[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒149 ]
| Rebe | Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи | [Ответить] |
| Думаю, щось розумне сказати з цього питання можна лише, відокремивши котлети від мух.
Отже, пропоную декілька тез, а потім пропоную форумчанам визначити "за" вони чи "проти" 1. Російська мова як і будь яка мова меншини згідно Хартії має право на захист 2. На теперішній час по свій Україні, а особливо на ПС треба якомога активніше впроваджувати вивчення української мови всіма, особливо керівниками та бюрократами 3. Держава зараз фінансово не в змозі витримати двомовності, оскільки це означає дублювання ВСІХ документів та всього іншого, включно з валютою. Проте: 4. Проголошення росмови регіональною в формі як це було зроблено, є правовою нісенітницею. Це скоріше ПРУвський піар хід 5. На ПС України в загрозливому положенні не російська, а українська мова 6. Пропонована двомовність в реалі є російською одномовністю | ||
| Misha | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи | [Ответить] |
| Голосование, что ли?
Согласен с 1, не согласен с 3, 4, 5, 6, частично согласен с 2. | ||
| Rebe | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи | [Ответить] |
| Трошки офф:
Сидів я тиждень тому на банкеті з фіном. І спитав його: Кан ду свенска? Він із зітханням сказав: Довелось вчити, в нас же двомовність! | ||
| Misha | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи | [Ответить] |
| Ситуацию, когда украинцам придётся учить русский, страшно себе представить. Ведь сейчас 99% украинцев не знают русского языка! | ||
| Олександр Ільченко | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [3] | [Ответить] |
| > Ситуацию, когда украинцам придётся учить русский, страшно
> себе представить. Ведь сейчас 99% украинцев не знают > русского языка! Звідки такі дані, Misha? | ||
| Misha | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [3] | [Ответить] |
| Шутка :) | ||
| Сергей | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [0] | [Ответить] |
| > Думаю, щось розумне сказати з цього питання можна лише,
> відокремивши котлети від мух. Отже, пропоную декілька тез, > а потім пропоную форумчанам визначити "за" вони чи "проти" > 1. Російська мова як і будь яка мова меншини згідно Хартії > має право на захист Да. (Вот только кто тут меньшинство? Вроде даже наоборот) 2. На теперішній час по свій Україні, а > особливо на ПС треба якомога активніше впроваджувати > вивчення української мови всіма, особливо керівниками та > бюрократами Да. 3. Держава зараз фінансово не в змозі витримати > двомовності, оскільки це означає дублювання ВСІХ документів > та всього іншого, включно з валютою. Может если переходить частично. Гривны вон каждый год новые печатают. Проте: 4. Проголошення > росмови регіональною в формі як це було зроблено, є > правовою нісенітницею. Це скоріше ПРУвський піар хід Возможно, но не только. 5. На > ПС України в загрозливому положенні не російська, а > українська мова Если будут заменять русский на украинский а не дополнять русский украинским, то украинский там попросту умрет. Поэтому подходить тут надо с умом. 6. Пропонована двомовність в реалі є > російською одномовністю Если все сделать т.к. я написал выше то украинский не умрет, а займет определенное устойчивое положение на Востоке и Юге. | ||
| Anton | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [0] | [Ответить] |
| > Думаю, щось розумне сказати з цього питання можна лише,
> відокремивши котлети від мух. Отже, пропоную декілька тез, > а потім пропоную форумчанам визначити "за" вони чи "проти" > 1. Російська мова як і будь яка мова меншини згідно Хартії > має право на захист За 2. На теперішній час по свій Україні, а > особливо на ПС треба якомога активніше впроваджувати > вивчення української мови всіма, особливо керівниками та > бюрократами За 3. Держава зараз фінансово не в змозі витримати > двомовності, оскільки це означає дублювання ВСІХ документів > та всього іншого, включно з валютою. Не знаю Проте: 4. Проголошення > росмови регіональною в формі як це було зроблено, є > правовою нісенітницею. Це скоріше ПРУвський піар хід Погоджуюсь 5. На > ПС України в загрозливому положенні не російська, а > українська мова Виклав би це речення таким чином: в деяких регіонах в загрозливому становищі (тобто такому, що потребує захисту), знаходиться не російська, а українська мова 6. Пропонована двомовність в реалі є > російською одномовністю З великою ймовірністю, особливо враховуючи обставини і особистості - так | ||
| Николай | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [3] | [Ответить] |
| > Ситуацию, когда украинцам придётся учить русский, страшно
> себе представить. Ведь сейчас 99% украинцев не знают > русского языка! Данные по Закарпатской, Тернопольской и И.-Франковсой областях соответственно, там скорее надо учить русский , чем нам украинский. | ||
| Вячеслав Рассыпаев | Не было печали - наци накачали! | [Ответить] |
| Чтоб так в зависимости от власти сменялась надобность ставить звукосниматель на пластинки ненадобностью это делать!
Я смотрю - уже не один форумчанин переходит с русского на украинский. Не знаю, как у кого, а у меня отчуждение ощущается всем сердцем. Не берём во внимание фактор политической корректности того или иного языка. Рассматриваем пример: двое дядек и десяток тёток, пробившихся к власти, поднимают гвалт насчёт того, что троллейбус - больше не троллейбус, а хамудыка. Или - джужужунт. Или - люрвофайзер, не важно. Аналогичным образом переводятся на политически корректный язык кровати, шкафы, галстуки, унитазы, мама, папа, брат, жена - всё-всё-всё. Вот и войдите в шкуру того, кто просто дышит воздухом, ест бутерброды, пьёт сок в данном городе уже лет 30, а то и 50, и для кого троллейбус - культовая вещь по жизни. Станет ли он говорить "Бурбурун хамудыка Лякумен Лякирен Байч" вместо "Вон проехал Триста Тридцать Два"? | ||
| Misha | Re: Не было печали - наци накачали! | [Ответить] |
| К сведению Николая, удалено провокационное сообщение. Никаких истинных хозяев Киева по языковому признаку не существует. | ||
| no_rem | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [0] | [Ответить] |
| > 1. Російська мова як і будь яка мова меншини згідно Хартії
> має право на захист Так > 2. На теперішній час по свій Україні, а особливо на ПС > треба якомога активніше впроваджувати вивчення української > мови всіма, особливо керівниками та бюрократами Так > 3. Держава зараз фінансово не в змозі витримати > двомовності, оскільки це означає дублювання ВСІХ документів > та всього іншого, включно з валютою. Ні > 4. Проголошення росмови регіональною в формі як це було > зроблено, є правовою нісенітницею. Це скоріше ПРУвський > піар хід Швидше так, ніж ні > 5. На ПС України в загрозливому положенні не російська, а > українська мова Так > 6. Пропонована двомовність в реалі є російською > одномовністю Так, для більшості, що двомовність відстоює | ||
| Николай | Re: Не было печали - наци накачали! [10] | [Ответить] |
| > 6. Пропонована двомовність в реалі є російською
> одномовністю Так, для більшості, що двомовність відстоює А юг, восток, крым там не хотят и не будут говорить на русском языке , и не заставят и придётся властям рано или позно с этим всё равно смирится, аргументировать не буду потомучто удалят сообщение. | ||
| Misha | Re: Не было печали - наци накачали! [10] | [Ответить] |
| К сведению Николая и Rebe: удалена перепалка и провокационное сообщение. | ||
| AVK | Re: Не было печали - наци накачали! [12] | [Ответить] |
| > А
> юг, восток, крым там не хотят и не будут говорить на > русском языке , и не заставят и придётся властям рано или > позно с этим всё равно смирится Ничего не понял. Как это "не хотят говорить на русском языке" - а на чём они сейчас говорят, на китайском, что ли? Если же опечатка, и под русским имелся ввиду украинский - то тоже непонятно: что, разве кого-то заставляют говорить на украинском, что, есть конкретные примеры этого | ||
| AVK | Re: Не было печали - наци накачали! [12] | [Ответить] |
| В конце №14 - знак вопроса | ||
| Дарницький | Re: Не было печали - наци накачали! [9] | [Ответить] |
| . Не знаю, как у кого, а у меня отчуждение
> ощущается всем сердцем. Це у Вас через РУСИФІКАЦІЮ УКРАЇНИ на протязі кількох століть таке враження. От уявіть таке (тіпа альтернативна історія):)) Був Київ великою столицею Русі - від Вісли до Уралу, а ще прикольніше до Камчатки. Московити (роси) ніяк не можуть позбутися русинізації. Русини всіляко тисли на росів, аби ті визнали свою неповторну мову діалектом великої руської. А потім - ба-бах! Після національно-визвольних змагань роси змогли отримати незалежність і утворити свою державу: від Новгорола до Владіміра, від Архангельська до Тули. Але - от горе: половина росів русинізувалося й плювати хотіла на свою рідну російську мову. Ну, не хочеться їм казати ЛУК, бо звикли до ЦИБУЛІ. Та ще й масла у вогонь підливають різні сепаратисти: Новгород зі своїми демократичними традиціями та неповторною говіркою хоче бути автономною республікою і провести референдум: куди краще - в Євросоюз чи Русь повернутися? | ||
| Дарницький | Re: Не было печали - наци накачали! [12] | [Ответить] |
| > Так, для більшості, що двомовність відстоює
Де це Ви більшість знайшли таку?:)) Я вважаю, треба зробити розповсюджені в регіонах мови РЕГІОНАЛЬНИМИ. І бажано, щоб це зробила не ПАРТІЯ РЕГІОНІВ, а, скажімо, БЮТ. Тобто зверху треба дати відмашку, а не партизанити знизу. Треба все-таки розуміти, що є території, що стали іншомовними або були такими завжди. АЛЕ! Проблема в тім, що багато російськомовних росіян і украінців, а також представників інших славних етносів, не вважають за потрібне вчити МОВУ БІЛЬШОСТІ. А навіщо, якщо більшість розуміла їх? Вони так жили десятиляттями, а тут їм нав'язують мову "селюків". ПЛЮВАЛИ вони на нашу мову, бо їх так привчили батьки й вожді. Треба всіляко популяризувати українську мову, поки вона існує взагалі. Маю надію, що частина НЕДОРУСИФІКОВАНИХ українців (або їхні нащадки) невдовзі повернеться до своїх корінь. | ||
| DenVol | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [1] | [Ответить] |
| > Голосование, что ли?
> Согласен с 1, не согласен с 3, 4, 5, 6, частично согласен с > 2. Полностью согласен! | ||
| Misha | Re: Не было печали - наци накачали! [17] | [Ответить] |
| > Я вважаю, треба зробити розповсюджені в регіонах мови
> РЕГІОНАЛЬНИМИ. І бажано, щоб це зробила не ПАРТІЯ РЕГІОНІВ, > а, скажімо, БЮТ. А как они это сделают при 1-2 депутатах в местных советах? :)) > Проблема в тім, що багато російськомовних росіян і > украінців, а також представників інших славних етносів, не > вважають за потрібне вчити МОВУ БІЛЬШОСТІ. Они могут не считать нужным, но учить приходится и всегда придётся - нет в Украине школ, где не учат украинский, ну, кроме спецшкол типа той, где учатся дети Ющенко :) | ||
| Ночной_дозор | Re: Не было печали - наци накачали! [17] | [Ответить] |
| > Я вважаю, треба зробити розповсюджені в регіонах мови
> РЕГІОНАЛЬНИМИ. І бажано, щоб це зробила не ПАРТІЯ РЕГІОНІВ, > а, скажімо, БЮТ. Тобто зверху треба дати відмашку, а не > партизанити знизу. Интересно, в чем партизанщина? Все сделано согласно закона. Да и как это может быть сделано "сверху"? Перечень возможных языков утвержден. Дальше дело местных советов. | ||
| Вячеслав Рассыпаев | Re: Не было печали - наци накачали! [17] | [Ответить] |
| Кстати, готова моя третья повесть - "Это им бы быть живыми существами". В силу агрессивных высказываний о националистах (в сравнении с троллейбусами различных производителей), а также кондукторах, для которых все мы - "задняя площадка" (афоризм Н. Шошанни), она вряд ли попадёт на сайт Стефана, но действительно - если бы троллейбусы веками утрясали вопрос, какую ноту писка или клацанья признать государственной или хотя бы официальной, - мы бы остались без троллейбусов вообще. 4382 голосом престарелой Кармен орал бы на 4011, 516 тоном колхозницы из Енакиево - на 1714, 2905 вообще бы скакал, как коза среди нитратной капусты, и т.д. Они бы уже друг другу все корпуса побили. Так что поистине - это им бы быть живыми существами, причём куда более высшего порядка! | ||
| Стефан | Re: Не было печали - наци накачали! [9] | [Ответить] |
| > Не знаю, как у кого, а у меня отчуждение ощущается всем сердцем.
Увы, ваш Божий дар затопчут эскадроны, Меняя баш на баш отчизны имена... | ||
| Стефан | Re: Не было печали - наци накачали! [16] | [Ответить] |
| > Це у Вас через РУСИФІКАЦІЮ УКРАЇНИ на протязі кількох
> століть таке враження. "Букварь южнорусскiй" © Т.Г. Шевченко, 1861 "Iсторiя України-Руси" © М.С. Грушевський, 19xx "Наша руська мова" © львiвськi газети, 191x ....... "РУСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ" © всi, кому не лiньки, 200x Хоч би якийсь iнший термiн винайшли, чи що?.. :-) | ||
| AMY | Re: Не было печали - наци накачали! [16] | [Ответить] |
| це знову провокація :)))) | ||
| Ночной_дозор | Re: Не было печали - наци накачали! [22] | [Ответить] |
| > Увы, ваш Божий дар затопчут эскадроны,
> Меняя баш на баш отчизны имена... Показалось Ахматова. Оказылся Шуфутинский. | ||
| Стефан | Re: Не было печали - наци накачали! [25] | [Ответить] |
| > Показалось Ахматова. Оказылся Шуфутинский.
