[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 20‒1112 | 1113‒1132 | 1133‒1152 | 1153‒1172 | 1173‒1192 ] [ Все сообщения ]
Андрій Костюк | Re: Безнаказанность заразительна [1069] | [Ответить] |
> > Як бачиш національну ідею все-таки прийнято пов'язувати з
> > народом, а не з менш ніж одним відсотком радикалів. > Меньше чем один процент радикалов полагает, что "Украина — > не Россия™"? > Не знал. "Україна - не Росія" - трюїзм, а не націоанальна ідея. > > Я не погоджуюсь з твоєю тезою, що справа лише в > російськості Леніна, > Я нигде и не говорил, что "только"... Доведеться ще раз зацитувати: "Русскую, русскую. Единственная на данный момент национальная идея Украины... ну уже много раз говорилось, не будем повторяться. Поэтому всё, что имеет отношение к России, не годится без дальнейшего обсуждения. " Може я тебе неправильно зрозумів? Тоді поясни, що ти мав на увазі. Бо щойно зацитована мною твоя фраза, у тому контексті, у якому з'явилась, не може означати нічого іншого, як лише те, що, на твою думку, негативне ставлення до Леніна в Україні пояснюється лише тим, що він - росіянин, а зовсім не тим, що він творець одного з найбільш кривавих режимів в історії людства. > > Але знаю, що у тому ж Львові є вулиця Сахарова. > > Що теж явно не вписується у твою тезу про суцільну > антиросійськість. > ... и что "сплошная". > Как говорится, "исключение лишь подтверждает правило". І як же цей виняток підтверджує правило? Можеш пояснити? > > Але навіть якщо це була добра воля, то вона не компенсує > мільйонів жертв. > Повторюсь: Ленин мне отнюдь не друг, но истина дороже. > Миллионов жертв Ленина никогда и нигде не было. Ленін має пряме відношення до встановлення режиму, що знищив мільйони людей. Причому знищення почалося під прямим керівництвом з боку Леніна. Чи ти вважаєш, що "червоний терор" теж якісь "українські історики" придумали? > > Якби у центрі Києва стоя пам'ятник Гітлеру. Чим би ти > більше обурювався: > > тим що він там стоїть, чи тим, що хтось подовбав йому > морду? > Подискутировать в стиле "если бы у бабушки были эти самые, > кем бы она была" можно при наличии лишнего времени и под > настроение. В данный момент ни того, ни другого у меня нет. Зрозуміло. Ти навіть не намагаєшся бути об'єктивним. > Напомню только (из того, что видел своими глазами): > (1) Кому стоит памятник на Сенатской площади в центре > Хельсинки? Чесно кажучи, не знаю. > (2) Кому стоит памятник в центре любого сколь угодно > заметного города на юге США? (Президент страны, воевавшей > против США.) > И как-то же "общество терпит"... и никто, насколько мне > известно, с зубилами на эти памятники не лезет. "Воювати проти США" - це не злочин проти людяності. Чи стоять десь у світі пам'ятники Гітлеру? Он в Іраку пам'ятник Садаму Хусейну розламали. Теж "культурноє наслєдіє"? ;) > > Тому в цій ситуації є дві винні сторони: > > 1) ті радикали, які взялися вирішувати проблему > нецивілізованим шляхом, > > 2) ті політики, які досі не спромоглися вирішити її > цивілізованим шляхом. > Я совсем не против, чтобы виноваты были политики. > Независимо от проблемы :-)) > И тем не менее, перефразируя классику: радикалы должны > сидеть в тюрьме! Взагалі-то у правовій державі всі, і радикали, і помірковані, повинні відповідати за свої дії відповідно до закону. А вже закон визначає де їм сидіти, стояти чи лежати. У т.ч. вони можуть бути звільнені від відповідальності, якщо це передбачено законом. > А очень похоже, что не будут. И это не есть хорошо. Що недобре? Звільнення від відповідальності відповідно до закону? | ||
Сергей Федосов | Re: Безнаказанность заразительна [1133] | [Ответить] |
> было. Ленін має пряме відношення до встановлення режиму, що
