakszczo gdzie? de? gdzies des' ges huska, husak glina hlyna glos holos glowa, glowny holowa, holownyj gluchy (m.), glucha (f.) hluchyj (m.), hlucha (f) gniazdo hnizdo golab holub gora hora gorszy, gorsza hirszyj, hirsza gosc hist' Grecja, grecki m.), grecka (f.), grek Hrecija, hrec'kyj, hrecka (f.), hrek gromada hromada, jurba, natowp grzyb hryb gwiazda zirka H haczyk haczok haft wyszywka halas szum, halas halasowac szumity, halasuwaty hamulec halmo handel torhiwlia hanba han'ba haslo haslo helm szolom hinduski, hinduska, Indie indijs'kyj, indijs'ka, Indija historia, historyczny istorija, istorycznyj honor czest' huczec, huk hudity, huk humor humor I i i, j, ta igla holka ile? skil'ky? ilosc kilkist' imie im'ja inaczej inaksze inny (m.), inna (f.) inszyj (m.), insza (f.) interesujacy, interesujaca cikawyj (m.), cikawa (f.) iskra iskra isc (ja ide) jt, ity (ja jdu) Izrael, izraelski Izrajil', izrajil's'kyj J jezyk mowa jodla jalynka, smereka jutro zawtra juz` wz`e K kaczka kaczka kamien kamin' kapelusz kapeliuch kapusta kapusta kapusniak kapusniak kara kara karac karaty karp korop kawa kawa kawalek kusok, kawalok (West Ukraine) kaz'dy, kaz'da koz'nyj, koz'na kilka dekilka, kilka kolacja weczeria koniec kinec' koniecznie obowjazkowo konieczny, konieczna, konieczni neobchidnyj, neobchidna, neobchidni korona korona kraj kraj, krajina krag kruh, kolo kto chto ktos' chtos' ktory kotryj, jakyj kuchnia kuchnia Kwiecien' Kwiten' L lampa lampa las lis latac litaty lato lito lecz ale lekarz likar lekki, lekka lehkyj, lehka lepiej kraszcze, lipsze lew lew lotnisko letowyszcze, aeroport lub abo lubic' liubyty lud narid, narod ludzie liudy Luty Liutyj £ £abedz lebid' £ad lad £adny, £adna harnyj, harna £agodny, £agodna, £agodni lahidnyj, lahidna, lahidni £agodzic' lahodyty, remontuwaty £amac' lamaty, lomyty £apa lapa £apac' lapaty £askawy, £askawa laskawyj, laskawa £atwo, £atwy, £atwa lehko, lehkyj, lehka £awka lawka £azienka vanna £aczny, £aczyc' zahalnyj, zjednuwaty £acznos'c' zwjazok £eb czolo £opata lopata £otwa, £otewski Latwija, Latvijskyj £os' los' £osos' losos' £odz lodka, czowen £oz'ko liz'ko £uk luk, duha £up zdobycz, trofeji £ysy, £ysa lysyj, lysa £yz'ka loz'ka £yz'wy kowzany £za slioza M machac' machaty Maj Trawen' mak mak malarz chudoz'nyk malina malyna ma£o, ma£y, ma£a, ma£e malo, malyj, mala, mali ma£pa mawpa marchew morkwa martwy, martwa mertwyj, mertwa Marzec Berezen' marzenie, marzyc' mrija, mrijaty mas£o maslo matka maty, matir mecz matcz meta finisz, meta mewa czajka medrzec mudrec' meka muka miecz mecz miec', ja mam, ty masz, on/ona ma maty, ja maju, ty majesz, win/wona maje miedz mid' miejsce misce miedzynarodowy miz'narodnyj miekki, miekka mjahkyj, mjahka mi£os'c' liubow miod med m£yn mlyn mleko moloko mniej, mniejszy, mniejsza mensze, menszyj, mensza modlitwa molytwa modlic sie molytysia Mo£dawia, Mo£dawski Moldawija, Moldawskyj morze more most mist mowa, jezyk mowa moz'e moz'e moc', ja moge, on moz'e, ty moz'esz mohty, ja moz'u, win moz'e, ty moz'esz mroz moroz N na na na pewno napevne, napevno na zawsze nazawz'dy