[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 19‒38 | 39‒59 | 60‒79 | 80‒114 | 115‒134 ] [ Все сообщения ]
| VCR | Re: Въезд на полуостров гражданам Украины | [Ответить] |
| Да и поезда до Севастополя/Симферополя остаются довольно популярными.
Мало того - народ еще и возмущается,что летом ничего не добавляли и урезали их график. | ||
| Старый знакомый | Re: Въезд на полуостров гражданам Украины | [Ответить] |
| В начале августа ехала знакомая с мужем. Военник при себе был, но его никто не спросил. Мужик 1979 г.р. Взяток тоже не требовали, никто.
У соседей по купе, парней, по виду, лет на 8-10 моложе, военники спрашивали. Подробности неизвестны, но их тоже пропустили. Спрашивали, конечно, укропогранцы. Крымчанам пофигу. | ||
| Стефан | Re: Въезд на полуостров гражданам Украины | [Ответить] |
| Вот, по-моему, вполне без политики. Мне, во всяком случае, было интересно:
http://zyalt.livejournal.com/1201285.html | ||
| Кондуктор | [Ответить] | |
| Российские оккупанты принесли на крымскую землю похищения и убийства людей, обыски, аресты и преследования. Об этом в воскресенье, 23 ноября, заявил глава Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров.
«Оккупация Крыма Российской Федерацией привнесла на крымскую землю страшные социальные явления, квалифицируемые международным правом как преступления против человечности: похищения и убийства людей, массовые и незаконные обыски, аресты, судебные преследования и репрессии по национальному, религиозному и политическому признакам», – написал г-н Чубаров на своей странице в Фейсбуке. Он также добавил, что против коренного крымскотатарского народа оккупанты развернули тотальное наступление с целью его физического вытеснения за пределы своей Родины. «Начало реализации такой политики положено запретами на въезд в Крым лидеру крымскотатарского народа Мустафе Джемилеву, главе Меджлиса крымскотатарского народа Рефату Чубарову и советнику главы Меджлиса Исмету Юкселю», – уточнил он. Кроме того, он отметил, что согласно международному гуманитарному праву, на Россию возлагается полная ответственность за преступления против прав человека, которые совершаются в Крыму. Как сообщал НБН, 23 сентября глава Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров призвал ООН создать специальную миссию в оккупированном Крыму для защиты прав национальных меньшинств. | ||
| Меня знают | Re: | [Ответить] |
| Очередная паническая пропаганда укров, здесь даже комментарии опровержения невозможны, а всё остальное это мусор.
Да, то что Украина сейчас распространяет в отношении Крыма это информационный мусор! | ||
| Сан Саныч | Re: Въезд на полуостров гражданам Украины [41] | [Ответить] |
| > Вот, по-моему, вполне без политики. Мне, во всяком случае,
> было интересно: > http://zyalt.livejournal.com/1201285.html Да, и даже на удивление правдиво ("на удивление" — учитывая политическую ориентацию Ильи Варламова и Максима Каца, проявившуюся, в частности, в истории со сбитым Боингом). Что же касается сообщения [42], то я лично ничего такого в Крыму не замечаю, а Чубаров и Джемилёв — известные любители мутить воду (последний, в частности, из-за неоправдавшихся ожиданий освободить своего, мягко говоря, проштрафившегося сына, которые он так возлагал на новую украинскую власть). | ||
| Кондуктор | [Ответить] | |
| Троллейбусные и трамвайные парки полуострова недосчитались за переходный период солидной суммы
Из-за уменьшения пассажиров, пользующихся электротранспортом, и недостаточным количеством туристов во время курортного сезона, предприятия «Крымтроллейбус» и «Трамвайное управление имени Пятецкого» (Евпатория) не справляются с содержанием парков и выплатами зарплат для рабочих. - За год пассажиров «Крымтроллейбуса» стало меньше на 8 миллионов человек - и доход предприятия резко упал, - рассказала «КП» председатель Республиканского комитета профсоюзов и жизнеобеспечения Нина Лящук. – На зарплаты не хватает 60,7 миллионов рублей. Работникам трамвайного парка в Евпатории также не хватает денег: сегодня предприятие несет убытки в 9,9 миллионов рублей. Глава Рексома пояснила, что в Крыму – самые низкие в РФ цены на троллейбусные билеты: 5 рублей (с 1 января), при экономически обоснованной цене в 17 рублей. - Понятно, что за такую цену никто ездить не будет, - заявила Нина Лящук. – Два выхода: поднять цену на проезд или получить субвенцию от властей 55,6 миллиона рублей, о чем мы их и просим. http://crimea.kp.ru/online/news/1914015/ | ||