> знищив мільйони людей. Причому знищення почалося під прямим > керівництвом з боку Леніна. Ленин, имевщий прямое отношение к появлению независимой от России Украины, уничтожал миллионы людей. Бесчеловечный режим, памятник снести нафиг. Эсэсовцы, признанные преступниками, непосредственно подчинявшиеся Генриху Гиммлеру и приягавшие Адольфу Гитлеру, воевали за Украину (которой немцы, в отличие от Ленина, вовсе не собирались давать никакую самостийнисть) - герои, и в их честь надо называть улицы. Кого вы здесь водите за нос, дурачки? :-) | ||
Ночной_Дозор | Re: Безнаказанность заразительна [1133] | [Ответить] |
Освежите память - пролистайте "Обитаемый остров".) Те технологии не так уж фантастичны. | ||
AMY | Re: Безнаказанность заразительна [1133] | [Ответить] |
В Киеве пытались разрушить памятник чекистам
http://mycityua.com/news/city/2009/12/14/114327.html 14 декабря 2009 в 11:43 В Киеве минувшей ночью группа неизвестных повредила памятник чекистам, установленный возле станции метро «Лыбидская». Об этом «Газете по-киевски» сообщил активист Конгресса украинских националистов Константин Зацарный. По его словам, шестеро молодых людей, называющих себя «Неизвестные патриоты» в четвертом часу утра с помощью лестницы взобрались на памятник. «Патриоты» отбили кепку на голове одного из двух чекистов, а также повредили лица персонажей. Никто из участников акции задержан не был. По некоторым данным, члены группировки "Неизвестные патриоты" ранее пытались повредить горельеф Ленина, установленный на станции метро "Театральная" в Киеве. Справка. «Памятник чекистам — бойцам Революции» сооружён в 1967 году на площади Дзержинского (позже переименована в Лыбидскую площадь). Памятник представляет собой прямоугольную вертикальную стелу из красного гранита, на которой высечены (горельеф) лица бойцов за установление Советской власти и укрепление социалистической Отчизны. На памятнике надпись: «Мужественным чекистам, бойцам революции, верным сынам Родины, павшим в боях за власть Советов, память и благодарность народная». Скульптор В. З. Бородай, архитектор А. Ф. Игнащенко. | ||
Стефан | Re: Безнаказанность заразительна [1133] | [Ответить] |
Пошли вразнос. | ||
Ночной_Дозор | Re: Безнаказанность заразительна [1133] | [Ответить] |
Последствия не заставят себя ждать. Только слабоумным это непонятно. События в харьковском депо, может быть только первой ласточкой. | ||
Женя | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1131] | [Ответить] |
> > Иными словами - победить зло может только зло. Добро
> может быть только хитрым, > поддерживая в тот или иной > момент разные стороны зла. А ведь и правда... Ух ты! А я ведь и правда сначала поддерживал помаранчевых... :-] | ||
Vyacheslav | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1111] | [Ответить] |
> По сути... когда главу государства охраняют вооруженные
> силы другого государства — это как? Інтернаціональна допомога? :) > > Радянська Россія була частиною колишньої Російської > Імперії. > А частью чего была УНР в декабре 1917 [когда, напомню, > образовалась УНР(б)]? Ще автономною частиною Російської Республіки, яка остаточно припинила своє існування 19 січня 1918 року. Гадає, Вас не дуже цікавить питання, чиєю частиною була УНР з 19 по 22 січня? > Откуда пришли и членами какого органа до этого были: Ю. > Пятаков (глава Временного рабоче-крестьянского > правительства)? В. Затонский (народный секретарь > образования, позже председатель ЦИК Советов Украины)? > Откуда пришла Евгения Бош (председательствовала на > заседаниях Народного секретариата)? З Пітера приїхали. На багнетах Червоної Гвардії. після того, як декого з них мирно послали з України нафіг, а інші взагалі поїхали з неї бозна коли, і