nad nad nafta, ropa nafta najbardziej najbilsze najlepsze, najlepszy, najlepsza najkraszcze / najlipsze, najkraszczyj / najlipszyj, najkraszcza / najlipsza nakaz nakaz, rozporiadz'ennia namiot namet, szatro naprzeciw nawproty narada narada nasz, nasza, nasze nasz, nasza, naszi nazwa nazwa nic niczoho, niszczo, nic (in West Ukraine) nie ni, nie (in Western Ukraine) nie ne niebieski, niebieska holubyj, holuba niech nechaj niegdys kolys' niemoz'liwy, niemoz'liwa nemoz'lywyj, nemoz'lywa niesc', ja niose nesty, ja nesu niewiele nebahato niz' niz' niz'ej nyz'cze noc nicz nos nis noz' niz' O o pro obaj oboje, obydwa obok kolo, poblyzu ochrona ochorona oddac', ja oddaje widdaty, ja widdaju on, ona, oni win, wona oraz i, ta orze£ orel osio£ osel osoba osoba os' wis' otoz' otz'e owoce owoczi P palec palec' pa£ac palac panstwo, panstwowy derz'awa, derz'awnyj para para patyk patyk, palycia pieniadzy hroszi pierwszy, pierwsza perszyj, persza pies pes piesn' pisnia piwo pywo p£akac', ja, on p£acze plakaty, ja placzu, win placze po po pociag potiah, pojizd pokoj myr, spokij 2.) kimnata po£owa polowyna poniedzia£ek ponedilok potem potim powies'c' roman, nowela powietrze powitria po£noc piwnicz praca pracia, robota precz het' przed, przedni pered, perednij przod pered przyjsc', ja przyjde pryjty, ja pryjdu pusty, pusta pustyj, pusta pytanie pytannia, zapytannia R rada rada rados'c' radist' reka ruka robic', ja robie robyty, ja robliu rodzina rodyna, simja rok rik rod, pokolenie rid, pokolinnia ruch ruch ryba ryba rybak rybak, rybalka rynek, bazar rynok, bazar ryz' rys rzad uriad rzeka rika Rzym, Rzymski Rym, Ryms'kyj rz'nac' rizaty S sad sad samochod maszyna samolot litak sam, sama sam, sama sasiad susid schody schody sen son serce serce siano sino siec sit', merez'a si£a syla skazac, ja mowie, on mowi skazaty, ja kaz'u, win kaz'e sklep mahazyn skora szkira s£once sonce s£owo slowo s£uchac, ja s£ucham sluchaty, ja s£uchaju sok sik sosna sosna spo£eczenstwo suspil'stwo spotkanie zustricz srebro sriblo stad zwidsy stol stil suchy, sucha suchyj, sucha szesc' szist' szkoda 2.) Szkoda! szkoda 2.) Szkoda! szum szum Szwecja, szwedzki, szwed Szwecija, szweds'kyj, szwed szyja szyja S' s'ciana stina s'cisly, scisla styslyj, stysla s'lepy, s'lepa slipyj, slipa s'miac sie, ja sie smie smijatysia, ja smijusia s'roda sereda s'piewac', ja s'piewam spiwaty, ja spiwaju s'mierc' smert' s'rodek seredyna s'rodowisko seredowyszcze s'wiat swit s'wiat£o switlo s'wieca swiczka s'winia swynia s'wit switanok T tajemnica tajemnycia tak tak tam tam tamtedy tudy, tudoju tani, tanio deszewyj, deszewo telewizja telebaczennia teraz teper t£o tlo, fon towarzystwo towarystwo trawa trawa tres'c' zmist troche trochy, troszky trwac, to trwa trywaty, ce trywaje tutaj tut, tu tydzien' tyz'den' tymczasowo, tymczasowy tymczasowo, tymczasowyj tyton' tiutiun tytu£ zaholowok, tytul, nazwa U u u (w), pry, bilia ucho wucho uczyc' uczyty, wczyty udzia£ uczast', udil ufac', ja ufam dowiriaty, ja dowiriaju ulica wulycia umiec', ja umie, on umie umity, ja wmiju, win wmije u£amek ulamok umowa 