| Кондуктор | Re: | [Ответить] |
| https://www.youtube.com/watch?v=GYXDAQmzxDQ#t=165 | ||
| Меня знают | Re: [46] | [Ответить] |
| >
> https://www.youtube.com/watch?v=GYXDAQmzxDQ#t=165 > Ну, и ? (даю вводные яценюк убрал коррупцию?) | ||
| Ярослава | Геноцид корінного населення Криму: не забудемо, не пробачимо... | [Ответить] |
| http://kirimtatar.com/index.php?option=com_content&task=view&id=498&Itemid=381
Доповідь на науковому семінарі «Голодомор 1932-1933 років в Україні в контексті злочинів геноциду ХХ-ХХІ століть» Національний університет «Києво-Могилянська академія» 28 січня 2010 року Трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання, були одним із широкомасштабних злочинів радянського режиму; це не викликає жодних сумнівів ні в кого в світі – за винятком хіба що найбільш радикально налаштованих членів компартій та «анти-ісламістів». Значно більші розбіжності виявляються у спробах визначитися, як само треба кваліфікувати цей злочин. Депортація (переважно жінок, дітей та немічних старих, оскільки більшість чоловіків воювала в складі Червоної Армії) була здійснена в безпрецедентно короткий термін – усього за 3 дні з Криму було вивезено у потягах, непристосованих для перевезення людей, 194,155 осіб.1 Під час самої депортації і протягом перших років перебування депортованих у «спецпоселеннях» – переважно в Сибіру, на Уралі та центральноазіатських республіках – внаслідок голоду, холоду, хвороб, нелюдських умов проживання загинуло, згідно з різними підрахунками, від 38% до понад 46% усього населення. Для характеризування того, що відбулося, правники і вчені – історики, етнологи, політологи – зазвичай вживають різні терміни. Найчастіше зустрічаються такі, як «масові репресії проти кримських татар», «етноцид», «етнічна чистка», «злочин проти людства» та «геноцид»2; окремі дослідники, не переймаючись „юридичною чистотою” визначень, подекуди вживають їх як синоніми.3 У намаганнях з’ясувати, наскільки втрати кримськотатарського населення внаслідок депортації підпадають під поняття геноциду, найдоцільніше використовувати визначення останнього, запропоноване у 1948 році Конвенцією ООН «Про запобігання та покарання злочину геноциду». Стаття 2 цієї Конвенції характеризує геноцид як будь-які з наступних дій, скоєних з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну або релігійну групу: Вбивство членів такої групи Заподіяння ним тяжких фізичних або ментальних ушкоджень Свідоме створення для цієї групи умов проживання, що призводять до повного або часткового винищення групи Вживання заходів з метою запобігти народжуваності дітей у групі Насильницька передача дітей з цієї групи до іншої. Пізніше саме таке визначення геноциду було підтримано й Міжнародним Кримінальним Судом (рішення про започаткування якого було прийняте ООН у 1998 році в зв’яжу із війнами на території колишньої Югославії; це рішення набуло чинності 1 липня 2002 року). Необхідно зауважити, що стаття 442 Кримінального кодексу України майже дослівно повторює наведене вище означення геноциду. Тим не менш, не тільки українські ЗМІ, а й досвідчені вчені, розглядаючи цей аспект кримськотатарської проблеми, часто спираються не на юридично-правові норми національного або міжнародного законодавства, а на значно спрощені уявлення про геноцид – наприклад, такі: «геноцид передбачає намір повністю фізично знищити народ». 4 Насправді ж те, що відбулося з кримськотатарським народом у 1944-му та наступних роках, цілком можливо характеризувати як дії, що підпадають під пп. 2, 3, деякою мірою – п. 4 міжнародного визначення геноциду. Інша справа, яким чином довести (і чи можливо це взагалі), що метою таких дій був свідомий намір повного або часткового знищення цієї етнічної групи. Звісно, подібні відверто сформульовані наміри навряд чи можна відшукати в будь-яких архівних документах – так само, як і стосовно Голодомору – геноциду українського народу. Проте, вагомими доказами на користь саме таких намірів послуговують намагання повністю позбутися матеріальної та духовної спадщини кримських татар на їхній батьківщині, що послідовно й систематично відбувалися після їхньої депортації з Криму, а також унеможливлення вивчати рідну мову, традиції, культуру в усі часи після вигнання. Більше того, навіть сама назва «кримські татари» зникла з переліку національностей, що мешкали в Радянському Союзі; замість того, їх записували просто як «татарів», що свідчило про бажання повністю заперечити саме існування