участі у політичному житті України не брали, доки партія не сказала "Нада!" > > ЦР могла говорити від себе, тих партій, що її створили та > > прибічників цих партій - жителів України. > Хорошо. Цитирую: > Когда большевики завладели Киевом 26 Января 1918 г., как > радовались почти все киевляне, что наконец положен конец > буйствовавшему самостийничеству! "Майже всі" - це об’єктивна оцінка? > > Мабуть, можна. Бо усі у цій дискусії стали на точку зору > однієї зі сторін. > Все на точку зрения одной? Точно нет. Не однієї, а однієї з. > Мое представление весьма просто: в нулевом приближении все > стороны были друг друга достойны. Что большевики, что ЦР, > что Директория, что деникинцы... Невже ви їх усіх так оцінюєте за одні й ті самі дії? Чи одних Ви оцінюєте з одних причин, а інших - з інших? У мене теж дуже багато претензій до діяльності ЦР, гетьмана і Директорії. Але я дуже сумніваюсь, що мої претензії збігаються з Вашими. | ||
Vyacheslav | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1118] | [Ответить] |
> У них подрастает сын; ему скоро в садик. Заглянул как-то к
> ним на огонёк, сидим, болтаем.. Спрашиваю: "Русскоязычный > садик уже подыскали?" - "Нет. пойдёт в украинский". Я и > поперхнулся. И, есс-но, не стал интересоваться, как мама > будет общаться с сыном, если у них не будет общего языка Сподіваюсь, що дитина вивчить також і литовську :) > (просто пока что общение происходит в стиле "агу-уга", > поэтому вопрос пока неактуален). Дальше спрашиваю про школу > - нашли ли с изучением русского и/или литовского - "Нет. А > зачем? Он же УКРАИНЕЦ!". Отвечала, есс-но, жена. Приятель > просто молчал. Ну правильно - з Вашої точки зору дитина має вивчати мову, яка не є рідною для жодного з батьків. | ||
Vyacheslav | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1119] | [Ответить] |
> Как я понял, есть уже как минимум два музея с
> антироссийским намёком - музей голодомора и музей советской > оккупации. Их таки всего два, или я чего-то недосчитался? Ще є "Тюрма на Лонцького". Там одразу три натяки - антиросійський, антинімецький і антипольський. :) PS чи є музеєм з антинімецьким натяком музей історії ВВВ? | ||
Vyacheslav | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1132] | [Ответить] |
> Из украинского источника. Автор — член-корреспондент НАН
> Украины. Ну, 2000 теж можна назвати "українським джерелом". Але то справи не стосується. > http://www.dt.ua/3000/3150/61800/ *** Ну і? Правильно написано. Якби був час і досвід - уклали б вигіднішу угоду. Часу не було через агресію з боку Росії. > На десерт, оттуда же: > М.Гофман «казав українським делегатам, що коли вони хочуть > мати формальне право заключити мир незалежно від того, чи > заключить його Совітська Росія, то український уряд мусить > формально проголосити повну самостійність Української > Республіки». Правильно казав. Якщо Ви бажаєте укладати міжнародні угоди - то нефіг гратися в автономію і намагатись домовитися зі стороною, яка домовляється лише у випадку, коли не може досягти своєї мети силовим шляхом. | ||
Vyacheslav | Re: Безнаказанность заразительна [1136] | [Ответить] |
> В Киеве пытались разрушить памятник чекистам
Він і так вже під знесення стоїть. | ||
Vyacheslav | Re: Безнаказанность заразительна [1138] | [Ответить] |
> События в харьковском депо, может быть только
> первой ласточкой. Там були націоналістичні трамваї? | ||
Ночной_Дозор | Re: Безнаказанность заразительна [1138] | [Ответить] |
Вы не дурак. Без всяких намеков. Думается, все сами понимаете. Без экивоков. | ||
Стефан | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1140] | [Ответить] |
> Гадає, Вас не дуже цікавить питання, чиєю частиною була УНР з 19 по 22 січня?