2.) warunek uhoda, dohowir 2.) umowa Ukraina, ukrainski, ukrainska, Ukrainiec, Ukrainka, Ukraincy Ukrajina, ukrajins'kyj, ukrajins'ka, Ukrajinec', Ukrajinka, Ukrajinci umacniac' ukripliaty umrzec' umerty, wmerty umys£ rozum uniknac, ja unikam unykaty, ja unykaju upa£ speka urodzaj uroz'aj, wroz'aj ustroj ustrij uwaga, uwaz'ny uwaha, uwaz'nyj uz'yc' uz'yty, wz'yty, wz'ywaty W w (we) w (u) wapno wapno waz'ny, waz'na waz'lywyj, waz'lywa warstwa werstwa, szar waski, waska wuzkyj, wuzka wiara, wierzyc' wira, wiryty wies' selo wiec otz'e wiecej bil'sze wiekszy, wieksza bil'szyj, bil'sza wiele / duz'o bahato wilk wowk wis'nia wysznia wiosna wesna W£ochy, w£oski, w£och, w£oszka Italija, italijs'kyj, italijec', italijka woda woda wygrac' wyhraty wykorzystac' wykorystaty wyspa ostriw wzd£uz' wzdowz', zdowz', protiahom wzwyz' whoru, wwerch Z z (ze), 2) od z (zi), 2.) wid za za zabawa zabawa, hra, rozwaha zabrac', ja zabieram zabraty, ja zabyraju zachod zachid zadanie zawdannia zagranica zakordon zakaz zaborona zakonczenie zakinczennia zakon'czyc' zakinczyty zamiana zamina, obmin zamiast zamist' ziarno zerno zielony, zielona zelenyj, zelena z£y, z£a zlyj, zla znowu znow, znowu zrozumiec', ja rozumiem zrozumity, ja rozumiju zysk zysk, prybutok Z' z'aba z'aba z'al z'al z'e szczo z'eby szczoby z'o£tko z'owtok z'o£ty, z'o£ta z'owtyj, z'owta z'ona, 2.) kobieta z'inka, 2.) z'inka z'uc' z'uwaty z'ycie, z'yc' z'yttia, z'yty z'ydowski, z'yd z'ydiws'kyj / jewrejs'kyj, z'yd / jewrej z'yto z'yto z'ywy, z'ywa z'ywyj, z'ywa | ||
| ant132 | Re: Про мови [117] | [Ответить] |
| Бо Наприкінці 19 сторіччя
> навпаки любити Росію у турецьких та автрійських слов'ян > було модно, завдяки чому вони і здобули у результаті > незалежність. 1.модно і популярно - так; але практика показала, що любов до родичів зростає з віддаленістю від них :) , і не тільки до росії. > ...фактично, зрадила всі інші слов'янські народи своєю > революцією і до сих пір вся про- та антиросійська тематика > зав'язується на комуністичному грунті. 2. не зовсім розумію чому зрадила? це рос. внутр справа, правда якби при цьому вони не чіпали інших :) > ...пан-слов'янська ідеологія була російською ініціативою, > краще б мовчав. 3. і де я таке "балаболив"? я казав "росія завжди любила.." ~= часто використовує. Імперії куди більше були потрібні Персія, > Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина, аніж Галиччина, > а тим паче Сілезія, Словенія та Болгарія а для чого Персія, Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина? | ||
| ant132 | Re: Про мови [119] | [Ответить] |
| по-моєму українська значно ближче до білоруської, російської чи словацької, ніж до польської - свій досвід. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: Про мови [119] | [Ответить] |
| только не польской и это правильно... | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [120] | [Ответить] |
| > 1.модно і