кримськотатарського народу як окремого етносу. Активісти Національного руху кримських татар (започаткованого у 50-х роках минулого століття і спрямованого на боротьбу, виключно мирними шляхами, за повернення на Батьківщину) почали спиратися на міжнародну концепцію геноциду на початку 60-х. Після спонтанної масової репатріації наприкінці 80-х – початку 90-х років і поновлення таких виборних органів самоврядування, як Курултай (Національна Асамблея) та Меджліс (обирається делегатами Курултаю, поєднує функції представницького та виконавчого органу), це питання не було забуте, хоча більш пріоритетні правові, політичні та економічні проблеми не дозволяли докласти системних та послідовних зусиль для визнання депортації та її наслідків геноцидом кримськотатарського народу. Ситуація дещо змінилася у 2005 році: 11 грудня 4-та сесія четвертого Курултаю кримськотатарського народу визнала депортацію 18 травня 1944 року й наступні десятиріччя насильницького утримання кримських татар у місцях вигнання актом геноциду корінного народу Криму.5 Тоді ж була створена Спеціальна комісія з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків; її перше засідання було проведене 20 травня 2006 року, перший звіт роботи Комісії оприлюднений 22 грудня 2006 року на 5-й сесії четвертого Курултаю. Робота по визнанню депортації актом геноциду значно активізувалася у 2009 році. На виконання указів Президента України «Про відзначення у 2009 році Дня пам’яті жертв політичних репресій» та «Про заходи у зв’язку з 65-ми роковинами депортації з Криму кримських татар та інших осіб за національною ознакою», у травні у Сімферополі відбулася виїзна Колегія Служби безпеки України, в засіданні якої взяли участь лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров, муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, Постійний представник Президента України в АР Крим Леонід Жунько. Там було повідомлено про розсекречення низки архівних документів, що стосувалися репресій комуністичного режиму проти кримських татар. У Резолюції загальнокримського жалобного мітингу 2009 року – останнього з тих, які щороку проходять у Сімферополі в день депортації 18 травня – містилися доволі жорстко сформульовані вимоги до української держави, включно із закликом вжити рішучіших заходів для подолання наслідків геноциду. 6 Активніша позиція кримськотатарської спільноти була засвідчена й у зверненнях Голови Меджлісу, депутата ВР Мустафи Джемілева до Президента України та Голови СБУ, що були підтримані аналогічними зверненнями народного депутата Григорія Омельченка. У відповідь на це, 2 липня 2009 року Президент доручив СБУ та Генпрокуратурі розглянути питання про порушення відповідної кримінальної справи, що можна вважати першим кроком до офіційного визнання депортації кримських татар актом геноциду. 7 14 липня, за ініціативи СБУ, в Києві відбувся круглий стіл «Депортація кримських татар: історичні та правові оцінки», в якому взяли участь народні депутати України, представники СБУ, громадських організацій, засобів масової інформації, низка експертів та дослідників. Заступник голови СБУ Микола Герасименко повідомив, що на виконання доручення Президента України Віктора Ющенка Служба безпеки України разом з Генпрокуратурою проводить збір матеріалів, які стосуються незаконних виселень у 1944 році кримськотатарського народу, а також болгар, вірмен, греків та німців, які проживали на території Криму. Збираються та вивчаються документи про злочини тоталітарного режиму у 1944 році, встановлюються та опитуються свідки. Очікується, що на підставі здобутих матеріалів СБУ та Генпрокуратура нададуть правову оцінку незаконному насильницькому виселенню «народів Криму» відповідно до норм вітчизняного законодавства,. 8 Крім того, на доручення Президента в кримській філії СБУ створена спеціальна слідча комісія, яка почала співпрацю з громадською Спеціальною комісією Курултаю. За словами заступника голови останньої Ельведіна Чубарова, .«Ми вже розпочали передачу їй копій перших свідчень про депортацію, щоб їх долучили як документи, щоб їх могли вивчити й опитати за необхідності цих свідків депортації. Як ми знаємо, ця слідча група вже розпочала доволі активно працювати в цьому напрямку». 