:-))) Ну слова-то не его :-) Песня, ИМХО, замечательная. Рекомендую. | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [19] | [Ответить] |
| > > Они могут не считать нужным, но учить приходится
> и всегда придётся - нет в Украине школ, где не учат > украинский, Дуже сумніваюсь у цьому. Звичайно, для мене поняття "вчать" та "роблять вигляд, що вчать", не є однаковими... | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [9] | [Ответить] |
| > Чтоб так в зависимости от власти сменялась надобность
> ставить звукосниматель на пластинки ненадобностью это > делать! Я смотрю - уже не один форумчанин переходит с > русского на украинский. Не знаю, как у кого, а у меня > отчуждение ощущается всем сердцем. В этом и состоит проблема: переход с русского на украинский многим кажется противоестественным, в то время как обратный переход - почему-то нет... | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [20] | [Ответить] |
| > Все сделано согласно закона.
Есть и противоположное мнение :-) | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [23] | [Ответить] |
| > > Це у Вас через РУСИФІКАЦІЮ УКРАЇНИ на протязі кількох >
> століть таке враження. "Букварь южнорусскiй" © Т.Г. > Шевченко, 1861 "Iсторiя України-Руси" © М.С. Грушевський, > 19xx "Наша руська мова" © львiвськi газети, 191x ....... > "РУСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ" © всi, кому не лiньки, 200x Хоч би > якийсь iнший термiн винайшли, чи що?.. :-) Чому тебе так засмучує термін "русифікація"? Невже ти можеш запропонувати якийсь кращий? :-) | ||
| Ночной_Дозор | Re: Не было печали - наци накачали! [29] | [Ответить] |
| > > Все сделано согласно закона.
> Есть и противоположное мнение :-) Юриспруденция, это наука в которой есть мнение истиное и противоположное). | ||
| связист | Re: Не было печали - наци накачали! [29] | [Ответить] |
| Вот только приехал со Львова, послушал как они разговаривают, ну половина точно говорит на какомто диалекте, который на украинский неочень похож. Какие разговоры тогда про украинский язык. Тогда сначала нужно им тоже учить.
На украинском настоящем разговаривают процентов5 населения, остальное суржик. | ||
| Rebe | Re: Не было печали - наци накачали! [29] | [Ответить] |
| Бачив у телевізії інтерв'ю з якимсь там місцевим можновладцем з Донбасу, членом ПР.
Так от, фрази на кшталт "физическая особа", "юридическая особа" та "посадовая особа" вказують на існування "донбаської версії" російської мови. Гигиги! | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [31] | [Ответить] |
| > > > Все сделано согласно закона. > Есть и противоположное
> мнение :-) Юриспруденция, это наука в которой есть мнение > истиное и противоположное). Не придирайтесь к словам. Никто не называл, и не считал именно Ваше мнение истинным | ||
| Ночной_Дозор | Re: Не было печали - наци накачали! [34] | [Ответить] |
| > Не придирайтесь к словам. Никто не называл, и не считал
> именно Ваше мнение истинным Какое мнение? Закон, это не мнение. Мне он может быть то же не нравится. | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [35] | [Ответить] |
| > Какое мнение?
То, что всё сделано ВОПРЕКИ закону (моя точка зрения), а не согласно ему (Ваша) | ||
| Ночной_дозор | Re: Не было печали - наци накачали! [35] | [Ответить] |
| Закон один. А заблуждаться, конечно, ваше право. | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [37] | [Ответить] |
| > Закон один. А заблуждаться, конечно, ваше право.
Вы имеете абсолютно те же права, что и я :-) | ||
| Стефан | Re: Не было печали - наци накачали! [28] | [Ответить] |
| > В этом и состоит проблема: переход с русского на украинский
> многим кажется противоестественным, в то время как обратный > переход - почему-то нет... Ну да — никто, совсем никто не говорит о русификации, лингвоциде, насилии над народом... :-) Для одних естественно одно, для других другое. Сколько людей, столько мнений. Это нормально. Проблемы начинаются тогда, когда одна из сторон (неважно, какая) объявляет свое мнение Единственно Верным. | ||
| Стефан | Re: Не было печали - наци накачали! [30] | [Ответить] |
| > Чому тебе так засмучує термін "русифікація"?
> Невже ти можеш запропонувати якийсь кращий? :-) Я не беру на себя такую миссию :-) Только, развлечения ради, указываю на внутренние противоречия в аргументации оппонентов. | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [39] | [Ответить] |
| > > В этом и состоит проблема: переход с русского на
> украинский > многим кажется противоестественным, в то время > как обратный > переход - почему-то нет... Ну да — никто, > совсем никто не говорит о русификации, лингвоциде, насилии > над народом... :-) Но ведь выше речь идёт совсем не об этом, верно? Для одних естественно одно, для других > другое. Сколько людей, столько мнений. Это нормально. > Проблемы начинаются тогда, когда одна из сторон (неважно, > какая) объявляет свое мнение Единственно Верным. Вроде, у нас такое уже почти не встречается? :-) После изгнания определённого лица с форума, мне вспоминается только один подобный случай - процедура назначения второго модератора. А тебе? :-) | ||
| Anton | Re: Не было печали - наци накачали! [40] | [Ответить] |
| > > Чому тебе так засмучує термін "русифікація"? > Невже ти
> можеш запропонувати якийсь кращий? :-) Я не беру на себя > такую миссию :-) Только, развлечения ради, указываю на > внутренние противоречия в аргументации оппонентов. Например? :-) | ||
| Misha | Re: Не было печали - наци накачали! [40] | [Ответить] |
| Я рекомендую не обсуждать политику администрации форума. | ||
| Дарницький | Re: Не было печали - наци накачали! [21] | [Ответить] |
| колхозницы из Енакиево -
> :))))))) | ||
| Дарницький | Re: Не было печали - наци накачали! [20] | [Ответить] |
| > > Я вважаю, треба зробити розповсюджені в регіонах мови
> > РЕГІОНАЛЬНИМИ. І бажано, щоб це зробила не ПАРТІЯ > РЕГІОНІВ, > > а, скажімо, БЮТ. Тобто зверху треба дати відмашку, а не > > партизанити знизу. > Интересно, в чем партизанщина? Все сделано согласно закона. > Да и как это может быть сделано "сверху"? Мені здається, що там усе не так чисто з законом. Треба це зробити чистіше. ...І чим більше помаранчеві будуть цьому перешкоджати, тим гірше буде для них. | ||
| Дарницький | До речі | [Ответить] |
| Років з п'ять тому я розмовляв у громадських місцях переважно російською, а вдома - трохи суржикнутою українською.
Зараз майже здолав суржик у собі й допомагаю в цьому оточуючим.:) | ||
| Дарницький | І взагалі..., або ВИСНОВОК:) | [Ответить] |
| 1. Український етнос є державоутворюючим. Не було б українців - не було б України, а була б тут Росія чи Польща.
2. Етнічних українців БІЛЬШІСТЬ. Тому меншості треба звикнути бути меншістю (за 15 років пора б уже:) і поважати більшість. 3. Більшості не потрібно перегинати палицю (руками тягнибоків:), а треба поважати меншість (у вигляді регіональних мов) і просто потихеньку робити свою справу - реукраїнізацію.:) Тобто повертати до свого культурного простору тих людей, які (або чиї батьки) раніше були в ньому. На більше розраховувати не можна. Ну, і щоб усі знали українську мову, звичайно. | ||
| Вячеслав Рассыпаев | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) | [Ответить] |
| Ну ладно, а если бы на Оболони компьютер именовали "кімп'ютер", а на Куренёвке - "кумп'ютер", то неужели бы каждый массив так пыжился (ну, по крайней мере, гордился) своим диалектом и велели бы произносить данную гласную сообразно массиву, на котором находишься?
Ведь Оболонь/Куренёвка = Россия/Украина = Созвездие Козерога/Созвездие Водолея, как 3:2=30:20=30000000:20000000, и т.д. Ну, тут, конечно, поправка на то, что для меня как иннеарянина русский и украинец - это одно и то же (ну, как для кого-то - троллейбусы 2510 и 2710). Тут марсианину всё равно, галстук или краватка, самовар или сумов'яр, а Иннеара-то несоразмерно дальше от Земли, чем Марс! | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) | [Ответить] |
| Тем более ссср , американцы в перестроечное время всё равно называли и называют русскими, а когда детище ленина развалили горе горбатый с ельценым и кравчуком , они за голову схватились они и не подозревали что русские это не народ а нация, ну точно так как сливочное масло, масло есть шоколадное, а есть бутербродное , так и тут носятся с этой украинским языком , пусть говорят на любом и пишут на каком хотят, а если в госучереждении не понимают этот документ на русском языке значит он безграмотный чиновник и бюрократ! | ||
| no_rem | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [49] | [Ответить] |
| > Тем более ссср , американцы в перестроечное время всё равно
> называли и называют русскими Але ж вони "ну тупппыыыеее", самі знаєте :-) | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [50] | [Ответить] |
| > > Тем более ссср , американцы в перестроечное время всё
> равно > называли и называют русскими Але ж вони "ну > тупппыыыеее", самі знаєте :-) Я их не называл счас так, просто это инопланетяне из другой черной дыры. | ||
| Ночной_дозор | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [47] | [Ответить] |
| > 1. Український етнос є державоутворюючим. Не було б
> українців - не було б України, а була б тут Росія чи > Польща. Если принять это утверждение как отправную точку придется сказать и дальше. С отделением от Союза, в Украине произошел государственный переворот. Сама она стала империей. Со всеми вытекающими последствиями. Неизбежным распадом на отдельные самодостаточные государства. И никакие мелкие подачки, в виде "региональных языков", на территориях никогда этнически украинскими не являвшимися, не помогут. По всему видно - понимания этого у нанешних политиков от сохи пока нет. | ||
| Сергій_П | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [49] | [Ответить] |
| > Тем более ссср , американцы в перестроечное время всё равно
> называли и называют русскими, Треба вже назавжди відкинути цей міф: ніхто з американців не буде називати вашу батьківщину Russia, якщо ви перший це не скажете. Що відповісте на перше запитання: "Звідки Ви?", то й будуть вони казати. Вже минуло 15 років, і незважаючи на америкоцентричність їх життя, майже всі знають Україну (за винятком людей, які не знають зовсім нічого - бувають такі екземпляри). Навіть в "сплячих" містах. | ||
| Саня | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [49] | [Ответить] |
| Панове, а тепер я прошу вас звернути увагу на офіційні цифри, матеріали Перепису населення.Думаю, після цього сперечатися зайве.І моя особиста позиція така-якщо людина живе в Україні,вона ПОВИННА знати українську(не зрозумійте це в тому аспекті, що всі мають говорити лише українською-це право кожного і це право потрібно поважати, але знати державну мову бодай на побутовому рівні-що ж тут такого?)
Кількість (тис. осіб) У % до підсумку 2001 рік у % до 1989 2001 рік 1989 рік українці 37541,7 77,8% 72,7 %100,3 % росіяни 8334,1 17,3% 22,1% 73,4 % Вважали рідною мовою ( %) мову своєї національності українську російську іншу мову українці 85,2 х 14,8 0,0 росіяни 95,9 3,9 х 0,2 | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [52] | [Ответить] |
| > > 1. Український етнос є державоутворюючим. Не було б >
> українців - не було б України, а була б тут Росія чи > > Польща. Если принять это утверждение как отправную точку > придется сказать и дальше. С отделением от Союза, в Украине > произошел государственный переворот. Сама она стала > империей. Со всеми вытекающими последствиями. Неизбежным > распадом на отдельные самодостаточные государства. И > никакие мелкие подачки, в виде "региональных языков", на > территориях никогда этнически украинскими не являвшимися, > не помогут. По всему видно - понимания этого у нанешних > политиков от сохи пока нет. Поддерживаю, оно валится и развалится, и чем дальше тем всё хуже, мелкое госсударство выгодно империи зла, с одной стороны только , экономика небольшого госсударства будет всегда зависить от империи зла, большое госсударство тоесть ссср - это тоже империя но не зла во всяком случае, империя зла боялась ссср и это факт , а их ним лохам вешали что мы враги , коммунизм это плохо, но ихняя демократия и капитализм - намного хуже как для честных людей и таких не мало , а демократию по американски поддерживают в основном часть людей далеко не с честным криминальным прошлым, или будущим( это я о наших эшелонах власти и о тех бизнесменах). Воры правят страной и афферисты поддерживают не честный курс страны на ЗАПАД. | ||
| Ночной_дозор | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [49] | [Ответить] |
| Если интересует реальная электоральная картина, в языковом контексте, можно почитать здесь:
ИЗ-ЗА ЧЕГО ПОЛИТИКАМ УДАЕТСЯ РАСКАЛЫВАТЬ УКРАИНУ. http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/603/53764/ Некая попытка предложить консенсус, правда, на мой взгляд, какой то однобокий. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [49] | [Ответить] |
| Из этого мне кажется тоже ни чего не получится , сомневаюсь.
Тут попросту ни куда не надо соваться, следует стране иметь полный нейтралитет ко всему а не метаться из белой гарячки в эпилиптический припадок. | ||
| Стефан | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [52] | [Ответить] |
| > Если принять это утверждение как отправную точку придется
> сказать и дальше. С отделением от Союза, в Украине > произошел государственный переворот. Сама она стала > империей. Со всеми вытекающими последствиями. Неизбежным > распадом на отдельные самодостаточные государства. И > никакие мелкие подачки, в виде "региональных языков", на > территориях никогда этнически украинскими не являвшимися, не помогут. Насчет "неизбежного" не согласен. Мелкие подачки действительно вряд ли помогут, а разумная политика (может быть, включающая федерализацию, может быть, нет, может быть, что-то другое — не знаю) — вполне может. См., опять же, Швейцарию, Бельгию и т.п. > http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/603/53764/ Ниасилил... Особенно в той части, где коэффициент регресии становится больше единицы. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [52] | [Ответить] |
| Математика в той статье лишняя , ни как тенденция умозаключений не ложится в логарифмы | ||
| Ночной_Дозор | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [58] | [Ответить] |
| > Насчет "неизбежного" не согласен. Мелкие подачки
> действительно вряд ли помогут, а разумная политика (может > быть, включающая федерализацию, может быть, нет, может > быть, что-то другое — не знаю) — вполне может. См., опять > же, Швейцарию, Бельгию и т.п. Неизбежность последует если принять за аксиому тезис "український етнос є державоутворюючим. Не було б українців - не було б України". Об этом шла речь. А с математикой там действительно сложности. | ||
| Стефан | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [60] | [Ответить] |
| > Неизбежность последует если принять за аксиому тезис
> "український етнос є державоутворюючим. Не було б українців > - не було б України". Об этом шла речь. Да, невнимательно прочитал. С этим вполне согласен. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [60] | [Ответить] |
| Украина= У края = чего?- пропасти?