> популярно - так; але практика показала, що любов до родичів > зростає з віддаленістю від них :) , і не тільки до росії. Є такий момент :-) Гарно помітив! Але було якраз навпаки. > 2. не зовсім > розумію чому зрадила? це рос. внутр справа, правда якби при > цьому вони не чіпали інших :) Це внутрішньороссійська трагедія і саме вона чіпала інших. Просто Росія, як і Україна, на той момент виявилися нездатними протистояти червоній чумі, до речі, спонсованої ворогами Росії. А потім нездатними виявилися і інші. Сітковий маркетинг :-) Просто "колиска революції" опинилася саме в Росії. Точніше, у столиці Імперії, з якою воювала Німеччина. Тільки не треба казати, що Р.І. винувата у війні з Німеччиною та А.-У., що розмістила столиці на своїх "материкових" землях і т.д. Так склалося і ані країна, ані народ у цьому не винні. А комуняки мали у 1919 і так найвищий рейтинг популярності на Україні - аж 31%. Всі інші так і не змогли об'єднатися проти них - як знайомо, чи не правда? > і де я таке "балаболив"? я казав "росія завжди любила.." Стратегії та тенденції - не одне і те саме. Що країна заявлює та робить - то є різні речі за фактом ;-) > а для > чого Персія, Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина? ХЗ. Геополітичні інтереси. Персія - вихід до Індійського океану, Туреччина - до Середиземномор'я, Маньчжурія - до власного ж Далекого Сходу та порт-Артуру, ворота до Індокитаю, а Афганістан та Кашмір були, фактично, спірними з британською імперією территоріями, де у Російської імперії було переважне лоббі. Гадаю, якби не комуняки, до конця 40х імперія змогла б пройти нормальний, гуманний шлях федералізації, де й Україна змогла б знайти своє місце під сонцем. | ||
| ant132 | Re: Про мови [123] | [Ответить] |
| > тільки до росії. Є такий момент :-) Гарно помітив! Але було
> якраз навпаки. це було їх перше зближення :) чехи-словаки поляки-українці віддалились і відносини згодом покращились. вони (нехай балканці) думали схоже як хмельницький - допоможуть звільнитись від польщі, австро-угорщини, османії, фашистів... так звільнитись допоможуть, навіть більше ... проблема в тому, що ніхто нічого не хоче робити просто так.. :-| > Всі інші так і не змогли об'єднатися проти них - як > знайомо, чи не правда? > кожен намагається надавити на слабке місце ворогів (1905..) нюанс. наскільки я памятаю, укр почала швидше відділятись ніж почався перворот, обєднатись :) :( а розпадами і переворотами війна закінчилась не тільки для росії.. > территоріями, де у Російської імперії було переважне лоббі. росія часом поводиться не тільки з точки зору логіги... війна в європі - так, здається союзники втягли.. ще одне. а чи не ближче до середземномор'я через болгарію чи югославію? :) тоді для народних мас можна використовувати гасло на зразок "звільнимо братів-словян (або православних) від бусурманського іга.." :) або "у вас ще нема демократії - тоді наші ракети летять до вас" ;) > Гадаю, якби не комуняки, до конця 40х імперія змогла б > пройти нормальний, гуманний шлях федералізації, де й > Україна змогла б знайти своє місце під сонцем. не знаю.. в даній альтернативній історії дуже багато факторів, що в різих комбінаціях порізному можкть впливати... | ||
| ant132 | Re: Про мови [119] | [Ответить] |
| ..................................