9 Таким чином була започаткована безпрецедентна – особливо враховуючи специфіку ситуації в АРК – взаємодія державної комісії Служби безпеки України з громадською комісією, створеною й досі не визнаним офіційно органом самоврядування – Курултаєм кримськотатарського народу. Ґрунтовний звіт, що охоплював роботу Спеціальної Комісії за майже трирічний період – з травня 2007 року до листопада 2009 – був представлений Ельведіном Чубаровим делегатам Курултаю 5 грудня 2009 року. 10 Результати роботи членів Комісії, що працюють безоплатно, фактично на громадських засадах, вражають. Ними створено архів документів – свідчень, в якому містяться 610 листів з розповідями про спецоперацію по насильницькому виселенню, про життя у вигнанні, фізичних та моральних втратах членів своїх сімей та рідних. Більша частина цих спогадів опублікована у тритомному виданні «Депортация. Как это было». Останні 150 спогадів, що надійшли до Комісії у 2006-07 роках, ще чекають на опублікування, так само як і 60 архівних документів, зібраних членом Комісії Гульнарою Бекіровою. На окрему увагу заслуговує ініційована Комісією широкомасштабна акція «Унутма!» («Пам’ятай!), що розпочалася 1 вересня 2009 року. 11 Для її проведення був розроблений пакет документів, що включав Опитувальник свідка депортації (57 запитань), Звернення Спеціальної комісії до співвітчизників, зразок заяви свідка депортації та пояснення «Як скласти заяву та свідчення про депортацію». Ці документи та надіслані матеріали розміщуються на шпальтах газет «Авдет», «Голос Криму», «Янъы Дюнья», «Къырым», «Маариф ишлери»; хід акції регулярно висвітлювали у новинних та тематичних програмах телеканал АТР і радіостанція «Мейдан», а також веб-сайти «Крим і кримські татари». Важливо підкреслити, що в рамках цієї кампанії наголос зроблено не просто на спогадах, а саме на свідченнях, тобто заявники мають надавати свідчення тільки про те, про що вони знають із свого власного досвіду. За три місяці від початку акції до Комісії надійшли 120 заяв, де містяться прохання максимально сприяти визнанню українською державою та світовою спільнотою геноциду кримськотатарського народу, а також вимоги притягти до відповідальності тих, хто був причетний до скоєння цього злочину. Кожна заява супроводжується детальним описом жахів депортації та спецпоселень у Сибіру, на Уралі та Середній Азії, пережитих заявником; до багатьох із них додані копії документів та світлин, що підтверджують наведені факти. 12 Успішності роботи Комісії заважає низка чинників переважно політичного та юридичного характеру. Насамперед, це стосується й досі неврегульованих питань законодавчої реабілітації кримськотатарського народу та визначення його статусу як корінного народу (а не просто однієї з численних «національних меншин» України). 13 Згадаймо сумну історію і досі не прийнятого закону про реабілітацію. За законопроект "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", авторами якого були народні депутати Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров, у червні 2004 року проголосували 380 депутатів при необхідних 226. Проте цей закон, після підписання його тодішнім Головою Верховної Ради, мабуть із суто політичних міркувань, був заветований президентом Леонідом Кучмою. На жаль, ситуація не змінилася на краще і після перемоги Помаранчевої революції, приходу до влади нового демократичного уряду та парламентських виборів 2006 та 2007 років. Останній варіант законопроекту, підготовлений Державним комітетом у справах національностей та релігій, був значно слабкішою версією, ніж попередня; він зазнав нищівної критики з боку керівництва та юристів Офісу Верховного Комісару ОБСЄ з питань національних меншин. 14 Немає жодного прогресу і в спробах представити на розгляд ВР закон про статус кримськотатарського народу, першу версією якого було розроблено ще у 1996 році – одразу ж після ухвалення нової Конституції України. Зрозуміло, що за таких обставин годі сподіватися на те, що законодавче розв’язання низки неврегульованих проблем кримськотатарського народу розпочнеться з розробки та розгляду нормативно-правового документу стосовно визнання скоєного проти нього злочину геноциду. 15 У низці матеріалів загальноукраїнських ЗМІ, у тому числі цитованих автором, відбивається переважно співчутливе, позитивне ставлення українського суспільства до можливості визнання депортації 1944 року та її наслідків актом геноциду кримськотатарського народу. Важливо також зазначити, що деякі всеукраїнські громадські організації – зокрема, Конгрес національних громад України – вважають депортацію кримських татар одним із загальновизнаних геноцидів ХХ-го сторіччя, – таких, як Голодомор, Голокост, Геноцид вірмен тощо. 16 Складніша ситуація з урядовими структурами, політичними партіями та депутатським корпусом, представники яких зазвичай використовують це болюче питання в суто політичних цілях, в першу чергу – у безперервній боротьбі за владу, що останніми роками стала, на превеликий жаль, невід’ємною рисою політичного життя в Україні. Використання в політичних цілях трагедій Голодомору – геноциду українського народу і депортації – геноциду кримських татар – є цинічним й ганебним, неприпустимим явищем; державна політика стосовно цих проблем не повинна зазнавати істотних змін у залежності від того, яка політична сила і який президент прийшли до влади в результаті чергових виборів. | ||