Народ это население страны , это аксиома , оговорок на национальность не должно быть! Если на Украине проживают украинцы это по вашему основа государства, то по логике - другая национальность это что уже не народ Украины . Если глубже копать то выходит тоже самое что и фашистская германия= как они арийцев ставили во главу всех наций . Это Вам что то напоминает? | ||
| Сергій_П | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [62] | [Ответить] |
| > Украина= У края = чего?- пропасти?
І ця "пропасть" на східному боці від України. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [63] | [Ответить] |
| > > Украина= У края = чего?- пропасти? І ця "пропасть" на
> східному боці від України. Або у західного краю , де більш не українського знаходиться, і мова значно відрізняється від російського суржика не в лучшу сторону, а культура , то ще ... А як руховати що край знаходиться на сходу, то це да для України до часу Богдана Хмельницкого, України самостійної не було ніколи, а зараз це лабораторний експеремент- виживуть або не виживуть? | ||
| Сергій_П | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [64] | [Ответить] |
| > Або у західного краю , де
> більш не українського знаходиться, і мова значно > відрізняється від російського суржика не в лучшу сторону, а > культура , то ще ... Пан усюди був?.. А як руховати що край знаходиться на > сходу, то це да для України до часу Богдана Хмельницкого, > України самостійної не було ніколи, а зараз це лабораторний > експеремент- виживуть або не виживуть? Перепрошую, зі своїм суржиком я Вас не зрозумів. | ||
| Зигфрид | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [8] | [Ответить] |
| > Данные по Закарпатской, Тернопольской и
> И.-Франковсой областях соответственно, там скорее надо > учить русский , чем нам украинский. Николай, ну откуда такая чепуха? В Закарпатской украинским пользуются не больше, чем в Донецке, а говорят либо на своем непризнанном русинском, либо на русском. А в Тернопольской и И-Ф русским нормально владеют действительно немногие (процентов 40, остальные по меньшей мере его понимают), только вот вопрос: зачем это им надо? | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [64] | [Ответить] |
| Объясняю по русски, смотря как считать если от времён Богдана, то ваши украинские земли больше впитали в свою культуру польские, венгерские, румынские и другие привычки , о каком украинском может идти речь, если они сами не чисто на украинском разговаривают ? А как раз Восточная часть наоборот украинские корни сохраняют, не забывая и русские , так как народ породнился, в отличии от западных земель народ там попросту зациклился что они сверхукраинцы и больше ни кто, простите какие украинцы которые все привычки польской шляхты в себя впитали?
А сейчас проходит лабораторный эксперемент по развалу истинно славянской нации путём привывыния к ней чуждой западной( не украинской и темболее не славянской) идеологии. | ||
| Стефан | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи [66] | [Ответить] |
| > В Закарпатской украинским
> пользуются не больше, чем в Донецке, а говорят либо на > своем непризнанном русинском, либо на русском ... либо на венгерском. > А в Тернопольской и И-Ф русским нормально владеют > действительно немногие (процентов 40, остальные по меньшей > мере его понимают), только вот вопрос: зачем это им надо? Во всяком случае, в советских школах что до войны, что после учили язык вероятного противника... :-) | ||
| Сергiй_П | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [67] | [Ответить] |
| > Объясняю по русски, смотря как считать если от времён
> Богдана, то ваши украинские земли больше впитали в свою > культуру польские, венгерские, румынские и другие привычки Це погано? Чим "польскі звики" гірші від "російських", Вами улюблених? > , о каком украинском может идти речь, если они сами не > чисто на украинском разговаривают ? В україскій є декілька діалектів. "Чиста" українська мова, як і багато "чистих" мов в інших країнах, була вибрана вольовим рішенням. А как раз Восточная > часть наоборот украинские корни сохраняют, не забывая и > русские , так как народ породнился, Коли Ви востаннє там були? За десять чи більше років, використовування української мови значно зменшилося. в отличии от западных > земель народ там попросту зациклился что они сверхукраинцы > и больше ни кто, простите какие украинцы которые все > привычки польской шляхты в себя впитали? Краще польської шляхти (Ви, до реци, знаєте, що значить це слово?), ніж р...их босяків. А сейчас проходит > лабораторный эксперемент по развалу истинно славянской > нации путём привывыния к ней чуждой западной( не украинской > и темболее не славянской) идеологии. Істинно словянська нація... Якась дивовижна суміш Нового Єрусалиму та Імперської канцелярії у Вас в голові. | ||
| Зигфрид | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [67] | [Ответить] |
| > Объясняю по русски, смотря как считать если от времён
> Богдана, А что Богдан? Не проведя референдум, собрал единомышленников и волевым решением отдал казачество под юрисдикцию Царя. Ес-сно, это продолжалось недолго - всего через 9 лет половина гражданских земель устроили переворот и вернулись в Речь Посполитую (т.о. Переяславскую Раду тоже можно считать переворотом - по международному праву), а казаки начали массово тикать в ту же Р.П., а больше переселяться на земли Османской Империи. В то же "время Богдана" нынешние "сепаратисткие" центры вообще не имели ни к России, ни к Украине никакого отношения, за исключением разве что Слободы - Донбасс был дикой степью без населения, а юг был очень даже турецким. Считать со времен Богдана можно только украино-белорусские отношения, т.к. до 1654 года фактически никакого деления этих земель не было. > то ваши украинские земли больше впитали в свою > культуру польские, венгерские, румынские и другие привычки А русские земли - финские, монгольские, удмуртские, голландские, немецкие и другие привычки. Сегодня утром за завтраком смотрел передачу о Петре Первом - в целом ничего нового, но, черт побери, это как в анекдоте - "и эти люди мне запрещают ковыряться в носу?" > , о каком украинском может идти речь, если они сами не > чисто на украинском разговаривают ? А кто говорит на чистом лит.языке? Никто, нигде и никогда. Только мизерная прослойка интеллигенции. Я с ужасом наблюдаю, как в той же Москве, островке литературного говора, даже дикторы (!!!) на ТВ за последние 3 года съехали на рязанское "аканье". Опять же - "и эти люди мне запрещают ковыряться в носу?" Про Германию, Францию и Испанию можно сказать то же самое. Англия - это вообще клиника. > А как раз Восточная > часть наоборот украинские корни сохраняют, Украинская этническая культура - это сельская культура. Городской украинской культуры почти нету. Там вот, Восточная часть (а конкретно Донбасс, который Вы, очевидно, имеете в виду, т.к. Сумская область под Вашу классификацию не подходит) - самая урбанизированная часть страны. Какие там нафиг украинские корни, скажите мне, если людей, живущих там более, чем в 3 поколении, там днем с огнем не сыщешь! > не забывая и русские , Конечно не забывая, т.к. там очень много людей, приехавших строить коммунизм из РСФСР. Честь им и почет! > так как народ породнился, в отличии от западных > земель народ там попросту зациклился что они сверхукраинцы Простите, им несколько сотен лет объясняли, что они не украинцы, а поляки (точнее, недополяки), но они благодаря православной церкви сохранили общие с восточными землями культурные традиции и как раз меньше всех поддались влиянию кого бы то ни было, т.к. они имели что противопоставлять. А потом они две войны пережили, где соседние державы натравливали их друг на друга, и в конце концов затеяли гражданскую войну. Им есть чем гордиться и жаль, что многие на Востоке этого банально не понимают там, или не хотят. Я сам не одобряю украинский национализм в той форме в которой он существовал, в частности, деятельность УНА-УНСО, но не надо быть семи пядей во лбу, чтобы понимать, что у них другого выбора не было, они свою жизнь и веру защищали! > и больше ни кто, простите какие украинцы которые все > привычки польской шляхты в себя впитали? Какая к чертям собачьим польская шляхта? Шляхта вся бежала в Польшу кто в 1920, кто в 1946, а кто остался - ассимилировался. Да и до самого Холма и Перемышля украинцев проживало по 80%. В то же время многие польские землевладельцы до самой революции располагали имениями и в Черниговской, и в Слободской, и в Екатеринославской губерниях. Только русифицировали их насильно - биографию Нечуй-Левицкого почитайте :-) > А сейчас проходит > лабораторный эксперемент по развалу истинно славянской > нации путём привывыния к ней чуждой западной( не украинской > и темболее не славянской) идеологии. Какой это интересно? Кстати, очень рекомендую почитать материалы по становлению западно- и южно-восточных славянских наций. Немцы в любом случае до сих пор могут таить обиду на чехов, что те, мол, немцы, которым привили чуждую русско-славянскую идеологию. В то же время для нас, например, это смешно. | ||
| Дарницький | Про мови | [Ответить] |
| До речі, Ви помітили, що українська й білоруська мови майже ідентичні?
В той же час російська мова певним чином більш схожа на болгарську. Чому? 1. Давньоукраїнські та давньобілоруські землі ще довгий час були в складі Великого князівства Литовського. Документація велась на давньоруською мовою, наскільки пам'ятаю зі школи. В той же час Москва творила іншу державу. в цей період формування 2 перших етносів ішло окремо від 3-го. 2. Українська та білоруська мови в більшою мірою формувалися знизу, від простого люду. Сучасна російська мова утворилася завдяки пЕТРУ І, який привіз із Києва Прокоповича та іншу київську професуру для поширення культури в Росії. Та в свою чергу придумала (НАВІЩО?!!) ШТУЧНУ мову на основі староболгарської - мову для еліти та високих почуттів. Ця мова, змішавшись із місцевими північними говірками, й прижилася на півночі та, пізніше, у всіх містах Рос. імперії. --- Я досі не розумію, чому було не взяти, як це було зроблено пізніше, за основу офіційної мови, яку створювали могилянщики, якийсь поширений діалект сільської мови. Чим староболгарська краща за староруську?!! Мабуть, вони настільки звикли читати болгарське Євангеліє... :) Можливо, я не правий, але мені здається, що в цьому щось є. | ||
| Дарницький | І ще... | [Ответить] |
| В "дзеркалі тижня" фактично нгічого нового не прозвучало.
Ті люди, які більше ідентифікують себе з росіянами, хочуть бути в складі Росії (як раніше). Ті ж, що ідентифікують себе з українцями, хочуть івіддалитись від Росії. І ніщо не змінить їхні погляди Єдина особливість така: якщо ти наполовину українець, а неполовину росіянин, то ти більш відчуваєш себе росіянином. Чому? - А тому що бути росіянином завжди було престижно. Бути більшістю... ------- Про консенсус у статті теж нічого нового не сказано. Всі слова правильні. | ||
| Дарницький | Болгарська | [Ответить] |
| Електронната Българска енциклопедия "А–Я" е модерен вариант на престижното книжно издание публикувано през май 2002 г., дело на Научноинформационния център "Българска енциклопедия" при БАН. Първото по рода си електронно издание на български език, излязло няколко месеца по-късно се превърна в универсален помощник, полезен на ученици, студенти, специалисти и любители на безграничното познание.
----------------------------- Корені й більшість суфіксів співпадають із російськими. От із закінченнями та прийменниками туго. :) | ||
| Вячеслав Рассыпаев | Re: Болгарська | [Ответить] |
| Я понял, почему я не понимаю большинство.
Потому что моя подсознательная классификация людей идёт примерно на такие группы: 1. Магомаев, Кикабидзе, Паваротти, Родович, Вондрачкова, Кудлай. 2. Путин, Ющенко, Ниязов, Дэн Сяо Пин, Кеннеди, Лукашенко. 3. Маяковский, Стус, Кугультинов, Табидзе, Рушди. 4. Машкевич, Гура, Волотовский, Барашков, Шарафан. 5. Тютькина, Пупыркина, Фуфлыжкина, Перебегайленко, Турхан-заде (если все они - кондукторши или же продавщицы овощей примерно одного склада ума). А у большинства - на следующие: 1. Кикабидзе, Орджоникидзе, Гаридзе, Фигидзе, Шмигидзе. 2. Путин, Мутин, Улюлютин, Расстегайкин, Косовороткин. 3. Ющенко, Плющенко, Петренко, Кузьменко, Докторенко. 4. Дэн Сяо Пин, Фу Лу Лэнь, Ду Ван Чжоу, Чу Мин Гон, Фиг Лян Дин. Я не прав? :-)()( | ||
| НИКОЛАЙ | Re: Болгарська | [Ответить] |
| Ко всему добавлю одно - глупость пораждает идиотизм, особенно в национальных интересах, а меня спросили или других людей которых вы обзываете совками - а что было плохого тогда, а что хорошего сейчас - нищета одна вокруг сейчас, а раньше были другие ценности-ценности справедливости, а сейчас попросту идеология как у пана - есть бабки получи чупа-чупс, а нет - иди туалет мой или... есть варианты ?
А славянский народ это один народ и должно быть одно государство пишущее кирилицой- русские, украинцы, болгары, белорусы, словены, черногорцы, ( поляки, чехи и словаки- пишут латиницей .) . А на счёт кто где жил в какие времена, что Зигфрид представил выще, при разных режимах разная идеология , и темболее разная история, как известно все рукописи тех временных лет засекречены , и при разной власти в стране разная идеология и в отношении истории древних времён, нынешняя ни чуть ни лучше прошлой советской , и в данное время есть тайны которые мы не узнаем, а то что пишут историки прильщённые государственными грантами под заказ правительства - этому тоже не следует доверять - они переиначивают историю , я считаю в данной ситуации все древние рукописи должны существовать в электронной версии , хотя догадываюсь что мало кто может их прочитать без соответственной подготовки. | ||
| Сергій_П | Re: Болгарська [75] | [Ответить] |
| > Ко всему добавлю одно - глупость пораждает идиотизм,
> особенно в национальных интересах, а меня спросили или > других людей которых вы обзываете совками - а что было > плохого тогда, а что хорошего сейчас - нищета одна вокруг > сейчас, а раньше были другие ценности-ценности > справедливости, а сейчас попросту идеология как у пана - > есть бабки получи чупа-чупс, а нет - иди туалет мой или... > есть варианты ? А раніше що було? Є гроші - отримай "кільки в томатному соусі"? Стало гірше чи ні: порахуємо. На зарплатню 80-120 карбованців чи 40-60 крб. пенсії більшості населення, скільки можно було купити м'яса (від 2 до 4 крб.), взуття (80-150 крб.) чи злітати до Москви (десь 28-40 крб. з України). Так були дешеві хліб та проїзд в тролейбусі, "безкоштовна" полусмертельна медицина. Порахуйте не 1000-2000 гривень сьогодні. Що, гірше стало? А славянский народ это один народ и должно > быть одно государство пишущее кирилицой- русские, украинцы, > болгары, белорусы, словены, черногорцы, ( поляки, чехи и > словаки- пишут латиницей .) Словенці - кирилицею?.. А не хочете разом з одною державою ще і одну державну мову для усіх - російську? Не злипнеться? | ||
| НИКОЛАЙ | Re: Болгарська [75] | [Ответить] |
| ------А раніше що було? Є гроші - отримай "кільки в томатному соусі"?