Я всё никак не "выучу", какого же числа реально приняли IV Универсал. Вроде приняли 22-го, но объявили 25-го или 26-го? Или реально приняли вышеупомянутого 19-го? Во всяком случае, если в вышепроцитированном под 22-м января понимается принятие IV Универсала, то ответ тривиален: частью России. > > Откуда пришли и членами какого органа до этого были: Ю. > > Пятаков (глава Временного рабоче-крестьянского > > правительства)? В. Затонский (народный секретарь > > образования, позже председатель ЦИК Советов Украины)? > > Откуда пришла Евгения Бош (председательствовала на > > заседаниях Народного секретариата)? > З Пітера приїхали. На багнетах Червоної Гвардії. після > того, як декого з них мирно послали з України нафіг, а інші > взагалі поїхали з неї бозна коли, і участі у політичному > житті України не брали, доки партія не сказала "Нада!" Вот — прекрасный пример того, что я называю "историей по-украински". Или "если факты противоречат моей любимой картине мира, тем хуже для фактов". Смотрим на, собсно, факты: http://uk.wikipedia.org/wiki/П'ятаков_Юрій_Леонідович Ю́рій (Гео́ргій) Леоні́дович П'ятако́в (* 6 серпня 1890 — † 30 січня 1937, Москва) <...> [н]ародився в селищі Мар'їнського цукрового заводу Черкаського повіту Київської губернії. <...> У 1917 голова большовицького комітету в Києві й член Української Центральної Ради, хоч поборював її. http://ru.wikipedia.org/wiki/Пятаков,_Георгий_Леонидович Окончил реальное училище в Киеве. В 1905—1907 во время учёбы в училище участвовал в революционном движении в Киеве, был близок к анархистам. <...> С 1912 секретарь Киевского комитета РСДРП. <...> После Февральской революции вернулся в Россию. С апреля 1917 член, затем председатель Киевского комитета РСДРП. В октябре 1917 года возглавил Киевский совет рабочих и солдатских депутатов и Военно-революционный комитет, член исполкома Киевского совета рабочих депутатов. Приехал в Петроград, где вместе с В. В. Оболенским участвовал в захвате Госбанка в качестве «комиссара Госбанка». К началу 1918 Георгий Пятаков входил от партии большевиков в состав Украинской Центральной Рады (УЦР), в августе — ноябре 1917 — Малой Рады, Краевого комитета охраны революции на Украине. Выступал против УЦР. В июле 1918 на 1 съезде Коммунистической партии (большевиков) Украины был избран секретарём ЦК КП(б)У. http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир_Петрович 1906 року, закінчивши гімназію, Затонський вступив на фізико-математичний факультет Київського університету. <...> 1913 року Затонський влаштувався на роботу в Київський політехнічний інститут. <...> У Київському політехнічному інституті Затонський пропрацював до 1917 року. <...> У травні 1917 року Затонський увійшов до складу Київського комітету РСДРП(б), а в листопаді очолив його. Одночасно в листопаді 1917 року став членом новоутвореного Київського революційного комітету. Затонський був один із керівників збройного повстання в Києві після Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді. Один з організаторів Всеукраїнського з'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, який проходив у Києві 4—6 грудня (17—19 грудня за новим стилем) 1917 року. Після невдачі цього проекту не поїхав до Харкова, як переважна частина делегатів-більшовиків, а залишився в Києві. Із газет дізнався про своє призначення 17 (30) грудня 1917 року народним секретарем народної освіти в Народному секретаріаті радянської Української Народної Республіки. http://uk.wikipedia.org/wiki/Бош_Євгенія_Богданівна Після Лютневої революції в Росії повернулася в Київ. В 1917 очолювала окружний і обласний комітет більшовицької партії. В грудні 1917 обрана до складу більшовицького уряду в Україні — Народного Секретаріату, в якому займала посаду секретаря із внутрішніх справ. В 1917—1918 керувала більшовицькими збройними загонами в Україні <...