> z'yttia, z'yty z'ydowski, z'yd z'ydiws'kyj / jewrejs'kyj, > z'yd / jewrej z'yto z'yto z'ywy, z'ywa z'ywyj, z'ywa нам повезло що в тебе такий маленький словник :) | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| >вони (нехай балканці) думали схоже як
> хмельницький - допоможуть звільнитись від польщі, > австро-угорщини, османії, фашистів... так звільнитись > допоможуть, навіть більше ... проблема в тому, що ніхто > нічого не хоче робити просто так.. :-| Неправда :-) Читай "Чорну Раду" :-) У 17 сторіччі на Україні ДУЖЕ гарно було відомо, чим може обернутися союз з Московським царством, яке на ту пору мало державну систему, спадковану ще від Орди на Казанського ханства (тут роль Петра I недооцінити неможливо), тому противників було куди більше, аніж прихильників. Але, з іншого боку, церква тоді грала роль чи не більшу за державний інститут - на цьому Хмельницький, польский (хоча православний) поміщик, і зіграв. У кожному підручнику написано, що ЗАДЛЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ. Хотів надокучити Польщі, і все. На Балканах переслідували власні інтереси і інтереси церкви - це більш популярний, але слабкіший і малодійний фактор процесу. > росія часом поводиться не тільки з точки > зору логіги... Всі країни так. А все тому, що у всіх логіка різна. Якщо вона стає більш-менш цільною та однаковою, країна процвітає. > війна в європі - так, здається союзники > втягли.. ще одне. а чи не ближче до середземномор'я через > болгарію чи югославію? :) Ні. Там же немає прямих водних шляхів :-) Стамбул був давньою метою російських імператорів і у Першій Світовій з'явилася дуже гарна нагода її здобути. > тоді для народних мас можна > використовувати гасло на зразок "звільнимо братів-словян > (або православних) від бусурманського іга.." :) Це було вже не 18 сторіччя і ще не 20. Тому гасла ішли від братів слов'ян, і ажніяк не від Росії :-) Імперії, далекій від націоналізму та соціалізму, це було абсолютно не потрібно. Навіть, повторюсь, із падінням ролі церкви, Галиччина та Прикарпаття перестали бути державною метою, як і забули про омріяний союз із Румунією, Болгарією, Сербією та Чорногорією. Задовольнялися протекторатом. | ||
| ant132 | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| добре, добре, капітулюю! :) я не настільки гарно орієнтуюсь в історії..
але: > Неправда :-) Читай "Чорну Раду" :-) так коли ж її куліш(?) написав :) > державний інститут - на цьому Хмельницький, польский (хоча > православний) поміщик, і зіграв. У кожному підручнику > написано, що ЗАДЛЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ. Хотів надокучити > Польщі, і все. від коли це ми довіряємо підручникам :) але, ще, імхо, у нього небуло вибору: самі не могли вистояти, татари і турки - ненадійно, та й народ спротивиться, а от москва...єдине, фактично, що лишалось :( > що у всіх логіка різна. Якщо вона стає більш-менш цільною > та однаковою, країна процвітає. угу :) > російських імператорів і у Першій Світовій з'явилася дуже > гарна нагода її здобути. по-моєму є, хоча кому і звідки? :) якщо стамбул, то чо му б і не галичина - давня червона руська як-ніяк, логіка аналогічна :) > не 18 сторіччя і ще не 20. Тому гасла ішли від братів > слов'ян, і ажніяк не від Росії :-) Імперії, далекій від > націоналізму та соціалізму, це було абсолютно не потрібно. ....я ж не кажу, що від москви, вона просто цим вдало коритується. схоже як і зараз у нас - одні е-е .. бовдури ратують за близькість і т.д., але невже вони думають [я вирізав :)] хоча як це все стосується мов не розумію :))))) | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| > Суспільство інтравертів описане в одному з романів Азімова