Стало гірше чи ні: порахуємо. На зарплатню 80-120 карбованців чи 40-60 крб. пенсії більшості населення, скільки можно було купити м'яса (від 2 до 4 крб.), взуття (80-150 крб.) чи злітати до Москви (десь 28-40 крб. з України). Так були дешеві хліб та проїзд в тролейбусі, "безкоштовна" полусмертельна медицина. Порахуйте не 1000-2000 гривень сьогодні. Що, гірше стало? А откуда вы взяли 1000-2000 гривен, сейчас водилы и того меньше получают, а мы диспетчера в пределе 700-850 гривен, начальники которые нифига не делают работают 1500-... | ||
| Зигфрид | Re: Болгарська [75] | [Ответить] |
| > Ко всему добавлю одно - глупость пораждает идиотизм,
> особенно в национальных интересах, Глупость порождает идиотизм всегда, если глупость принимать за "альтернативную точку зрения". Совок - не исключение. > а меня спросили или > других людей которых вы обзываете совками - а что было > плохого тогда, а что хорошего сейчас - нищета одна вокруг > сейчас, Я никого совком не обзываю, я обзываю совком время в истории моей страны, когда были искалечены все ценности. Нищета тогда была - ховайся! Я уже в середине 90х хавал куда лучше, чем в середине-конце 80х. При том, что у моих родителей профессия была очень даже советская - инженер и учительница. При совке полуработающий недомагнитофон стоил полторы-две зарплаты, немощный велосипед - ползарплаты, а за говняным корытом на 4 колесах надо было отработать 3 года в поте лица и потом еще в очереди стоять. Люди в Киеве массово в коммуналках жили, по 5 человек в 2-комнатках - я это все еще очень хорошо помню. Сейчас за человека никто ничего не решает - он сам должен, потому и кажется что сложно. А кто так и не научился - тому вообще кажется, что нельзя никак. > а раньше были другие ценности-ценности > справедливости, а сейчас попросту идеология как у пана - > есть бабки получи чупа-чупс, а нет - иди туалет мой или... ЧЕГО?!!! Вот именно тогда такие ценности и были. Или честно мыть параши, или из-под полы чупа-чупсами барыжить. И какая нахрен справедливость, если человек со среднеспециальным образованием получал зарплату в среднем наполовину выше, чем с высшим? И что хлеб стоил 16 копеек и его селюки грузовиками возили свиней кормить, а потом продавали мясо на базаре втридорога, т.к. по 2 рубля его просто не было - все, кто имел возможность, крал и делал себе "нетрудовые доходы". Только не надо говорить, что они тогда "плохо жили". > А славянский народ это один народ и должно > быть одно государство Кому должно? Панславянизм - идеология Российской Империи, очень любимого мною в истории государства, которое, если бы не бандитский переворот 1917 года, воплотило бы в себе множество идей, которые бы сейчас устраивали всех. Но, как говорят, "не сложилось", а то, что устроили коммунисты по отношению ко всем славянским народам, кроме русского, из колыбели которого действовали, было форменным предательством и агрессией, с подставой того же русского народа, некоторые представители которого до сих пор понять этого не хотят. Все, нету больше "единых славян". Все желание у них в 1917 отбили :-( > пишущее кирилицой- русские, украинцы, > болгары, белорусы, словены, черногорцы, ( поляки, чехи и > словаки- пишут латиницей .) . Ну а разница. Те - православные, те - католики. Или славяне обязаны быть православными? А босняки, которые мусульмане? А лужичане, которые лютеранцы? ... А рукописи вплоть века до 19 писались исключительно заинтересованными лицами и отражали чьи-то конкретные интересы. Увы. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: Болгарська [78] | [Ответить] |
| > > Ко всему добавлю одно - глупость пораждает идиотизм, >
> особенно в национальных интересах, Глупость порождает > идиотизм всегда, если глупость принимать за "альтернативную > точку зрения". Совок - не исключение. > а меня спросили или > > других людей которых вы обзываете совками - а что было > > плохого тогда, а что хорошего сейчас - нищета одна вокруг > > сейчас, Я никого совком не обзываю, я обзываю совком время > в истории моей страны, когда были искалечены все ценности. > Нищета тогда была - ховайся! Я уже в середине 90х хавал > куда лучше, чем в середине-конце 80х. При том, что у моих > родителей профессия была очень даже советская - инженер и > учительница. При совке полуработающий недомагнитофон стоил > полторы-две зарплаты, немощный велосипед - ползарплаты, а > за говняным корытом на 4 колесах надо было отработать 3 > года в поте лица и потом еще в очереди стоять. Люди в Киеве > массово в коммуналках жили, по 5 человек в 2-комнатках - я > это все еще очень хорошо помню. Сейчас за человека никто > ничего не решает - он сам должен, потому и кажется что > сложно. А кто так и не научился - тому вообще кажется, что > нельзя никак. > а раньше были другие ценности-ценности > > справедливости, а сейчас попросту идеология как у пана - > > есть бабки получи чупа-чупс, а нет - иди туалет мой или... > ЧЕГО?!!! Вот именно тогда такие ценности и были. Или честно > мыть параши, или из-под полы чупа-чупсами барыжить. И какая > нахрен справедливость, если человек со среднеспециальным > образованием получал зарплату в среднем наполовину выше, > чем с высшим? И что хлеб стоил 16 копеек и его селюки > грузовиками возили свиней кормить, а потом продавали мясо > на базаре втридорога, т.к. по 2 рубля его просто не было - > все, кто имел возможность, крал и делал себе "нетрудовые > доходы". Только не надо говорить, что они тогда "плохо > жили". > А славянский народ это один народ и должно > быть > одно государство Кому должно? Панславянизм - идеология > Российской Империи, очень любимого мною в истории > государства, которое, если бы не бандитский переворот 1917 > года, воплотило бы в себе множество идей, которые бы сейчас > устраивали всех. Но, как говорят, "не сложилось", а то, что > устроили коммунисты по отношению ко всем славянским > народам, кроме русского, из колыбели которого действовали, > было форменным предательством и агрессией, с подставой того > же русского народа, некоторые представители которого до сих > пор понять этого не хотят. Все, нету больше "единых > славян". Все желание у них в 1917 отбили :-( > пишущее > кирилицой- русские, украинцы, > болгары, белорусы, словены, > черногорцы, ( поляки, чехи и > словаки- пишут латиницей .) > . Ну а разница. Те - православные, те - католики. Или > славяне обязаны быть православными? А босняки, которые > мусульмане? А лужичане, которые лютеранцы? ... А рукописи > вплоть века до 19 писались исключительно заинтересованными > лицами и отражали чьи-то конкретные интересы. Увы. МОЖНО ПОДУМАТЬ СЧАС ДЕШЕВЛЕ МЯСО СТОИТ, ДА ОВОЩИ ТОЖЕ, А ТО ЧТО ХЛЕБ ДОРОГОЙ, Я НЕ ПРОТИВ, Я ЕГО ВООБЩЕ ЗА 10 ГРИВЕН ЗА БУХАНКУ ЗДЕЛАЛ, ЗАРПЛАТЫ- Я ЗАРПЛАТУ НАЧАЛ ПОЛУЧАТЬ С 1989 ГОДА - 90 рублей + квартальная премия, моя мама тогда получала в трам. депо Шевченко больше 500 рублей( водила тройняки), а счас её пенсия по покупательской пенсии намного меньше чем выходила на советскую. , у меня же сейчас зарплата 700-800- гривен, это много ? Кватрплата была тогда более 25 рублей( в месте со всеми коммунальными услугами), сейчас же будет стоить более 300-400 гривен в месте с коммунальными услугами, идём дальше рассрочки можно было брать спокойно и комисионные были минимальными, а сейчас в кредит берёшь и переплачиваешь 30-50 % от стоимости товара, квартиры распределялись , и естественно снабдить всех у них не получилось, а сейчас тоже сотни тысяч жителей по украине проживают в ведомственных общежитиях и стоят на улучшение своих ЖУ , и не дождутся, Вы же не проживаете в комуналке, ну и не чего тут говорить , да бытовая техника отставала, но согласитесь она была не главным продуктом потребления , хотя кому как . | ||
| Зигфрид | Re: Болгарська [78] | [Ответить] |
| Сейчас мясо с овощами стоит столько же, как и сейчас, приводя на среднюю зарплату, только никто теперь на этом руки не нагревает, а все здесь как раз прозрачно и честно.
Что сфера ГЭТа сейчас в упадке и обдирается всеми, тоже всем известно - з/п в 150 долларов гораздо ниже средней по Киеву. Кварплата в 60-80 долларов - это Вы перегибаете, я раза в полтора-два меньше плачу (без телефона), а кредитование у нас дикое и неустаканившееся - лет через 5 проценты упадут многократно. А проблема ЖУ больше на Украине не стоит. По всей стране- уйма квартир по 5-10 тысяч долларов: бери, не хочу! Нет же, все в Киев ломятся :-) Проблема глобальная - в стране работы нет. Ни на западе, ни на востоке. | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [71] | [Ответить] |
| > До речі, Ви помітили, що українська й білоруська мови майже
> ідентичні? Ні. Різниця цілком порівняна с різницею з російською :-) > В той же час російська мова певним чином більш > схожа на болгарську. Так саме, як і на польську :-)))) > Чому? 1. Давньоукраїнські та > давньобілоруські землі ще довгий час були в складі Великого > князівства Литовського. Документація велась на > давньоруською мовою, наскільки пам'ятаю зі школи. Ні. Документарну мову того часу лінгвісти традиційно звуть старобілоруською. > В той же > час Москва творила іншу державу. в цей період формування 2 > перших етносів ішло окремо від 3-го. Тут безперечно > 2. Українська та > білоруська мови в більшою мірою формувалися знизу, від > простого люду. Сучасна російська мова утворилася завдяки > пЕТРУ І, який привіз із Києва Прокоповича та іншу київську > професуру для поширення культури в Росії. Та в свою чергу > придумала (НАВІЩО?!!) ШТУЧНУ мову на основі > староболгарської - мову для еліти та високих почуттів. Що за несенітниця? От що що, а штучної мови на Петра ніхто не створював - перший російський імператор натомість заставляв своїх підданих іноземні вчити. А історія з болгарською йде від Кирила та Мефодія - це "трошки" інший час та місце. І при чому тут "простий люд", якщо мову він не формує, а просто зберігає? > Ця > мова, змішавшись із місцевими північними говірками, й > прижилася на півночі та, пізніше, у всіх містах Рос. > імперії. Це прикол такий? Ги... "Московська штучна мова змішалася з північними говірками та поширилася у містах"... Да... А Ви про міграції руських етнічних груп , про церковнослов'янську мову, про статистику грамотності щось знаєте? > --- Я досі не розумію, чому було не взяти, як це > було зроблено пізніше, за основу офіційної мови, яку > створювали могилянщики, якийсь поширений діалект сільської > мови. Чим староболгарська краща за староруську?!! Мабуть, > вони настільки звикли читати болгарське Євангеліє... :) Ви не повірите, але наші, українські віруючі, до сих пір його читають > Можливо, я не правий, але мені здається, що в цьому щось є. Отож :-) | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [71] | [Ответить] |
| Із [72] цілком згоден, а на [73] рекомендую почитати Євангеліє :-) | ||
| Стефан | Re: І ще... [72] | [Ответить] |
| > [72]
> Єдина особливість така: якщо ти наполовину українець, а > неполовину росіянин, то ти більш відчуваєш себе росіянином. > Чому? - А тому що бути росіянином завжди було престижно. > Бути більшістю... > > [82] > Із [72] цілком згоден Теперь то же самое на взгляд человека... скажем так, из-за океана :-) Упомянутые полуукраинцы-полурусские делятся на две категории: (1) ощущающие себя больше украинцами и (2) ощущающие себя больше русскими. И вот, первые сожалеют: что же это за дела? Почему вторые не такие, как все нормал... простите, не такие, как мы? :-( По поводу престижности, можно бы в очередной раз напомнить, какой национальности в УССР отдавалось предпочтение при зачислении на руководящие должности — но бесполезно. Поэтому не буду :-) | ||
| Ночной_Дозор | Re: І ще... [72] | [Ответить] |
| Оо.. Здесь уже придется копать до 6-го колена.. Вообще-то кажется считается, что языковые пристрастия передаются по материнской линии. Это то же взвешивать придется. Может быть что-то еще учесть, так сразу трудно сказать. Чтоб вывести безупречную формулу "истиного украинца" потребуется обратиться к трудам основателей этой идеологии. | ||
| Ночной_Дозор | [Ответить] | |
| Срота. Так зовут одного из "отцов" последней украинской конституции? Так вот в одном недавнем интервью ведущая его спросила: - правда ли, что вы не разделяете идею гражданского общества? Он конечно сьехал с прямого ответа, но и не отрицал. Однако в беседе "не на публику" он что-то подобное говорил. Так вот интересно, если и в самом деле попытаться построить общество по другому принципу, каким он может быть? | ||
| Ночной_Дозор | Re: | [Ответить] |
| Уточнение - СИРОТА. | ||
| Anton | Re: І ще... [83] | [Ответить] |
| > Теперь то же самое на взгляд человека...
