[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 20‒80 | 81‒100 | 101‒120 | 121‒140 ] [ Все сообщения ]
| Зигфрид | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [88] | [Ответить] |
| И я о том же.
И вообще, кто сказал, что это неправильно? ;-) | ||
| Vyacheslav | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [101] | [Ответить] |
| > И вообще, кто сказал, что это неправильно? ;-)
От-от. Хто сказав, що такі форми не є унормованими, хоч і рідковживаними? | ||
| Desmana | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [101] | [Ответить] |
| По ходу дела, подниму еще один вопрос.
Їхав козак з України, Їхав козак з України, Та й заїхав до дів- ..до дівчини, Та й заїхав до дівчини. Или. Козак від'їжджає, Дівчинонька плаче: "Куди їдеш, козаче? Козаче, соколе, Візьми мене із собою На Україну далеку" Есть идея, что "Украина" в данном случае понимается как что-то "неродственное" козакам? (К примеру, "Січ" - сама по себе, "Україна" - сама по себе). Или герои этих песен наемниками были (по сюжету песен это особо не понятно)? | ||
| Desmana | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [101] | [Ответить] |
| > И я о том же.
> И вообще, кто сказал, что это неправильно? ;-) Во свяком случае, "положим" в современном укр. нет - есть "покладем(о)". Правда, из примеров ничего кроме Не журіться, мамо, син героєм став, Він за Україну голову поклав! не приходит... | ||
| Сергей Федосов | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [103] | [Ответить] |
| > По ходу дела, подниму еще один вопрос. Їхав козак з
> України, Їхав козак з України, Та й заїхав до дів- ..до > дівчини, Та й заїхав до дівчини. Или. Козак від'їжджає, > Дівчинонька плаче: "Куди їдеш, козаче? Козаче, соколе, > Візьми мене із собою На Україну далеку" Есть идея, что > "Украина" в данном случае понимается как что-то > "неродственное" козакам? (К примеру, "Січ" - сама по себе, > "Україна" - сама по себе). Или герои этих песен наемниками > были (по сюжету песен это особо не понятно)? Слово "украина" здесь нужно писать с маленьклй буквы. Это совешенно очевидно. | ||
| Desmana | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [105] | [Ответить] |
| > Слово "украина" здесь нужно писать с маленьклй буквы. Это
> совешенно очевидно. Потому что используются предлоги "с" и "на"? :-))) | ||
| Сергей Федосов | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [106] | [Ответить] |
| > > Слово "украина" здесь нужно писать с маленьклй буквы. Это
> > совешенно очевидно. Потому что используются предлоги "с" > и "на"? :-))) Потому что и без предлогов всё ясно. | ||
| Ночной_Дозор | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [106] | [Ответить] |
| Сечь была независима от Польши, областью которой являлась Украина. Здесь уже карты сто раз из какой-то книжки показывали. Вот чувак и мотался, как Плейшнер, между Швейцарией и Германией. | ||
| Стефан | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [101] | [Ответить] |
| > И вообще, кто сказал, что это неправильно? ;-)
Полагаю, что учебник украинского языка таки сказал бы... Слегка отклоняясь от темы — меня всегда забавляло, как это в украинском и итальянском окончания глаголов 1-го и 2-го лица множественного числа совпадают практически один в один. "Говоримо, говорите" -> "parliamo, parlate". Причем именно в украинском (в русском нету "-о" в 1-м лице — почему и вспмонил) и именно в итальянском (во французском в 1-м лице не так, в испанском — во 2-м). Как оно так получилось? :-) | ||
| Desmana | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [109] | [Ответить] |
| > Как оно так получилось? :-)
Тому що теж мова співуча й солов'їна... Тобто, "кантарна" та "росінйольна". | ||
| Сан Саныч | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [100] | [Ответить] |
| > По теме, вспомнилась одна украинская песенка...
> ... ще нам, браття молодiї, усмiхнеться доля... В официальном варианте, если я не ошибаюсь, поется "браття-українці"... | ||
| Стефан | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [111] | [Ответить] |
| > > ... ще нам, браття молодiї, усмiхнеться доля...
> В официальном варианте, если я не ошибаюсь, поется "браття-українці"... Ну это ж переделка 4-5(?)-летней давности. Мы признаем токмо оригиналы :-) | ||
| Сан Саныч | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [112] | [Ответить] |
| > > > ... ще нам, браття молодiї, усмiхнеться доля...