| Вячеслав Рассыпаев | Re: Геноцид корінного населення Криму: не забудемо, не пробачимо... | [Ответить] |
| Лучше бы вы таблицы Брадиса сюда скопировали, честное слово... | ||
| qwerty | Re: [45] | [Ответить] |
| > Троллейбусные и трамвайные парки полуострова недосчитались
> за переходный период солидной суммы > Из-за уменьшения пассажиров, пользующихся > электротранспортом, и недостаточным количеством туристов во > время курортного сезона, предприятия «Крымтроллейбус» и > «Трамвайное управление имени Пятецкого» (Евпатория) не > справляются с содержанием парков и выплатами зарплат для > рабочих. > - За год пассажиров «Крымтроллейбуса» стало меньше на 8 > миллионов человек - и доход предприятия резко упал, - > рассказала «КП» председатель Республиканского комитета > профсоюзов и жизнеобеспечения Нина Лящук. – На зарплаты не > хватает 60,7 миллионов рублей. Работникам трамвайного парка > в Евпатории также не хватает денег: сегодня предприятие > несет убытки в 9,9 миллионов рублей. > Глава Рексома пояснила, что в Крыму – самые низкие в РФ > цены на троллейбусные билеты: 5 рублей (с 1 января), при > экономически обоснованной цене в 17 рублей. > - Понятно, что за такую цену никто ездить не будет, - > заявила Нина Лящук. – Два выхода: поднять цену на проезд > или получить субвенцию от властей 55,6 миллиона рублей, о > чем мы их и просим. > > http://crimea.kp.ru/online/news/1914015/ Оно ж как. Главное, чтоб у сусiда корова сдохла. И плевать, что у самого - две. :))) | ||
| Кондуктор | В Крыму растет недовольство | [Ответить] |
| В Крыму растет недовольство:
http://politichanka.livejournal.com/278757.html интересные комментарии, уже доходит до 4000. один из 4000 комментариев: - У нас здесь будет война, как вы думаете? - с тревогой и робкой надеждой в голосе спрашивают знакомые ялтинцы. Их я успокаиваю. Отчасти успокаиваю. Им и так тяжело - они уже 9 месяцев живут в дурном сне. Да, война будет. Когда? Сразу после замирения на Донбассе. Как только там закончится - начнётся здесь. Но она не обязательно будет кровавой: всё зависит от того, что в это время будет твориться в Кремле и в России вообще. В лучшем случае, не исключён даже мирный вывод российских войск. Они просто уберутся с полуострова, прихватив с собой своих гоблинов, кадыровцев и прочую нечисть. И тогда в Крым просто зайдёт Украина, возможно - вместе с миротворческим контингентом ООН. В этом варианте крови не будет. А восстановление законного международного статуса, да ещё и с элементами "внешнего управления", наконец, позволит Крыму начать развиваться. Впервые за сто лет. Тогда можно будет сказать, что не было счастья, да несчастье помогло. Ведь Крыму действительно было плохо в прежней Украине - он догнивал. Возврата в то состояние уже не будет. Но это - самый оптимистичный вариант ближайшего будущего. К сожалению, самый маловероятный. Висящее на стене ружьё в последнем акте выстреливает, как известно. Причём, в пьесе автор может написать иной финал, а в жизни, увы, оно выстрелит обязательно. В ясную погоду с борта самолёта, заходящего на посадку в аэропорт Симферополя, видны поля военной техники. Раньше степной Крым с высоты пестрел разноцветными кругами от вращающихся оросительных установок. Теперь на бурой земле угадываются лишь скопления танков, бронемашин, "градов" - их даже не маскируют. То ли их слишком много и прятать некуда, то ли нарочно демонстрируют. Это - смерть Крыма. Буквальное, гарантированное физическое уничтожение бесценной Таврии. Она сейчас - на конце той иглы, которая жалит самолюбие взбесившегося карлика, сидящего в Кремле. А сама игла - это вы, о*уевшие ничтожества, крымняшки. Марина Шаповалова | ||
| Меня знают | Re: В Крыму растет недовольство | [Ответить] |
| Ну так а чё вы хотели, рядом идёт большая война, оборона необходима...