> скажем так, из-за океана :-) Упомянутые > полуукраинцы-полурусские делятся на две категории: (1) > ощущающие себя больше украинцами и (2) ощущающие себя > больше русскими. И вот, первые сожалеют: что же это за > дела? Почему вторые не такие, как все нормал... простите, > не такие, как мы? :-( Как по мне, то вторые рисуют себе первых как-то... ну неправильно, что ли. Ну с чего вторые взяли, что первые сожалеют, равно как и вообще выражают/не выражают подобный вид чувств по этому поводу? Вот считать ЧАСТЬ вторых ленивыми - да, такое наверно есть. По поводу престижности, можно бы в > очередной раз напомнить, какой национальности в УССР > отдавалось предпочтение при зачислении на руководящие > должности — но бесполезно. Поэтому не буду :-) Можно было бы напомнить, какую они при этом проводили политику - но тоже не буду... :-) | ||
| Сергій_П | Re: І ще... [87] | [Ответить] |
| > По поводу престижности,
> можно бы в > очередной раз напомнить, какой национальности > в УССР > отдавалось предпочтение при зачислении на > руководящие > должности — но бесполезно. Поэтому не буду > :-) Можно было бы напомнить, какую они при этом проводили > политику - но тоже не буду... :-) Якщо ще підрахувати, представники якої нації - в перерахунку на склад населення в відсотках - найбільше були на керівних посадах (треба і з-за того, шо більшість з них була дійсно розумна та вивчена), але боюся, що отримаю Зірку Героя Палестини за ці підрахунки... Тому не буду, але як компенсацію попрошу нікого більше не проводити подібні считанки. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І ще... [87] | [Ответить] |
| Вопрос другой , почему мне плохо живётся при нынешней не советской украине , почему все отморозки , которые при той власти эмигрировали в другие страны , либо были расстреляны - правят сейчас украиной .
Я родился в ссср, и то что развалили мне очень и очень жалко. Говорят что при ссср не было того , небыло другого , а сейчас всё есть , а толку то люди как жили в основном бедно от зарплаты до получки , олигархов приближённых к власти я вовсе не беру в расчёт, ибо их при союзе давно бы уже пересажали. Так вот сейчас правит украиной не правительство и даже не президент а кучка олигархов которые создают общественное мнение что во всех грехах украины виновата лишь россия и её русский язык. Глупо пологать что чтото изменится быстро в лучшую сторону , - никто не захочет из этих олигархов отказаться от кормушки во власти- под названием народный депутат. Россия уже пережила это посадив Ходорковского , но у нас таких Ходорковских сотни если не тысячи . | ||
| no_rem | Re: І ще... [87] | [Ответить] |
| Ага! Тепер зрозуміло зміст піар-акції "посадить Ходорковского" :-) | ||
| Rebe | Re: І ще... [87] | [Ответить] |
| Чому погано живеться? Старіємо... Раніше і дівчата солодшими були... :)
Мимрити починаємо... :) | ||
| НИКОЛАЙ | Re: І ще... [91] | [Ответить] |
| > Чому погано живеться? Старіємо... Раніше і дівчата
> солодшими були... :) Мимрити починаємо... :) Чего , какой возраст , ещё 35... | ||
| Дарницький | Re: І ще... [84] | [Ответить] |
| В мене один приятель - наполовину поляк, наполовину - українець. відчуває себе російськомовним німцем! :))) | ||
| Дарницький | Re: [85] | [Ответить] |
| Так вот интересно, если и в самом деле
> попытаться построить общество по другому принципу, каким он > может быть? Не знаю. Можливо, авторитарний режим. Чи первісне суспільство... :)))) О!!! Суспільство закритих у собі індивідів! Кожен буде лише надавати генетичний матеріал, а заплідненнім, народженням і вихованням займуться машини-автомати. Потім кожен ізолюється від інших і будує свій внутрішній світ. Проблема в тому, як побудувати таке суспільство. Як здійсними поетапний перехід - поступово чи директивою? Як Вам? :)))))))))))))))))))) | ||
| Дарницький | Re: І ще... [89] | [Ответить] |
| сейчас правит украиной не правительство и даже не
> президент а кучка олигархов которые создают общественное > мнение что во всех грехах украины виновата лишь россия и её > русский язык. Порошенко? Який і мови-то української не знає гарно? Чи Червоненко?:))) > Россия уже пережила это посадив Ходорковского , но у нас > таких Ходорковских сотни если не тысячи . А в Росії Ходорковських менше залишилось?!!! Здається, їх там більше на два порядки, ід ест у 100 разів. | ||
| Rebe | Re: [85] | [Ответить] |
| Суспільство інтравертів описане в одному з романів Азімова (там де робот розслідує вбивство на якійсь там планеті). НІчого цікавого в такому суспільстві нема.
Частково інтравертами (власне, взимку) вважають себе шведи. Так от, вони мають великі проблеми із психічними захворюваннями. Тут крім вбивств Улофа Пальме та Анни Непам'ятаюякзвали (міністр) слід згадати в'їзд психопата на мотоциклі в юрбу на Гамла Стан та ще декілька подібних випадків. | ||
| Дарницький | Re: [96] | [Ответить] |
| ВИСНОВОК:
Громадянське суспільство - найкращий варіант! | ||
| Misha | Re: [96] | [Ответить] |
| Да не совсем это было общество интравертов, у Азимова. И не робот там расследовал убийство, а скорее человек с роботом... Там, скорее, было стационарное общество с полностью удовлетворёнными потребностями, коммунизм "наоборот", т.е. такой коммунизм, при котором люди остаются такими же, как сегодня. | ||
| Дарницький | Re: Про мови [81] | [Ответить] |
| > > До речі, Ви помітили, що українська й білоруська мови
> майже > > ідентичні? > Ні. Різниця цілком порівняна с різницею з російською :-) -------------------------- http://minsk.usembassy.gov/bel/html/emb_jul3_2006.html ------------------------- Ад імя амерыканскага народа Амбасада ЗША шчыра віншуе народ Беларусі з нацыянальным святам 3 ліпеня. Народ Злучаных Штатаў паважае і шануе беларусаў за мужнасць і сілу духа, праяўленыя падчас жудасных ваенных выпрабаванняў, акупацыі, катастроф і рэпрэсій, што выпадалі на долю гэтага народа на працягу яго доўгай гісторыі. Як і шэсць дзесяцігоддзяў таму, у час змагання супраць фашызму, вызваленне ад якога Беларусь адзначае 3 ліпеня, сёння амерыканскі народ таксама стаіць плячо ў плячо з беларускім, падтрымліваючы суверэнітэт і незалежнасць Беларусі, а таксама імкненне яе народа жыць у свабоднай, дэмакратычнай, мірнай і квітнеючай краіне. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: Про мови [81] | [Ответить] |
| Усьо понятно , она ровно столько похожа на украинскую , как болгарская или словенская с чорногорской на русскую, но подчёркиваю понятно. | ||
| Дарницький | Re: Про мови [81] | [Ответить] |
| А як Вам таке? :))))
---------------------------------------------------------------------------------------------- http://minsk.usembassy.gov/bel/html/bilateral_relations_bel.html ---------------------------------------------------------------------------------------------- Практычна кожная краіна свету ўнесла свой уклад у стварэнне так званага “плавільнага катла” нацыяў, як зараз называюць Злучаныя Штаты. -------------------------------------------------------------------------------------------- Для порівняння - переклад: -------------------------------------------------------------------------------------------- Практично кожна країна світу внесла свій вклад у створення так званого "плавильного котла" націй, як зараз називають Сполучені Штати. ------------------------------------------------------------------------------------------- Практически каждая страна мира внесла свой вклад в создание так называемого "плавильного котла" наций, как сейчас называют Соединённіе Штаты. | ||
| Rebe | Re: Про мови [81] | [Ответить] |
| українською "вклад" буде внесок, його не "вносять", а роблять
Тобто, українською буде "зробила свій внесок" далі за текстом | ||
| Дарницький | Re: Про мови [102] | [Ответить] |
| > українською "вклад" буде внесок, його не "вносять", а
> роблять Тобто, українською буде "зробила свій внесок" далі > за текстом ---- Пардон!:) -- Але все одно від цього майже нічого не міняється. Більша схожість на українську для мене очевидна!:) | ||
| Rebe | Re: Про мови [102] | [Ответить] |
| Для мене також.
Цікавий досвід маю із спілкуванням з болгарським екскурсоводом в 1989 році біля Мадарського конника. Хто не знає, в Болгарії хоча ще і правив Живков, проте нацвідродження було в дуже великій силі. Так от, група студентів МГУ по лінії "Спутніка" поїхала в Болгарію. Екскурсовод на відвідинах Мадари сказав, що він буде вести екскурсію болгарською, бо ж росіяни отримали від них алфавіт та біблію. Так от, із усіх студентів його розумів лише я, бо в мене було поняття про +/- в споріднених слов'янських мовах (межі відмінностей в лексиці та граматиці), бо на той час я вже володів трьома слов'янськими мовами, а в них, одномовних росіян, цього не було, і вони не розуміли найближчої до російської слов'янської мови. | ||
| Misha | Re: Про мови [102] | [Ответить] |
| Сейчас русские отдыхающие прекрасно понимают болгар. Хотя, конечно, по большей части те стараются говорить по-русски. | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [102] | [Ответить] |
| И не мудрено. Болгария лидирует с большим отрывом по знанию русского языка среди остальных стран бывшего "Варшавского блока". Скажем так, это единственная страна, где молодежь свободного говорит по-русски и где российские телеканалы крутятся параллельно с местными | ||
| Misha | Re: Про мови [102] | [Ответить] |
| Ну, хочешь жить - умей вертеться. Хотя после введения виз наших туристов стало гораздо меньше, всё же их очень много. | ||
| ant132 | Re: Про мови | [Ответить] |
| імхо, росія завжди любила апелювати до спорідненості слов'ян і розводити демагогію на тему братської любові (цікава орієнтація :)), при цьому в цій же "любові" бажаючи бути зверху, в сенсі над усіма. ще одна тенденція останнім часом посилюється - слов'яни брати, але деякі не дуже - поляки, чехи, ..., може вже й українці :))
до 104: їм, мабуть, впадляк, бо в мене не було суттєвих проблем з розумінням укр. | ||
| Ночной_Дозор | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| > Сейчас русские отдыхающие прекрасно понимают болгар. Хотя,
> конечно, по большей части те стараются говорить по-русски. В том смысле, что болгары понимают русских? Разговорный болгарский, без практики, русскому разобрать невозможно. | ||
| Rebe | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| З Болгарією, скоріш, ситуація зворотна - це не росіяни розуміють болгар, а навпаки. Бо ж то були визволителі.
Цікаво відмітити моє спостереження - в 1989 році російською добре розмовляли більшість людей старої школи, тобто ті, хто виріз за розквиту НРБ. Серед інших, тобто молодших, мову бездоганно знали хіба валютні кидали, міняли та гіди. | ||
| Misha | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| А в 1998 году (на курорте, ест-но), русский знала большая часть молодёжи. Вообще, русских там традиционно уважают. | ||
| Саня | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| Повертаючись до подібності і відмінності мов- беремо 2 простеньких слова- палац і готель. Пол.-палац, готель, укр.- палац, готель, англ, італ.- ідентично.Рос.- дворец, гостиница.Факт, як кажуть, говорить сам за себе. Я вже давно зробив висновок, що українська подібніша все ж до західнослов'янської групи, з російською єднає кирилиця і довготривале співжиття, а так мови відрізняють ся доволі сильно. Росіяни нашої мови не розуміють і от вам простий приклад- Трускавець, 2003 рік- познайомилися з однією пані з Москви. Ми їй перекладали фільм, що йшов по ТВ, перекладали одразу ж, бо вона нічого не розуміла. | ||
| Misha | Re: Про мови [105] | [Ответить] |
| Да ну. Такого типа слов в украинском нетак уж много. Россияне обычно хорошо понимают украинсккий текст. | ||
| Стефан | Re: Про мови [112] | [Ответить] |
| > Повертаючись до подібності і відмінності мов- беремо 2
> простеньких слова- палац і готель. Пол.-палац, готель, > укр.- палац, готель, англ, італ.- ідентично. Насчет итальянского можно поподробнее? :-) (Каким образом "albergo" идентично "готелю"...) Но что украинский по лексике ближе к западным языкам, спору, конечно, нет. Примерам несть числа. Дах, колiр, фарба... Аналогично с произношением (сравните, как произносится одно и то же слово "температура" в украинском, итальянском и русском). | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [107] | [Ответить] |
| > Ну, хочешь жить - умей вертеться. Хотя после введения виз
> наших туристов стало гораздо меньше, всё же их очень > много. Я не только о Варне и Бургасе | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [110] | [Ответить] |
| > З Болгарією, скоріш, ситуація зворотна - це не росіяни
> розуміють болгар, а навпаки. Бо ж то були визволителі. Хто чиї? Скільки пам'ятаю історію, а болгари якось самі справлялися > Цікаво відмітити моє спостереження - в 1989 році російською > добре розмовляли більшість людей старої школи, тобто ті, > хто виріз за розквиту НРБ. Серед інших, тобто молодших, > мову бездоганно знали хіба валютні кидали, міняли та гіди. Хм... то, виходить, зараз має бути навпаки? | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [108] | [Ответить] |
| > імхо, росія завжди любила апелювати до спорідненості
> слов'ян і розводити демагогію на тему братської любові > (цікава орієнтація :)), при цьому в цій же "любові" бажаючи > бути зверху, в сенсі над усіма. ant, не балаболь, а читай історію. Сумлінно, бажано. Бо Наприкінці 19 сторіччя навпаки любити Росію у турецьких та автрійських слов'ян було модно, завдяки чому вони і здобули у результаті незалежність. Хоча ще Тургєнєв (начебто) писав, що "ми їм зараз допомагаємо фізично і культурно, а вони нас зрадять першої ж нагоди. Ну, може, він і не правий був, т.я. Росія, фактично, зрадила всі інші слов'янські народи своєю революцією і до сих пір вся про- та антиросійська тематика зав'язується на комуністичному грунті. Але про те, що пан-слов'янська ідеологія була російською ініціативою, краще б мовчав. Імперії куди більше були потрібні Персія, Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина, аніж Галиччина, а тим паче Сілезія, Словенія та Болгарія | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [113] | [Ответить] |
| > Да ну. Такого типа слов в украинском нетак уж много.