> > В официальном варианте, если я не ошибаюсь, поется > "браття-українці"... > Ну это ж переделка 4-5(?)-летней давности. Опять же если я не ошибаюсь, официальный вариант был создан после принятия Конституции (1996 год) — то есть около десяти лет назад. | ||
| Сергей Федосов | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [103] | [Ответить] |
| > Или герои этих песен наемниками
> были (по сюжету песен это особо не понятно)? Естественно. А когда никто не нанимал - разбойниками. | ||
| Зигфрид | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [103] | [Ответить] |
| Украинский этнос возник из смешения принявших православие кочевников и беглых от малоземелья или закрепощения червонорусинов и полищуков. Так возник феномен казачества. На юге (Сечь) велся кочевой образ жизни, на севере (Украина) - оседлый. Происходила активная ротация. В начале 19 века Сечь перенесли на Кубань, а Украина постепенно поглотила Червонную Русь, южное Полесье и бывшие земли Сечи. Это история на пальцах.
Украина во времена Р.П.1й полькой провинцией никогда не была. Формально она относилась к Кивевскому воеводству, крупнейшему в Р.П. (http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/KijowskieIRP.png) но южнее Переяслава и Белой Церкви польская администрация никогда не работала. Поэтмоу не были созданы ни Полтавское, ни Чигиринское/Уманское/Черкаское воеводства. Отдельная история с существовавшим Брацлавским воеводством, но историки ее не шибко жалуют. | ||
| Зигфрид | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [103] | [Ответить] |
| Да, кстати, Сечь тоже формально относилась к Киевскому воеводству ;-) | ||
| Vyacheslav | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [115] | [Ответить] |
| > Украинский этнос возник из смешения принявших православие
> кочевников и беглых от малоземелья или закрепощения > червонорусинов и полищуков. Так возник феномен казачества. > На юге (Сечь) велся кочевой образ жизни, на севере НМД він виник зі змішання слов'янських племен середнього Придніпров'я з тюркськими (дотатарськими) південного, а пізніше і з племенами Галичини і Волині, куди була витіснена татарами заначна частина мешканців Придніпров'я. Після чого населення ЗУ під прикриттям військових загонів литовських, а потім і польських феодалів почало повертатись спочатку на Поділля й Київщину, а далі - на Лівобережжя і вниз по Дніпру. > (Украина) - оседлый. Происходила активная ротация. В начале > 19 века Сечь перенесли на Кубань, а Украина постепенно > поглотила Червонную Русь, южное Полесье и бывшие земли > Сечи. Это история на пальцах. Січ не можна розглядати, як кочовий табір, це скоріше передова військова база. Без капітальних споруд, але все ж таки стаціонарна. З жінками там були проблеми, а в степу родини тримати було не дуже розумно, тому вважаю, що розглядати мешканців Січі, як окремий етнос - неправильно. > Украина во времена Р.П.1й полькой провинцией никогда не > была. Формально она относилась к Кивевскому воеводству, > крупнейшему в Р.П. > (http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/KijowskieIRP.png) Руське воєводство рулить :) > но южнее Переяслава и Белой Церкви польская администрация > никогда не работала. Поэтмоу не были созданы ни Полтавское, Але феодальні володіння підданих польського короля там таки собі були. | ||
| Зигфрид | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [117] | [Ответить] |
| > він виник зі змішання слов'янських племен середнього
> Придніпров'я з тюркськими (дотатарськими) південного У тому то й річ що жоден історик не скаже, що за слов'янське плем'я жило у середньому придніпров'ї. Наче й жили, але витіснені ще у 9 сторіччі. Київ дуже довгий час існував як місто на кордоні слов'янських та половецьких земель, а скоріше на краю половецьких. Південніше нічого не було - лише військові городища. Замість тюркських племен хутчіш були іранські, а мо' й ті ж половці. Тут варіантів багато. Але великий відсоток іранського генофонду вказує на спадковість від скіфів. > пізніше і з племенами Галичини і Волині, куди була > витіснена татарами заначна частина мешканців Придніпров'я. Ну цей процес - 9-10 сторіччя. Городища (фортеці) - так, були і пізніше, але то не розселення. > Січ не можна розглядати, як кочовий табір, це скоріше передова військова база. Ну чому? Це станиця, може навіть укріплена, але станиця. Таких станиць і досі десятки. І не думаю, що соціяльний устрій там був інший, аніж зараз на Кубані. > вважаю, що розглядати мешканців Січі, як окремий етнос - неправильно. Аналогічно! Я маю на увазі, що український етнос формувався з осідлого слов'янського компоненту, що за певних обставин (торгівля, опір набігам, у т.