А в киевской области все стойки мостов ведущих дорог в столицу и из столицы обложены мешками с песком в виде дзотов. | ||
| Кондуктор | Зимбабве поделилась с Крымом опытом жизни под санкциями | [Ответить] |
| Зимбабве готова поделиться с республикой Крым опытом жизни в условиях санкций со стороны стран Запада и призывает жителей региона не менять решения о воссоединении с Россией под давлением других стран. Об этом сообщает РИА Новости со ссылкой на министра окружающей среды, водных ресурсов и климата Зимбабве Сэйвиор Касукувере, который накануне приехал в Симферополь. Это первый официальный приезд в Крым члена правительства страны дальнего зарубежья после воссоединения региона с Россией.
«Мы поддерживаем и уважаем выбор крымского народа, который он сделал 16 марта – стать членом большой российской семьи. Мы готовы поделиться с вами опытом, накопленным у нас в течение 14 лет жизни под санкциями. Санкции сделали нас только сильнее», – сказал Касукувере на встрече с главой республики Крым Сергеем Аксеновым. По мнению министра, жизнь в режиме санкций принесла Зимбабве ряд экономических проблем, связанных с торговлей и отношениями с международными кредитными организациями, но вместе с тем позволила государству выявить скрытые резервы экономики и объединила граждан Зимбабве. «Советую вам, жителям Крыма, оставаться сильными, оставаться в дружной российской семье и укреплять сильные стороны вашей экономики», – сказал министр. Касукувере сообщил также, что его страна намерена изучить возможности сотрудничества с республикой Крым в ряде отраслей, в том числе строительной. Между тем, в субботу США ввели дополнительные ограничительные меры в отношении Крыма. Президент США Барак Обама заявил о введении экономической блокады Крыма. «Новый указ предназначен для обеспечения ясности американским корпорациям, ведущим бизнес в регионе, и подтверждает, что Соединенные Штаты не смирятся с российской оккупацией и попыткой аннексии Крыма», — цитирует Обаму Reuters. Как сообщалось ранее, Обама также уполномочил департамент казначейства США наложить санкции на частные лица и компании, работающие в Крыму. Зимбабве, одна из ведущих горнодобывающих стран Африки. Она богата такими полезными ископаемыми, как алмазы, золото, платина, уран, хром. Добычу ведут крупнейшие мировые компании. Доходы от этой деятельности составили в 2010 году 1,7 млрд долларов, но государству досталось всего 4 млн долларов. Служба новостей http://www.znak.com/urfo/news/2014-12-20/1033387.html | ||
| Кондуктор | Re: Зимбабве поделилась с Крымом опытом жизни под санкциями | [Ответить] |
| Нефтебаза Феодосии под угрозой остановки
December 25th, 11:50 Меня спрашивали, закроется ли нефтебаза в Феодосии. К сожалению, похоже таки закроется, или, по крайней мере, не будет работать в полную силу. Два крупнейших предприятия - морской торговый порт Феодосии и нефтебаза - могут быть законсервированы в ближайшее время. Около 70% дохода порт получал благодаря взаимодействию с нефтебазой. Теперь, нефтебаза практически стоит из-за санкций США (в июле она попала под санкции), а порт - еле-еле дышит. Летом некоторые жители города возмущались, что по ночам им не дают спать фуры с паромов, теперь паромы перевели в керченский порт, и зарплату работникам порта платить нечем. Под угрозой увольнения около 1000 работников порта. На нефтебазе работает примерно столько же. Это не наша маленькая фирмочка, которая если и закроется, то работу потеряют всего каких-то 40-50 человек, а огромные предприятия. 