> Россияне обычно хорошо понимают украинсккий текст. Текст - может быть (хотя, сомневаюсь - очень многие информацию воспринять не могут), а вот речь... Как я понял, я польский "хаваю" значительно лучше, хотя в жизни с ним встречался и встречаюсь куда реже, чем "обычный россиянин" с украинским. И при этом признаю, что украинский к русскому куда ближе, чем к польскому | ||
| Саня | Re: Про мови [113] | [Ответить] |
| Порівняйте- польська і українська, виклав міні-словник.Невже українська ближче таки до російської?По-моєму, польська ближче.
Pols'ka: Polish: Ukrajins'ka: Ukrainian: A abonament peredplata absolwent wypusknyk aby szczob, szczoby, aby adidasy krosiwky administracja administracija adoptowac usynowyty adres adresa agrest agrus akceptowac akceptuwaty, pryjmaty akcja dija aktor aktor alarm trywoha alarmowac zdijmaty trywohu albo abo ale ale alfabet abetka, alfawit algierski alzyrs'kyj aluzja natiak amunicja bojeprypasy aneks, dodatek dodatok aniol anhel apel zaklyk arabski arabs'kyj archiwum archiw arcydzielo szedewr areszt, aresztowac areszt, aresztuwaty arkusz arkusz artykul (w gazecie) stattia artykul (towar) towar artysta artyst atak ataka atrakcyjny prywablywyj australijski awstralijs'kyj austriacki awstrijs'kyj auto awto, awtomobil' autobus awtobus automat awtomat autor awtor B babcia baba, babusia, babcia bac sie (ja sie boje) bojatysia (ja bojusia) badacz doslidnyk badac doslidzuwaty bajka kazka, bajka bajkowy kazkowyj bandyta bandyt baran baran bardziej bilsze barwa kolir, barwa bawelna bawowna bez bez bezpieczenstwo bezpeka bezposredni bezposerednij beben bubon, baraban bialy (m.), biala (f) bilyj (m.), bila (f.) blonie obolon', luka blyskawica blyskawka bo bo, tomu szczo bloto boloto bocian leleka, 2) buz'ko (dial.) bok bik brama brama, worota bredzic maryty brzeg bereh buty czerewyky byc (Ja jestem; On, Ona jest) buty (Ja je; Win, Wona je) C calkiem cilkom, zowsim caly (m.), cala (f.) cilyj (m.), cila (f.) cerkiew cerkwa cel cil', meta cena cina centrum centr Chiny Kytaj Chinski Kytajs'kyj, Kytajs'ka chleb chlib chlodnia cholodylnyk chlodny (m.), chlodna (f.) cholodnyj (m.), cholodna (f.) chlopiec chlopec' chociaz` chocz, chocza chrzest chreszczennia cialo tilo cien tin' ciez`ki waz`kyj, tiaz`kyj co szczo; 2) szo (dial.) czas czas czekac (ja czekam) czekaty (ja czekaju) czekolada szokolad czeresnia czeresznia Czerwiec Czerwen' czerwony (m.), czerwona (f.) czerwonyj (m.), czerwona (f.) czwartek czetwer czy czy czyj czyj czyn wczynok, czyn czysty czystyj czytac czytaty D dach dach, pokriwla dac (ja daje) daty (ja daju) dbac dbaty dab dub dar podarunok, darunok, dar deszcz doszcz dla dla dlug dovh, borh dluz`nik dovz`nyk, borz`nyk do do doba doba dobry (m.), dobra (f.) dobryj (m.), dobra (f.) dobrze dobre, harazd dom dim dorsz triska dostep dostup dosyc dosyt' dotad doty, dosi drabina drabyna drzewo derewo drzwi dweri dusza dusza duz`o bahato duz`y, duz`a welykyj, welyka dywan kylym dzien den' dzieki, dziekowac (Dziekuje!) zawdiaky, diakuwaty (Diakuju!) E echo widlunnia, widhuk, luna, echo Egipt, egipski Jehypet, jehypets'kyj egzamin ispyt, ekzamen ekspedient prodawec' Estonia, estonski Estonija, estons'kyj Europa, europejski Jewropa, jewropejs'kyj Ewangelia Jewanhelije ewidencja oblik F fala chwyla farba farba fartuch fartuch fasola kvasola ferie kanikuly Finlandia, finski Finlandija (Chwynlandija), fins'kyj, firanka zanawiska; 2) firanka (dial.) flaga prapor G galaz hilka, haluz', haluzka garb horb garnek horszczyk, hlek, hleczyk gdy koly, jakszczo gdzie? de? gdzies des' ges huska, husak glina hlyna glos holos glowa, glowny holowa, holownyj gluchy (m.), glucha (f.) hluchyj (m.), hlucha (f) gniazdo hnizdo golab holub gora hora gorszy, gorsza hirszyj, hirsza gosc hist' Grecja, grecki m.), grecka (f.), grek Hrecija, hrec'kyj, hrecka (f.), hrek gromada hromada, jurba, natowp grzyb hryb gwiazda zirka H haczyk haczok haft wyszywka halas szum, halas halasowac szumity, halasuwaty hamulec halmo handel torhiwlia hanba han'ba haslo haslo helm szolom hinduski, hinduska, Indie indijs'kyj, indijs'ka, Indija historia, historyczny istorija, istorycznyj honor czest' huczec, huk hudity, huk humor humor I i i, j, ta igla holka ile? skil'ky? ilosc kilkist' imie im'ja inaczej inaksze inny (m.), inna (f.) inszyj (m.), insza (f.) interesujacy, interesujaca cikawyj (m.), cikawa (f.) iskra iskra isc (ja ide) jt, ity (ja jdu) Izrael, izraelski Izrajil', izrajil's'kyj J jezyk mowa jodla jalynka, smereka jutro zawtra juz` wz`e K kaczka kaczka kamien kamin' kapelusz kapeliuch kapusta kapusta kapusniak kapusniak kara kara karac karaty karp korop kawa kawa kawalek kusok, kawalok (West Ukraine) kaz'dy, kaz'da koz'nyj, koz'na kilka dekilka, kilka kolacja weczeria koniec kinec' koniecznie obowjazkowo konieczny, konieczna, konieczni neobchidnyj, neobchidna, neobchidni korona korona kraj kraj, krajina krag kruh, kolo kto chto ktos' chtos' ktory kotryj, jakyj kuchnia kuchnia Kwiecien' Kwiten' L lampa lampa las lis latac litaty lato lito lecz ale lekarz likar lekki, lekka lehkyj, lehka lepiej kraszcze, lipsze lew lew lotnisko letowyszcze, aeroport lub abo lubic' liubyty lud narid, narod ludzie liudy Luty Liutyj £ £abedz lebid' £ad lad £adny, £adna harnyj, harna £agodny, £agodna, £agodni lahidnyj, lahidna, lahidni £agodzic' lahodyty, remontuwaty £amac' lamaty, lomyty £apa lapa £apac' lapaty £askawy, £askawa laskawyj, laskawa £atwo, £atwy, £atwa lehko, lehkyj, lehka £awka lawka £azienka vanna £aczny, £aczyc' zahalnyj, zjednuwaty £acznos'c' zwjazok £eb czolo £opata lopata £otwa, £otewski Latwija, Latvijskyj £os' los' £osos' losos' £odz lodka, czowen £oz'ko liz'ko £uk luk, duha £up zdobycz, trofeji £ysy, £ysa lysyj, lysa £yz'ka loz'ka £yz'wy kowzany £za slioza M machac' machaty Maj Trawen' mak mak malarz chudoz'nyk malina malyna ma£o, ma£y, ma£a, ma£e malo, malyj, mala, mali ma£pa mawpa marchew morkwa martwy, martwa mertwyj, mertwa Marzec Berezen' marzenie, marzyc' mrija, mrijaty mas£o maslo matka maty, matir mecz matcz meta finisz, meta mewa czajka medrzec mudrec' meka muka miecz mecz miec', ja mam, ty masz, on/ona ma maty, ja maju, ty majesz, win/wona maje miedz mid' miejsce misce miedzynarodowy miz'narodnyj miekki, miekka mjahkyj, mjahka mi£os'c' liubow miod med m£yn mlyn mleko moloko mniej, mniejszy, mniejsza mensze, menszyj, mensza modlitwa molytwa modlic sie molytysia Mo£dawia, Mo£dawski Moldawija, Moldawskyj morze more most mist mowa, jezyk mowa moz'e moz'e moc', ja moge, on moz'e, ty moz'esz mohty, ja moz'u, win moz'e, ty moz'esz mroz moroz N na na na pewno napevne, napevno na zawsze nazawz'dy nad nad nafta, ropa nafta najbardziej najbilsze najlepsze, najlepszy, najlepsza najkraszcze / najlipsze, najkraszczyj / najlipszyj, najkraszcza / najlipsza nakaz nakaz, rozporiadz'ennia namiot namet, szatro naprzeciw nawproty narada narada nasz, nasza, nasze nasz, nasza, naszi nazwa nazwa nic niczoho, niszczo, nic (in West Ukraine) nie ni, nie (in Western Ukraine) nie ne niebieski, niebieska holubyj, holuba niech nechaj niegdys kolys' niemoz'liwy, niemoz'liwa nemoz'lywyj, nemoz'lywa niesc', ja niose nesty, ja nesu niewiele nebahato niz' niz' niz'ej nyz'cze noc nicz nos nis noz' niz' O o pro obaj oboje, obydwa obok kolo, poblyzu ochrona ochorona oddac', ja oddaje widdaty, ja widdaju on, ona, oni win, wona oraz i, ta orze£ orel osio£ osel osoba osoba os' wis' otoz' otz'e owoce owoczi P palec palec' pa£ac palac panstwo, panstwowy derz'awa, derz'awnyj para para patyk patyk, palycia pieniadzy hroszi pierwszy, pierwsza perszyj, persza pies pes piesn' pisnia piwo pywo p£akac', ja, on p£acze plakaty, ja placzu, win placze po po pociag potiah, pojizd pokoj myr, spokij 2.) kimnata po£owa polowyna poniedzia£ek ponedilok potem potim powies'c' roman, nowela powietrze powitria po£noc piwnicz praca pracia, robota precz het' przed, przedni pered, perednij przod pered przyjsc', ja przyjde pryjty, ja pryjdu pusty, pusta pustyj, pusta pytanie pytannia, zapytannia R rada rada rados'c' radist' reka ruka robic', ja robie robyty, ja robliu rodzina rodyna, simja rok rik rod, pokolenie rid, pokolinnia ruch ruch ryba ryba rybak rybak, rybalka rynek, bazar rynok, bazar ryz' rys rzad uriad rzeka rika Rzym, Rzymski Rym, Ryms'kyj rz'nac' rizaty S sad sad samochod maszyna samolot litak sam, sama sam, sama sasiad susid schody schody sen son serce serce siano sino siec sit', merez'a si£a syla skazac, ja mowie, on mowi skazaty, ja kaz'u, win kaz'e sklep mahazyn skora szkira s£once sonce s£owo slowo s£uchac, ja s£ucham sluchaty, ja s£uchaju sok sik sosna sosna spo£eczenstwo suspil'stwo spotkanie zustricz srebro sriblo stad zwidsy stol stil suchy, sucha suchyj, sucha szesc' szist' szkoda 2.) Szkoda! szkoda 2.) Szkoda! szum szum Szwecja, szwedzki, szwed Szwecija, szweds'kyj, szwed szyja szyja S' s'ciana stina s'cisly, scisla styslyj, stysla s'lepy, s'lepa slipyj, slipa s'miac sie, ja sie smie smijatysia, ja smijusia s'roda sereda s'piewac', ja s'piewam spiwaty, ja spiwaju s'mierc' smert' s'rodek seredyna s'rodowisko seredowyszcze s'wiat swit s'wiat£o switlo s'wieca swiczka s'winia swynia s'wit switanok T tajemnica tajemnycia tak tak tam tam tamtedy tudy, tudoju tani, tanio deszewyj, deszewo telewizja telebaczennia teraz teper t£o tlo, fon towarzystwo towarystwo trawa trawa tres'c' zmist troche trochy, troszky trwac, to trwa trywaty, ce trywaje tutaj tut, tu tydzien' tyz'den' tymczasowo, tymczasowy tymczasowo, tymczasowyj tyton' tiutiun tytu£ zaholowok, tytul, nazwa U u u (w), pry, bilia ucho wucho uczyc' uczyty, wczyty udzia£ uczast', udil ufac', ja ufam dowiriaty, ja dowiriaju ulica wulycia umiec', ja umie, on umie umity, ja wmiju, win wmije u£amek ulamok umowa 2.) warunek uhoda, dohowir 2.) umowa Ukraina, ukrainski, ukrainska, Ukrainiec, Ukrainka, Ukraincy Ukrajina, ukrajins'kyj, ukrajins'ka, Ukrajinec', Ukrajinka, Ukrajinci umacniac' ukripliaty umrzec' umerty, wmerty umys£ rozum uniknac, ja unikam unykaty, ja unykaju upa£ speka urodzaj uroz'aj, wroz'aj ustroj ustrij uwaga, uwaz'ny uwaha, uwaz'nyj uz'yc' uz'yty, wz'yty, wz'ywaty W w (we) w (u) wapno wapno waz'ny, waz'na waz'lywyj, waz'lywa warstwa werstwa, szar waski, waska wuzkyj, wuzka wiara, wierzyc' wira, wiryty wies' selo wiec otz'e wiecej bil'sze wiekszy, wieksza bil'szyj, bil'sza wiele / duz'o bahato wilk wowk wis'nia wysznia wiosna wesna W£ochy, w£oski, w£och, w£oszka Italija, italijs'kyj, italijec', italijka woda woda wygrac' wyhraty wykorzystac' wykorystaty wyspa ostriw wzd£uz' wzdowz', zdowz', protiahom wzwyz' whoru, wwerch Z z (ze), 2) od z (zi), 2.) wid za za zabawa zabawa, hra, rozwaha zabrac', ja zabieram zabraty, ja zabyraju zachod zachid zadanie zawdannia zagranica zakordon zakaz zaborona zakonczenie zakinczennia zakon'czyc' zakinczyty zamiana zamina, obmin zamiast zamist' ziarno zerno zielony, zielona zelenyj, zelena z£y, z£a zlyj, zla znowu znow, znowu zrozumiec', ja rozumiem zrozumity, ja rozumiju zysk zysk, prybutok Z' z'aba z'aba z'al z'al z'e szczo z'eby szczoby z'o£tko z'owtok z'o£ty, z'o£ta z'owtyj, z'owta z'ona, 2.) kobieta z'inka, 2.) z'inka z'uc' z'uwaty z'ycie, z'yc' z'yttia, z'yty z'ydowski, z'yd z'ydiws'kyj / jewrejs'kyj, z'yd / jewrej z'yto z'yto z'ywy, z'ywa z'ywyj, z'ywa | ||
| ant132 | Re: Про мови [117] | [Ответить] |
| Бо Наприкінці 19 сторіччя
> навпаки любити Росію у турецьких та автрійських слов'ян > було модно, завдяки чому вони і здобули у результаті > незалежність. 1.модно і популярно - так; але практика показала, що любов до родичів зростає з віддаленістю від них :) , і не тільки до росії. > ...фактично, зрадила всі інші слов'янські народи своєю > революцією і до сих пір вся про- та антиросійська тематика > зав'язується на комуністичному грунті. 2. не зовсім розумію чому зрадила? це рос. внутр справа, правда якби при цьому вони не чіпали інших :) > ...пан-слов'янська ідеологія була російською ініціативою, > краще б мовчав. 3. і де я таке "балаболив"? я казав "росія завжди любила.." ~= часто використовує. Імперії куди більше були потрібні Персія, > Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина, аніж Галиччина, > а тим паче Сілезія, Словенія та Болгарія а для чого Персія, Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина? | ||
| ant132 | Re: Про мови [119] | [Ответить] |
| по-моєму українська значно ближче до білоруської, російської чи словацької, ніж до польської - свій досвід. | ||
| НИКОЛАЙ | Re: Про мови [119] | [Ответить] |
| только не польской и это правильно... | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [120] | [Ответить] |
| > 1.модно і