ч. кочовиків, просто безземелля) приймав півкочовий спосіб життя, а також вже на той момент півкочового (про кочові табори вже не йдеться) тюркського/іранського компоненту. Одразу виник соціально-географічний розподіл: осідле життя на півночі, напівкочове/військове на півдні. Етнічно - один народ, вони ж перебували у ротації! Але розподіл давав змогу нації вижити, а потім і розквісти! > Руське воєводство рулить :) Угу :-) І Підляське ;-) > Але феодальні володіння підданих польського короля там таки собі були. Звісно. У стані перманентного грабунку та відбирання :-)))) Та й пани Хмельницький та, наприклад, Котляревський, були ті ще піддані ;-) | ||
| Vyacheslav | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [118] | [Ответить] |
| > > він виник зі змішання слов'янських племен середнього
> > Придніпров'я з тюркськими (дотатарськими) південного > У тому то й річ що жоден історик не скаже, що за > слов'янське плем'я жило у середньому придніпров'ї. Наче й Середнє Придніпров'я - це десь від устя Сожа до Кременчуга. З Києвом включно. А так, слов'янські князі контролювали територію на південь від Києва десь до Росі на правобережжі і до Сули на лівобережжі. От слов'янське населення тих князівств я і мав на увазі. > жили, але витіснені ще у 9 сторіччі. Київ дуже довгий час > існував як місто на кордоні слов'янських та половецьких > земель, а скоріше на краю половецьких. Південніше нічого не > було - лише військові городища. > Замість тюркських племен хутчіш були іранські, а мо' й ті ж > половці. Тут варіантів багато. Але великий відсоток Так половці - вони ж НЯЗ і були тюрками. І у мене є велика підозра, що ті, хто не асимілювався, потім стали кримськими татарами. > іранського генофонду вказує на спадковість від скіфів. > > пізніше і з племенами Галичини і Волині, куди була > > витіснена татарами заначна частина мешканців > Придніпров'я. > Ну цей процес - 9-10 сторіччя. Городища (фортеці) - так, > були і пізніше, але то не розселення. 11-12 (особливо активно)-початок 13 - аж до татар. Половці сходили на слов'ян - взяли полон, роздали серед своїх, потім те саме зробили слов'яни. Потім вирішили замиритись - влаштували пару династичних шлюбів. Потім якесь половецьке плем'я вирішувало осісти на землі слов'янського князя. Після татар такого активного процесу вже не було - татари своїх бранців збували на невільничій ринок Середземномор'я, козаки взагалі полону не брали - лише відбивали своїх. З династичними шлюбами та осіданням татар на територій Литви/РП теж не дуже складалось. > > Січ не можна розглядати, як кочовий табір, це скоріше > передова військова база. > Ну чому? Це станиця, може навіть укріплена, але станиця. > Таких станиць і досі десятки. І не думаю, що соціяльний > устрій там був інший, аніж зараз на Кубані. Курені, як организаційна одиниця, повна заборона жінкам знаходитись на території Січі під загрозою смертної кари - це не дуже схоже на станицю. > > вважаю, що розглядати мешканців Січі, як окремий етнос - > неправильно. > Аналогічно! Я маю на увазі, що український етнос формувався > з осідлого слов'янського компоненту, що за певних обставин > (торгівля, опір набігам, у т.ч. кочовиків, просто > безземелля) приймав півкочовий спосіб життя, а також вже на > той момент півкочового (про кочові табори вже не йдеться) > тюркського/іранського компоненту. Одразу виник > соціально-географічний розподіл: осідле життя на півночі, > напівкочове/військове на півдні. Етнічно - один народ, вони > ж перебували у ротації! Але розподіл давав змогу нації На Січ йшли виключно чоловіки, залишаючи свої родини на місці постійного проживання. Освоєння нових територій проходило вже під прикриттям регулярних військових формувань - чи-то феодальних, чи-то, пізніше, реєстрового козацтва та царської армії. > вижити, а потім і розквісти! > > Руське воєводство рулить :) > Угу :-) І Підляське ;-) > > Але феодальні володіння підданих польського короля там > таки собі були. > Звісно. У стані перманентного грабунку та відбирання :-)))) > Та й пани Хмельницький та, наприклад, Котляревський, були > ті ще піддані ;-) А я про що? :) А от Вишневецький зі своїм замком у Лубнах був-таки досить вірним підданим. | ||
| Сан Саныч | Re: Суржик в украинских песнях и поэзии [118] | [Ответить] |
| > ...наприклад, Котляревський...
Пращур відомого письменника? | ||
[ Список тем | Создать тему ]