> > > Хорошо. Цитирую: > > Когда большевики завладели Киевом 26 Января 1918 г., как > > радовались почти все киевляне, что наконец положен конец > > буйствовавшему самостийничеству! > "Майже всі" - це об’єктивна оцінка? Нет, конечно. Но, во-первых, она не одинока (еще одного украинского автора, г-на Христюка, процитировать? :-); во-вторых, наличие таких оценок заставляет, minimum minimorum, серьезно усомниться в утверждениях, будто Центральная Рада — это и была "настоящая" Украина, а всё остальное, включая тех же большевиков — нет. > Невже ви їх усіх так оцінюєте за одні й ті самі дії? Чи > одних Ви оцінюєте з одних причин, а інших - з інших? Если вопрос будет конкретизирован, смогу ответить. > У мене теж дуже багато претензій до діяльності ЦР, гетьмана > і Директорії. Але я дуже сумніваюсь, що мої претензії > збігаються з Вашими. Я нисколько не сомневаюсь, что пересечение упомянутых двух множеств претензий — пустое множество :-)) | ||
Vyacheslav | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1147] | [Ответить] |
> января понимается принятие IV Универсала, то ответ
> тривиален: частью России. Але вже не мала перед нею жодних зобов’язань. скільки останні зобов’язання скінчилися разом з розгоном більшовикми Установчих Зборів. > > > Откуда пришли и членами какого органа до этого были: Ю. > > > Пятаков (глава Временного рабоче-крестьянского > > > правительства)? В. Затонский (народный секретарь > > > образования, позже председатель ЦИК Советов Украины)? > > > Откуда пришла Евгения Бош (председательствовала на > > > заседаниях Народного секретариата)? > > З Пітера приїхали. На багнетах Червоної Гвардії. після > > того, як декого з них мирно послали з України нафіг, а > інші > > взагалі поїхали з неї бозна коли, і участі у політичному > > житті України не брали, доки партія не сказала "Нада!" > Вот — прекрасный пример того, что я называю "историей > по-украински". Или "если факты противоречат моей любимой > картине мира, тем хуже для фактов". > Смотрим на, собсно, факты: > http://uk.wikipedia.org/wiki/П'ятаков_Юрій_Леонідович > Ю́рій (Гео́ргій) Леоні́дович П'ятако́в (* 6 серпня 1890 — † > 30 січня 1937, Москва) <...> [н]ародився в селищі > Мар'їнського цукрового заводу Черкаського повіту Київської > губернії. <...> > У 1917 голова большовицького комітету в Києві й член > Української Центральної Ради, хоч поборював її. > http://ru.wikipedia.org/wiki/Пятаков,_Георгий_Леонидович > Окончил реальное училище в Киеве. В 1905—1907 во время > учёбы в училище участвовал в революционном движении в > Киеве, был близок к анархистам. <...> > С 1912 секретарь Киевского комитета РСДРП. <...> > После Февральской революции вернулся в Россию. С апреля > 1917 член, затем председатель Киевского комитета РСДРП. В > октябре 1917 года возглавил Киевский совет рабочих и > солдатских депутатов и Военно-революционный комитет, член > исполкома Киевского совета рабочих депутатов. Приехал в > Петроград, где вместе с В. В. Оболенским участвовал в > захвате Госбанка в качестве «комиссара Госбанка». > К началу 1918 Георгий Пятаков входил от партии большевиков > в состав Украинской Центральной Рады (УЦР), в августе — > ноябре 1917 — Малой Рады, Краевого комитета охраны > революции на Украине. Выступал против УЦР. В июле 1918 на 1 > съезде Коммунистической партии (большевиков) Украины был > избран секретарём ЦК КП(б)У. > http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир_Петрович > 1906 року, закінчивши гімназію, Затонський вступив на > фізико-математичний факультет Київського університету. > <...> > 1913 року Затонський влаштувався на роботу в Київський > політехнічний інститут. <...> > У Київському політехнічному інституті Затонський > пропрацював до 1917 року. <...