> популярно - так; але практика показала, що любов до родичів > зростає з віддаленістю від них :) , і не тільки до росії. Є такий момент :-) Гарно помітив! Але було якраз навпаки. > 2. не зовсім > розумію чому зрадила? це рос. внутр справа, правда якби при > цьому вони не чіпали інших :) Це внутрішньороссійська трагедія і саме вона чіпала інших. Просто Росія, як і Україна, на той момент виявилися нездатними протистояти червоній чумі, до речі, спонсованої ворогами Росії. А потім нездатними виявилися і інші. Сітковий маркетинг :-) Просто "колиска революції" опинилася саме в Росії. Точніше, у столиці Імперії, з якою воювала Німеччина. Тільки не треба казати, що Р.І. винувата у війні з Німеччиною та А.-У., що розмістила столиці на своїх "материкових" землях і т.д. Так склалося і ані країна, ані народ у цьому не винні. А комуняки мали у 1919 і так найвищий рейтинг популярності на Україні - аж 31%. Всі інші так і не змогли об'єднатися проти них - як знайомо, чи не правда? > і де я таке "балаболив"? я казав "росія завжди любила.." Стратегії та тенденції - не одне і те саме. Що країна заявлює та робить - то є різні речі за фактом ;-) > а для > чого Персія, Афганістан, Кашмір, Маньчжурія, Туреччина? ХЗ. Геополітичні інтереси. Персія - вихід до Індійського океану, Туреччина - до Середиземномор'я, Маньчжурія - до власного ж Далекого Сходу та порт-Артуру, ворота до Індокитаю, а Афганістан та Кашмір були, фактично, спірними з британською імперією территоріями, де у Російської імперії було переважне лоббі. Гадаю, якби не комуняки, до конця 40х імперія змогла б пройти нормальний, гуманний шлях федералізації, де й Україна змогла б знайти своє місце під сонцем. | ||
| ant132 | Re: Про мови [123] | [Ответить] |
| > тільки до росії. Є такий момент :-) Гарно помітив! Але було
> якраз навпаки. це було їх перше зближення :) чехи-словаки поляки-українці віддалились і відносини згодом покращились. вони (нехай балканці) думали схоже як хмельницький - допоможуть звільнитись від польщі, австро-угорщини, османії, фашистів... так звільнитись допоможуть, навіть більше ... проблема в тому, що ніхто нічого не хоче робити просто так.. :-| > Всі інші так і не змогли об'єднатися проти них - як > знайомо, чи не правда? > кожен намагається надавити на слабке місце ворогів (1905..) нюанс. наскільки я памятаю, укр почала швидше відділятись ніж почався перворот, обєднатись :) :( а розпадами і переворотами війна закінчилась не тільки для росії.. > территоріями, де у Російської імперії було переважне лоббі. росія часом поводиться не тільки з точки зору логіги... війна в європі - так, здається союзники втягли.. ще одне. а чи не ближче до середземномор'я через болгарію чи югославію? :) тоді для народних мас можна використовувати гасло на зразок "звільнимо братів-словян (або православних) від бусурманського іга.." :) або "у вас ще нема демократії - тоді наші ракети летять до вас" ;) > Гадаю, якби не комуняки, до конця 40х імперія змогла б > пройти нормальний, гуманний шлях федералізації, де й > Україна змогла б знайти своє місце під сонцем. не знаю.. в даній альтернативній історії дуже багато факторів, що в різих комбінаціях порізному можкть впливати... | ||
| ant132 | Re: Про мови [119] | [Ответить] |
| ..................................
> z'yttia, z'yty z'ydowski, z'yd z'ydiws'kyj / jewrejs'kyj, > z'yd / jewrej z'yto z'yto z'ywy, z'ywa z'ywyj, z'ywa нам повезло що в тебе такий маленький словник :) | ||
| Зигфрид | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| >вони (нехай балканці) думали схоже як
> хмельницький - допоможуть звільнитись від польщі, > австро-угорщини, османії, фашистів... так звільнитись > допоможуть, навіть більше ... проблема в тому, що ніхто > нічого не хоче робити просто так.. :-| Неправда :-) Читай "Чорну Раду" :-) У 17 сторіччі на Україні ДУЖЕ гарно було відомо, чим може обернутися союз з Московським царством, яке на ту пору мало державну систему, спадковану ще від Орди на Казанського ханства (тут роль Петра I недооцінити неможливо), тому противників було куди більше, аніж прихильників. Але, з іншого боку, церква тоді грала роль чи не більшу за державний інститут - на цьому Хмельницький, польский (хоча православний) поміщик, і зіграв. У кожному підручнику написано, що ЗАДЛЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ. Хотів надокучити Польщі, і все. На Балканах переслідували власні інтереси і інтереси церкви - це більш популярний, але слабкіший і малодійний фактор процесу. > росія часом поводиться не тільки з точки > зору логіги... Всі країни так. А все тому, що у всіх логіка різна. Якщо вона стає більш-менш цільною та однаковою, країна процвітає. > війна в європі - так, здається союзники > втягли.. ще одне. а чи не ближче до середземномор'я через > болгарію чи югославію? :) Ні. Там же немає прямих водних шляхів :-) Стамбул був давньою метою російських імператорів і у Першій Світовій з'явилася дуже гарна нагода її здобути. > тоді для народних мас можна > використовувати гасло на зразок "звільнимо братів-словян > (або православних) від бусурманського іга.." :) Це було вже не 18 сторіччя і ще не 20. Тому гасла ішли від братів слов'ян, і ажніяк не від Росії :-) Імперії, далекій від націоналізму та соціалізму, це було абсолютно не потрібно. Навіть, повторюсь, із падінням ролі церкви, Галиччина та Прикарпаття перестали бути державною метою, як і забули про омріяний союз із Румунією, Болгарією, Сербією та Чорногорією. Задовольнялися протекторатом. | ||
| ant132 | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| добре, добре, капітулюю! :) я не настільки гарно орієнтуюсь в історії..
але: > Неправда :-) Читай "Чорну Раду" :-) так коли ж її куліш(?) написав :) > державний інститут - на цьому Хмельницький, польский (хоча > православний) поміщик, і зіграв. У кожному підручнику > написано, що ЗАДЛЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ. Хотів надокучити > Польщі, і все. від коли це ми довіряємо підручникам :) але, ще, імхо, у нього небуло вибору: самі не могли вистояти, татари і турки - ненадійно, та й народ спротивиться, а от москва...єдине, фактично, що лишалось :( > що у всіх логіка різна. Якщо вона стає більш-менш цільною > та однаковою, країна процвітає. угу :) > російських імператорів і у Першій Світовій з'явилася дуже > гарна нагода її здобути. по-моєму є, хоча кому і звідки? :) якщо стамбул, то чо му б і не галичина - давня червона руська як-ніяк, логіка аналогічна :) > не 18 сторіччя і ще не 20. Тому гасла ішли від братів > слов'ян, і ажніяк не від Росії :-) Імперії, далекій від > націоналізму та соціалізму, це було абсолютно не потрібно. ....я ж не кажу, що від москви, вона просто цим вдало коритується. схоже як і зараз у нас - одні е-е .. бовдури ратують за близькість і т.д., але невже вони думають [я вирізав :)] хоча як це все стосується мов не розумію :))))) | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| > Суспільство інтравертів описане в одному з романів Азімова
> (там де робот розслідує вбивство на якійсь там планеті). > НІчого цікавого в такому суспільстві нема. Частково > інтравертами (власне, взимку) вважають себе шведи. Так от, > вони мають великі проблеми із психічними захворюваннями. > Тут крім вбивств Улофа Пальме та Анни Непам'ятаюякзвали > (міністр) слід згадати в'їзд психопата на мотоциклі в юрбу > на Гамла Стан та ще декілька подібних випадків. Роман назывался "Обнажённое солнце", а планета - ... Солярия!! (не путать с Солярисом). Я очень хорошо запомнил, что на ней жило всего-то... 20 тысяч людей!, но каждый - отдельно, общались с помощью видеотелефонов... А преступления расследовал не робот, а Илайдж Бейли - вполне земной человек, помогал ему действительно робот Дэниел Оливо. Кстати: Социолог Квемот, обитатель Солярии: "(...)в присутствии человеческого существа у меня появляется такое ощущение, как будто меня касается что-то грязное и скользкое." "(...)в моем мозгу возникла ужасная картина... как будто мы оба дышим... представляете, дышим друг на друга... - на лице солярианина отразилось отвращение. - Разве вы не находите это ужасным?" Бейли: -Почему соляриане так не любят встречаться друг с другом по-человечески? (...) Квемот: -Ну, это естественно, ведь у нас огромные поместья. Мое, например, насчтывает около тысячи квадратных миль плодородной земли. У других правителей поместья бывают ещё больше. Размер поместья, более чем что-либо иное, определяет положение человека в обществе. Зачем нам видеться друг с другом, если мы можем бродить по своему поместью много дней, не рискуя никого встретить?" ОФФ: думаю, Лем взял название для своего произведения именно из романа Азимова, да и тот факт что "...Солярия была основана около 300 лет назад..." наталкивает на мысль, что именно так и было, ведь в "Солярисе" тоже говорится, что он был открыт около 300 лет до описываемых событий... Совпадение? плагиат!:) Не обращате внимание, просто вспомнил:)))... | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| > Думаю, щось розумне сказати з цього питання можна лише,
> відокремивши котлети від мух. Отже, пропоную декілька тез, > а потім пропоную форумчанам визначити "за" вони чи "проти" > 1. Російська мова як і будь яка мова меншини згідно Хартії > має право на захист Захист від кого? незрозуміло. загрози не бачу, хоча в принципі згоден 2. На теперішній час по свій Україні, а > особливо на ПС треба якомога активніше впроваджувати > вивчення української мови всіма, особливо керівниками та > бюрократами + 3. Держава зараз фінансово не в змозі витримати > двомовності, оскільки це означає дублювання ВСІХ документів > та всього іншого, включно з валютою. не згоден що не витримає фінансово. не розумію тільки навіщо тисячі тон паперів переводити... Проте: 4. Проголошення > росмови регіональною в формі як це було зроблено, є > правовою нісенітницею. Це скоріше ПРУвський піар хід + 5. На > ПС України в загрозливому положенні не російська, а > українська мова "загрозливому" - як саме? незрозуміло. вона є і вона реально використовується, хоча б у вигляді суржика, але дуже мало і тому її безумовно якнайшвидше треба... (п.2) 6. Пропонована двомовність в реалі є > російською одномовністю що значить "російською"? "русского русского" в Україні ніколи не було і не буде, якщо так і станеться, то це буде зовсім інша російська, як "американська англійська", достатньо це зрозуміти, побувавши наприклад на Донбасі і десь у Костромі/Іванові/Тулі(...) Але ж реально одномовності не буде ніколи - може російська і стане у такому випадку абсолютно домінуючою, але український суржик залишиться ще дуже надовго, і до того ж, все рівно наприклад в Луганській області та Вінницькій ця "російська" буде дуже відмінна, не кажучи вже наприклад про Закарпаття... але якщо в (п.6) малося на увазі те, що сталося з Білоруссю, то в принципі згоден, якщо точніше, то згоден з но_ремом "Так, для більшості, що двомовність відстоює" | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| "колхозницы из Енакиево"
:)))) ..., садоводов из Авдеевки, дачников из Краматорска, а также шахтёров из Одессы и шахтрис из Тирасполя:) | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| > Ну ладно, а если бы на Оболони компьютер именовали
> "кімп'ютер", а на Куренёвке - "кумп'ютер", то неужели бы > каждый массив так пыжился (ну, по крайней мере, гордился) > своим диалектом и велели бы произносить данную гласную > сообразно массиву, на котором находишься? Ведь > Оболонь/Куренёвка = Россия/Украина = Созвездие > Козерога/Созвездие Водолея, как > 3:2=30:20=30000000:20000000, и т.д. Ну, тут, конечно, > поправка на то, что для меня как иннеарянина русский и > украинец - это одно и то же (ну, как для кого-то - > троллейбусы 2510 и 2710). Тут марсианину всё равно, галстук > или краватка, самовар или сумов'яр, а Иннеара-то > несоразмерно дальше от Земли, чем Марс! Я хоть и марсианин, но мне всё же есть большая разница русский или украинец... А Иннеара насколько далеко от Земли? ;-) | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| Я их не называл счас так,
> просто это инопланетяне из другой черной дыры. Некорректное словосочетание. Рядом с "чёрной дырой" может быть только "в", а не "из". И тем более "инопланетяне" рядом со словами "черная дыра" - это уже вообще бредятина несусветная... | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| > Николай, ну откуда такая чепуха? В
> Закарпатской украинским пользуются не больше, чем в > Донецке, а говорят либо на своем непризнанном русинском, > либо на русском. А есть и такой? А какие ещё "непризнанные" есть? ;-)))) | ||
| Тимофей Беспятов | Re: Про мови [124] | [Ответить] |
| Кстати, словарь приведён некорректно. Форум юникодный, = можно было бы и нормально слова писать. Да и по украински латиницей... ну читать тоже очень неудобно.