> (там де робот розслідує вбивство на якійсь там планеті). > НІчого цікавого в такому суспільстві нема. Частково > інтравертами (власне, взимку) вважають себе шведи. Так от, > вони мають великі проблеми із психічними захворюваннями. > Тут крім вбивств Улофа Пальме та Анни Непам'ятаюякзвали > (міністр) слід згадати в'їзд психопата на мотоциклі в юрбу > на Гамла Стан та ще декілька подібних випадків. Роман назывался "Обнажённое солнце", а планета - ... Солярия!! (не путать с Солярисом). Я очень хорошо запомнил, что на ней жило всего-то... 20 тысяч людей!, но каждый - отдельно, общались с помощью видеотелефонов... А преступления расследовал не робот, а Илайдж Бейли - вполне земной человек, помогал ему действительно робот Дэниел Оливо. Кстати: Социолог Квемот, обитатель Солярии: "(...)в присутствии человеческого существа у меня появляется такое ощущение, как будто меня касается что-то грязное и скользкое." "(...)в моем мозгу возникла ужасная картина... как будто мы оба дышим... представляете, дышим друг на друга... - на лице солярианина отразилось отвращение. - Разве вы не находите это ужасным?" Бейли: -Почему соляриане так не любят встречаться друг с другом по-человечески? (...) Квемот: -Ну, это естественно, ведь у нас огромные поместья. Мое, например, насчтывает около тысячи квадратных миль плодородной земли. У других правителей поместья бывают ещё больше. Размер поместья, более чем что-либо иное, определяет положение человека в обществе. Зачем нам видеться друг с другом, если мы можем бродить по своему поместью много дней, не рискуя никого встретить?" ОФФ: думаю, Лем взял название для своего произведения именно из романа Азимова, да и тот факт что "...Солярия была основана около 300 лет назад..." наталкивает на мысль, что именно так и было, ведь в "Солярисе" тоже говорится, что он был открыт около 300 лет до описываемых событий... Совпадение? плагиат!:) Не обращате внимание, просто вспомнил:)))... | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| > Думаю, щось розумне сказати з цього питання можна лише,
> відокремивши котлети від мух. Отже, пропоную декілька тез, > а потім пропоную форумчанам визначити "за" вони чи "проти" > 1. Російська мова як і будь яка мова меншини згідно Хартії > має право на захист Захист від кого? незрозуміло. загрози не бачу, хоча в принципі згоден 2. На теперішній час по свій Україні, а > особливо на ПС треба якомога активніше впроваджувати > вивчення української мови всіма, особливо керівниками та > бюрократами + 3. Держава зараз фінансово не в змозі витримати > двомовності, оскільки це означає дублювання ВСІХ документів > та всього іншого, включно з валютою. не згоден що не витримає фінансово. не розумію тільки навіщо тисячі тон паперів переводити... Проте: 4. Проголошення > росмови регіональною в формі як це було зроблено, є > правовою нісенітницею. Це скоріше ПРУвський піар хід + 5. На > ПС України в загрозливому положенні не російська, а > українська мова "загрозливому" - як саме? незрозуміло. вона є і вона реально використовується, хоча б у вигляді суржика, але дуже мало і тому її безумовно якнайшвидше треба... (п.2) 6. Пропонована двомовність в реалі є > російською одномовністю що значить "російською"? "русского русского" в Україні ніколи не було і не буде, якщо так і станеться, то це буде зовсім інша російська, як "американська англійська", достатньо це зрозуміти, побувавши наприклад на Донбасі і десь у Костромі/Іванові/Тулі(...) Але ж реально одномовності не буде ніколи - може російська і стане у такому випадку абсолютно домінуючою, але український суржик залишиться ще дуже надовго, і до того ж, все рівно наприклад в Луганській області та Вінницькій ця "російська" буде дуже відмінна, не кажучи вже наприклад про Закарпаття... але якщо в (п.6) малося на увазі те, що сталося з Білоруссю, то в принципі згоден, якщо точніше, то згоден з но_ремом "Так, для більшості, що двомовність відстоює" | ||
[ Список тем | Создать тему ]