> > У травні 1917 року Затонський увійшов до складу Київського > комітету РСДРП(б), а в листопаді очолив його. Одночасно в > листопаді 1917 року став членом новоутвореного Київського > революційного комітету. > Затонський був один із керівників збройного повстання в > Києві після Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді. > Один з організаторів Всеукраїнського з'їзду рад селянських, > робітничих і солдатських депутатів, який проходив у Києві > 4—6 грудня (17—19 грудня за новим стилем) 1917 року. Після > невдачі цього проекту не поїхав до Харкова, як переважна > частина делегатів-більшовиків, а залишився в Києві. Із > газет дізнався про своє призначення 17 (30) грудня 1917 > року народним секретарем народної освіти в Народному > секретаріаті радянської Української Народної Республіки. > http://uk.wikipedia.org/wiki/Бош_Євгенія_Богданівна > Після Лютневої революції в Росії повернулася в Київ. В 1917 > очолювала окружний і обласний комітет більшовицької партії. > В грудні 1917 обрана до складу більшовицького уряду в > Україні — Народного Секретаріату, в якому займала посаду > секретаря із внутрішніх справ. В 1917—1918 керувала > більшовицькими збройними загонами в Україні <...> > > > Хорошо. Цитирую: > > > Когда большевики завладели Киевом 26 Января 1918 г., > как > > > радовались почти все киевляне, что наконец положен > конец > > > буйствовавшему самостийничеству! > > "Майже всі" - це об’єктивна оцінка? > Нет, конечно. > Но, во-первых, она не одинока (еще одного украинского > автора, г-на Христюка, процитировать? :-); во-вторых, > наличие таких оценок заставляет, minimum minimorum, > серьезно усомниться в утверждениях, будто Центральная Рада > — это и была "настоящая" Украина, а всё остальное, включая > тех же большевиков — нет. Українські більшовики - це також була Україна. Як Квіслінг - це також була Норвегія. А щодо підтримки більшовиків в Україні - то зазначу лише, що чисельність "війскових частин Радянської України" була меншою, як мінімум вп’ятеро за чисельність військ УНР. І ще десь зустрічав цифру, що в кінці 20-х років в складі КП(б)У було біля 8 відсотків етнічних українців, коли в цілому по Україні - 80%. Крім того ЦР і Генеральний Секретаріат мали набагато більшу легітимність, ніж більшовики - бо це була офіційна автономна адміністрація України в Російській Республіці. Де більшовики чомусь впливу не отримали - інакше б не займалися створенням паралельної УНР. > > Невже ви їх усіх так оцінюєте за одні й ті самі дії? Чи > > одних Ви оцінюєте з одних причин, а інших - з інших? > Если вопрос будет конкретизирован, смогу ответить. Власне конкретне запитання таке - чи однакові у Вас претензії до Грушевського-Скоропадського-Петлюри-Ленінв-Денікіна-Врангеля-Керенського-Романових-etc.? | ||
Женя | Re: Оказывается памятники тоже могут дать отпор) [1141] | [Ответить] |
> > У них подрастает сын; ему скоро в садик. Заглянул как-то
> к > ним на огонёк, сидим, болтаем.. Спрашиваю: > "Русскоязычный > садик уже подыскали?" - "Нет. пойдёт в > украинский". Я и > поперхнулся. И, есс-но, не стал > интересоваться, как мама > будет общаться с сыном, если у > них не будет общего языка Сподіваюсь, що дитина вивчить > також і литовську :) > (просто пока что общение происходит > в стиле "агу-уга", > поэтому вопрос пока неактуален). > Дальше спрашиваю про школу > - нашли ли с изучением > русского и/или литовского - "Нет. А > зачем? Он же > УКРАИНЕЦ!". Отвечала, есс-но, жена. Приятель > просто > молчал. Ну правильно - з Вашої точки зору дитина має > вивчати мову, яка не є рідною для жодного з батьків. Где я написал, что русский - не родной для отца? | ||
Женя | Re: Безнаказанность заразительна [1144] | [Ответить] |
> > В Киеве пытались разрушить памятник чекистам Він і так
> вже під знесення стоїть. Ничего-ничего, придёт ещё и Витренко к власти. | ||
Desmana | Re: Безнаказанность заразительна [1150] | [Ответить] |
> > > В Киеве пытались разрушить памятник чекистам Він і так
> > вже під знесення стоїть. > Ничего-ничего, придёт ещё и Витренко к власти. Претендуешь на лучшую шутку дня. | ||
Женя | Re: Безнаказанность заразительна [1150] | [Ответить] |
Отнюдь. Я не говорил, что - на ближайших выборах. |
[ Список тем | Создать тему ]