Насчёт близости языков вообще. Согласен, что болгарский по лексике очень похож на русский, но кардинально отличается по грамматике, на практике до этого года вообще с болгарским не сталкивался, да и то сталкиваюсь пока очень редко, и даже текст могу понять максимум половину, в основном из-за непривычной грамматики, но зато наличию "понятных" и интернациональных слов. Белорусский вообще кто-то считает диалектом украинского:) Это просто "зросийщена украйинська" на мой взгляд. Абсолютно не изучал его, да и словаря никогда не видел, а понимаю на 95 %, причём как текст, так и аудиально. Польский текст понимаю процентов на 70, речь - гораздо меньше... может на треть, хотя опять же никогда специально не изучал и словаря не имею. Чешский, словацкий и того явно хуже, про остальные вообще молчу, но по-любому хотя бы что-то понять могу из каждого - ведь не зря их всех объединили в одну языковую группу... | ||
| Rebe | Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи | [Ответить] |
| Повертаючись до основної теми цієї гілки, пропоную прочитати:
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/07/24/17011/ | ||
| Rebe | Re: Проблема регіональної російської мови: котлети та мухи | [Ответить] |
| А таки обов'язкову атестацію позавчора, 26/06, ввели. Цікаво, чи виконають, а то багато було добрих законів, а ось їх невиконання зводило усе нанівець | ||
| Женя | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [62] | [Ответить] |
| > Украина= У края = чего?- пропасти? Народ это население
> страны , это аксиома , оговорок на национальность не должно > быть! Если на Украине проживают украинцы это по вашему > основа государства, то по логике - другая национальность > это что уже не народ Украины . Если глубже копать то > выходит тоже самое что и фашистская германия= как они > арийцев ставили во главу всех наций . Это Вам что то > напоминает? А я думал - это мне одному что-то напоминает.... | ||
| Женя | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [63] | [Ответить] |
| > > Украина= У края = чего?- пропасти? І ця "пропасть" на
> східному боці від України. Однозначно. Второй сорт, как-никак.. | ||
| Женя | Re: Про мови [106] | [Ответить] |
| > И не мудрено. Болгария лидирует с большим отрывом по знанию
> русского языка среди остальных стран бывшего "Варшавского > блока". Скажем так, это единственная страна, где молодежь > свободного говорит по-русски и где российские телеканалы > крутятся параллельно с местными А на местный переводятся? Или так и шуруют на негодной кацапской мове? :-))))))))))) | ||
| Сергiй_П | Re: І взагалі..., або ВИСНОВОК:) [138] | [Ответить] |
| > > > Украина= У края = чего?- пропасти? І ця "пропасть" на >
> східному боці від України. Однозначно. Второй сорт, > как-никак.. Де, у проваллі другий сорт?.. Дев'ятий як мінімум... | ||
| Стефан | Правда или клевета? | [Ответить] |
| http://zadonbass.org/politicnews/message.html?id=39878
Оценочные суждения меня опять же не интересуют — они у каждого свои. Интересует ровно одно предложение, точнее, его вторая часть: Мы получим возможности лишь в рамках Хартии региональных языков, но она не отменяет решение Конституционного суда от 1999 года, где запрещено получать образование в вузах на русском языке. Действительно такое решение было? Можно это как-то проверить? | ||
| no_rem | Re: Правда или клевета? | [Ответить] |
| http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v010p710-99
Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) м. Київ, 14 грудня 1999 року Справа N 1-6/99 N 10-рп/99 vd991214 vn10-рп/99 .... в и р і ш и в: ... 2. Виходячи з положень статті 10 Конституції України та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова. У державних і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п'ятої статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин. ... ОКРЕМА ДУМКА судді Конституційного Суду України Мироненка О.М. ... По-перше, Суд безпідставно відкрив конституційне провадження у справі, що взагалі не підлягала розгляду у Конституційному Суді України. Обидва конституційні подання, у яких визначений один "уповноважений представник за дорученням", являють собою кілька рядків тексту, у яких на підставі умоглядних, суб'єктивних припущень у формі політичних гасел, без будь-яких правових обгрунтувань, аргументацій практичної необхідності тлумачення чи наведення хоча б деяких доказів у вигляді інших матеріалів та документів, містяться загальні твердження про "розбіжності між існуючою практикою... і положенням Статті 10 Конституції України", про "свідоме ігнорування чи нехтування державної мови" і на цій основі робиться висновок, що "Стаття 10 Конституції України... не виконується". ... Вимоги народних депутатів України дати офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України ( 254к/96-ВР ) "щодо обов'язковості використання державної мови у навчальному процесі навчальних закладів України" і "щодо виконання її вимог державними посадовими особами й органами державної влади" сформульовані юридично некоректно, не відповідають дійсному тексту самих конституційних норм. До того ж, проблеми "свідомого ігнорування державної мови" чи її "нехтування", як і "невиконання Статті 10 Конституції України" виходять за межі повноважень Конституційного Суду України (стаття 14 Закону України "Про Конституційний Суд України") і мають бути адресованими чи то Президенту України як гаранту додержання Конституції України, чи то Генеральному прокурору України, чи то судам загальної юрисдикції, чи то самій Верховній Раді України, до компетенції якої ці питання віднесені частинами четвертою та шостою статті 92 Конституції України. Отже, справа не підлягала розгляду і на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні. Не викликає сумнівів, що народні депутати України - автори конституційних подань фактично поставили перед Конституційним Судом України політичне, а не юридичне питання, тобто сформулювали суто політичне завдання, вирішення якого належить до компетенції політичних (законодавчої і виконавчої) гілок влади. Саме тому твердження зазначеної групи народних депутатів не знайшли юридичного обгрунтування чи підкріплення відповідними експертними висновками, побудовані не на правових, а на політико-ідеологічних засадах. Втягнення судової влади у вирішення виключно політичних питань, сформульованих у конституційних поданнях, несе загрозу повного руйнування правової системи України і призведе до нікчемності принципу розподілу влади, на якому вона базується. ... Приписи ж щодо "обов'язковості спілкування українською мовою в інших публічних сферах суспільного життя", не можуть встановлюватись не тільки Конституційним Судом України, а й законом, оскільки це буде суперечити, у першу чергу, як частині другій, так і частині третій тієї ж статті 10 Конституції України. Словосполучення "публічні сфери суспільного життя" взагалі уявляється несприйнятним ні з юридичної, ні з граматичної точки зору. Консерватизм нормативістів відомий, але і він повинен мати межі хоча б здорового глузду. Розуміння "публічного" як "державного" відкидає Україну на рівень юриспруденції початку першого тисячоліття, тобто часів Давнього Риму, не говорячи вже, що офіційний вираз "державні чи одержавлені сфери суспільного життя" з позицій сучасного праворозуміння інакше як позбавленим смислу ніхто б не оцінив. На межі третього тисячоліття українська мова вживає латинське publicus як "громадський", тобто у такому ж значенні, як і "суспільний". У цьому розумінні "винахід" Суду сприймається як тавтологія у вигляді "громадських сфер громадського життя". Втрачає смисл словосполучення "публічні сфери суспільного життя" і у найширшому значенні терміну "публічний" - гласний, відкритий, не приватний, такий, що здійснюється у присутності людей, публіки тощо, оскільки інших, окрім масонства, сфер у суспільному житті, мабуть, не буває. Але у будь-якому розумінні наведеного словосполучення за текстом Рішення до "інших публічних сфер суспільного життя" не належить "здійснення повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування". Отже, ним охоплюється все коло громадського людського буття, тобто відносин, що складаються за участю людей, насамперед, у громадах, публічному спілкуванні, на зборах, демонстраціях, мітингах, маніфестаціях, публічних місцях (слухачів, глядачів, відвідувачів, читачів, навіть непевних, підозрілих) та під час інших заходів, доступних не визначеному чи визначеному числу громадян. Це означає, що словосполучення "інші публічні сфери суспільного життя" є не що інше, як своєрідний, невдалий аналог поняття "громадянське суспільство" чи конституційного терміну "сфери суспільного життя" (частина друга статті 10 Конституції України). Що ж до останньої, то держава аж ніяк не зобов'язує, а лише забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови, тобто надає чи створює необхідні матеріальні умови, засоби, охороняє від посягань на українську мову з боку будь-кого, виявляє про неї постійну турботу, здійснює найвище піклування, догляд, опікування, кураторство, дбайливість, старанність тощо. Тільки так можна тлумачити термін "забезпечує". І будь-який закон чи рішення Конституційного Суду України щодо обов'язковості, примусового нав'язування громадянському суспільству якоїсь однієї мови не відповідатиме Конституції України. Не є конституційним і положення, сформульоване Судом у частині другій пункту 2 Рішення. Воно суперечить частині третій статті 10 Конституції України, яка гарантує (тобто тут держава не тільки забезпечує, як у попередній частині, а й виступає у ролі гаранта, поручника у виконанні сформульованого далі власного обов'язку) вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин. Таку жорстку, імперативну конституційну норму Суд підмінив досить розпливчатою диспозитивною формулою "можуть використовуватися". Заміна закріпленого Конституцією України категоричного правила, що передбачає єдиний варіант поведінки і не допускає відхилень від нього, суб'єктивним правом вибору, на наш погляд, є, хоч і дещо завуальованим, але все ж конституційним порушенням. У частині першій пункту 2 Рішення має місце вже не просто "витончене" конституційне порушення, а грубе викривлення, своєрідна фальсифікація точного і виваженого положення частини п'ятої статті 10 Конституції України про те, що "застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом". Суд штучно виокремив з усього багатства мов, про які йдеться в Конституції України, лише одну українську мову і сформулював на цій основі нову імперативну правову норму, за якою всі дошкільні, загальні середні, професійно-технічні та вищі державні і комунальні навчальні заклади мають негайно (підкреслимо, що офіційне тлумачення не тільки є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і неоскаржуваним, а й наділеним зворотною силою), всі без винятку, перейти на українську мову навчання. Не викликає сумніву, що стаття 10 Конституції України враховує надзвичайну функціональну роль державної мови і передбачає обов'язкове її вивчення, тобто введення як обов'язкового предмету у всіх названих у частині першій пункту 2 Рішення навчальних закладах, крім вузів, де студенти повинні вже знати українську мову. Норма ж, сформульована у цій частині Конституційним Судом України, є не тільки суб'єктивним, нормативним доповненням, фактичним ігноруванням Конституції України, а й, зважаючи на сучасний стан правової свідомості нашого суспільства, його політичну полярність, поліетнічну реальність, білінгвізм, місцеві авторитарність і волюнтаризм, являє реальну загрозу розпалювання міжетнічних, соціальних конфліктів, суттєвого підриву авторитету української мови. Не виправляє, а лише підтверджує висновки щодо неконституційності Рішення і частина друга пункту 2, яка тільки дозволяє деяким з названих вище учбових закладів поряд з державною мовою застосовувати у навчальному процесі та вивчати мови національних меншин. Цим самим означене положення викривляє ще й зміст частини п'ятої статті 53 Конституції України, яка говорить не тільки про можливість вивчення громадянами, що належать до національних меншин, рідної мови, а й гарантує право на навчання рідною мовою. | ||
| Ночной_Дозор | Re: Правда или клевета? | [Ответить] |
| Ну и бредятина. Кто это будет читать? И вообще, пользуясь терминологией любящих пригладывать руку к общеизвестному месту, - УНИКАЛЬНО. В какой еще стране конституционный суд может толковать саму конституцию? | ||
| Misha | Re: Правда или клевета? | [Ответить] |
| Ну, по-моему, ВС США тоже иногда даёт толкования Конституции. Хотя - могу ошибаться. | ||
| Ночной_Дозор | Re: Правда или клевета? [144] | [Ответить] |
| > Ну, по-моему, ВС США тоже иногда даёт толкования
> Конституции. Хотя - могу ошибаться. Ооочень сомневаюсь. Кто это ему дал такие полномочия? Но пусть разьяснят более знающие и "близкие к телу". | ||
| Сергій_П | Re: Правда или клевета? [145] | [Ответить] |
| Здається, що Найвищий Суд США не пояснює Конституцію, але вирішує справи. Після чого рішення стає прецедентом та пропонується для виконання (у суду немає офіційних, чи краще сказати конституційних, повноважень ані для виконання рішень, ані для зміни рішень Вищих судів окремих штатів). | ||
| Стефан | Re: Правда или клевета? [142] | [Ответить] |
| > http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v010p710-99
Ага, это мы уже читали :-) Т.е. (если никакого другого решения в 1999 году на эту тему не было, что почти наверняка), то поздравляем г-на главу Русской общины Украины соврамши. В общем, неудивительно... | ||
| Ночной_Дозор | Re: Правда или клевета? [142] | [Ответить] |
| Такое впечатление, что на это тлумачення требуется свое толкование. | ||
| Стефан | Re: Правда или клевета? [142] | [Ответить] |
| Ну так иначе нельзя. В прозрачной воде рыбу не выловишь... | ||
[ Список тем | Создать тему ]