2 тысячи новых безработных - это существенно для города с населением менее 70 тысяч. ( Collapse ) Вот что сказал по этому поводу глава городской администрации Дмитрий Щепетков: "Мы разделяем боль работников порта и нефтебазы, но повлиять на ситуацию не можем, чувствуя себя в данной ситуации объективно бессильными. Если у порта есть ещё, хотя бы, грузопоток... сейчас мы отстаиваем право на обслуживание грузов из Новороссийска... то работа нефтебазы будет зависеть либо от постройки моста через Керченский пролив, либо от восстановления транспортного коридора, проходящего через территорию Украины. Но все это политические вопросы, решение которых зависит, уж точно, не от городской власти, скорее всего, и не от руководства Крыма." Про отключения света в Феодосии Щепетков тоже высказывался: предупредил паникеров, чтобы они не грозились устраивать акции протеста, поскольку городская власть Феодосии не виновата в отключениях света: "Хотелось бы обратиться к горожанам с призывом относиться с пониманием к ситуации. Я хочу предостеречь: паникерство будет жестко пресекаться. Не мы виноваты в этой ситуации, это объективная реальность. К большому сожалению, некоторые жители Феодосии – их, благо, совсем немного – начали говорить: решайте проблем со светом, а то мы сейчас выйдем с протестом на митинг. Этого быть не должно" http://politichanka.livejournal.com/286591.html#comments | ||
| Стефан | Re: Зимбабве поделилась с Крымом опытом жизни под санкциями | [Ответить] |
| http://www.epravda.com.ua/news/2014/12/26/518423/
"Укрзалізниця" припинила пасажирські та вантажні перевезення у Крим З 27 грудня "Укрзалізниця" обмежить маршрут курсування поїздів кримського напрямку до станцій Новоолексіївка та Херсон. Про це сказано у прес-релізі відомства. Згідно з повідомленням, це робиться "для безпеки пасажирів". | ||
| Стефан | Re: Зимбабве поделилась с Крымом опытом жизни под санкциями | [Ответить] |
| Ага, и плюс:
http://korrespondent.net/ukraine/3461192-ukrayna-prekraschaet-avtomobylnoe-soobschenye-s-krymom Украина прекращает автомобильное сообщение с Крымом В Крым с субботы, 26 декабря, прекращаются пассажирские автомобильные перевозки с материковой части Украины. Об этом сообщает пресс-служба Министерства инфраструктуры Украины в пятницу, 25 декабря. "Из соображений безопасности с 26 декабря прекращаются автомобильные перевозки в Крым. Отныне автомобильные перевозчики и владельцы автобусных станций должны прекратить продажу билетов и перевозки пассажиров на автобусных маршрутах, соединяющих материковую часть Украины с территорией Автономной Республики Крым", – говорится в сообщении министерства. Данную информацию руководители территориальных органов Укртрансинспекции должные немедленного сообщить автомобильным перевозчикам и объединениям автобусных станций. | ||
| trokadero | Re: Зимбабве поделилась с Крымом опытом жизни под санкциями | [Ответить] |
| к чему это про газ?
эти технологии (горизонтальное бурение и гидроразрыв) используются в рф уже лет двадцать . Так что меньше слушайте идиотов. Крым одевают в кокон. хорошо пока не военными и диверсионными методами. ведь инфраструктура острова очень уязвима. одни горные водохранилища чего стоят… никакими запретками дамбы не защитить… плюс много километров водоводов, и газопроводов будет эвакуация двух миллионов человек, оставшихся зимой без воды света и тепла ? | ||
| Саша | Re: Зимбабве поделилась с Крымом опытом жизни под санкциями | [Ответить] |
| Россия занимает 1\6 Планеты Земля они могут себе позволить такую добычу потому что у них огромная територия. Украина же по територии меньше и запасов воды меньше, ведь вода после добычи сланца становиться отравленой, а это тысячи тон пресной воды пойдут для добычи газа. На Востоке Украины не получилось так теперь в Закарпатье режили добывать его во Львовской области. | ||
[ Список тем | Создать тему ]