Памяти киевских трамваев:: Форумы::

ТРАМВАЙНЫЙ САЛОН
Светские беседы на околотрамвайные темы
Правила | ЧаВо | Новости ]

Список тем | Создать тему ]

0‒19 | 20‒39 | 21‒40 ] [ Все сообщения ]

ტიმოფიი ბესპიატოვიDavajte latynizujemoś[Ответить
[0] 2008-01-08 17:54Ha?
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś[Ответить
[1] 2008-01-08 17:59Zvyčajno, ce ne je neobchidnisť, ale prosto cikavo sprobuvaty vykorystovuvaty aľternatyvnu abetku...
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś[Ответить
[2] 2008-01-08 18:05Vlasne, proponuju oce:
http://fc-photo.narod.ru/latynycja.xls
Hadaju, to je najbiľš pryjnjatnyj variant.
 
ЗигфридRe: Davajte latynizujemoś[Ответить
[3] 2008-01-08 19:57Ну не подобається мені такий варіант!
Залишається проблема літери \"г\" і намальовується проблема звуку \"в\" і \"л\", що \"підзабуті\" завдяки нинішній компромісній абетці. Явно напрошуються пом\'якшувальні голосні з двома крапками (а іноді і йотовані) і запобігання апострофу, що природньо просить йотування, а також маси літер з дифтонгами, що б заміняли популярні спарені літери, типу \"ий\", \"дз\", \"дж\", не кажучи вже про \"щ\" і тим паче про \"х\", яка, пардон, в українській зустрічається частіше, ніж у польській.

Але тут інша проблема - це проблема використання дифтонгів на компі. Перехід на спарені літери теж неоднозначний, бо англійська транслітерація не передає фонетику і викликає певні проблеми, а польська не вирішує питання літери \"ж\" і залишає неоднозначність з м\'яким \"л\", що, з одного боку, притаманний більшості говірок замість твердого \"л\" (що наводить на думку, що, подібно звукові \"в\", при введенні діючої кириличної абетки під літерою \"л\" мали на увазі дещо інше, ніж ми зараз традиційно звикли мати на увазі), а з іншого, популярний у традиційному правописі як \"ль\". Також, передача літери \"щ\" чотирма - то вже занадто.

Ale zahalom, wykorystannia abecedla ne je czymos\' nowym i wzhe praktykuwalosia u 19 storiczczi na bilsz tradycijnyj maner, ta bulo demonstratywno proignorowane progresywnoju inteligencijeju zadlia jednosti zi schidnymy zemliamy, de howoryly toju zh mowoju, ale latynky zazwyczaj w oczi ne baczyly. Na protywis do bilorus\'koho prawopysu, jakyj u toj zhe czas zjawywsia i na kyrylyci, i na latynci polskoho zrazku i uspiszno proisnuwaw na kszalt serbochorwars\'koho do 1930h rokiw. Pislia toho bilorus\'ka kulturna opozycija wzialasia za widstojuwannia oryhilanoho kyrylycznoho prawopysu \"tareszkewica\", czym zajniata j zaraz, a ukrajins\'ka mowa mozhe hiba sczo hwalytysia tym, sczo ne maje literaturnoji ta zahalno-pobutowoji spadczyny latynoju, bo cym perechworily wsi nyniszni kyrylyczni mowy, wkluczajuczy rosijs\'ku i bolgars\'ku (szczoprawda, tam ce hotuwalosia centralizowano i ne ortymalo bud\' jakoji praktycznoji pidtrymky). Ale rozumiju, szczo kompjutery ta internet - ce kliowo i tam inodi latynka potribna. Bilorusy aktywno juzajut\' swoju realnu latynsku spadczynu zamist\' koriawoji anglijskoji transliteraciji, tozh... wse na naszij sowisti ;-)
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[4] 2008-01-09 10:00> Ну не подобається мені такий варіант! Залишається проблема
> літери \"г\"

не подобається h? мені теж якось не дуже, але тут діакретика була б зайвою, бо буква зустрічається дуже часто
чехи наприклад прекрасно живуть із h та g!!

і намальовується проблема звуку \"в\" і \"л\",
> що \"підзабуті\" завдяки нинішній компромісній абетці.

звук "в" в укр. мові один, тому і неважко обрати букву, яка буде його позначати. дарма, що в інших мовах вона позначає дещо ішне.

Явно
> напрошуються пом\'якшувальні голосні з двома крапками (а
> іноді і йотовані) і запобігання апострофу, що природньо
> просить йотування, а також маси літер з дифтонгами,

нафіга оце все? фсьо учьтєно! двокрапки над голосними - аж ніяк не слов*янська фішка (окрім однієї літери зі словацької, здається)

що б
> заміняли популярні спарені літери, типу \"ий\", \"дз\",
> \"дж\", не кажучи вже про \"щ\" і тим паче про \"х\", яка,
> пардон, в українській зустрічається частіше, ніж у
> польській.

отаке є, але в даній ситуації від спарних літер, думаю, можна відмовитись

Але тут інша проблема - це проблема використання
> дифтонгів на компі. Перехід на спарені літери теж
> неоднозначний, бо англійська транслітерація не передає
> фонетику і викликає певні проблеми, а польська не вирішує
> питання літери \"ж\"

?

і залишає неоднозначність з м\'яким
> \"л\", що, з одного боку, притаманний більшості говірок
> замість твердого \"л\" (що наводить на думку, що, подібно
> звукові \"в\", при введенні діючої кириличної абетки під
> літерою \"л\" мали на увазі дещо інше, ніж ми зараз
> традиційно звикли мати на увазі), а з іншого, популярний у
> традиційному правописі як \"ль\". Також, передача літери
> \"щ\" чотирма - то вже занадто.

а двома (див.) ?
 
ДарницькийRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[5] 2008-01-09 10:07Можливо, варто перейти на китайське письмо?.. :-))
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[6] 2008-01-09 10:10чи на грузинське?
 
ДарницькийRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[7] 2008-01-09 10:11Китайська мова — одна з найуживаніших... :-))
 
רעב שוראRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[8] 2008-01-09 13:40>звук "в" в укр. мові один, тому і неважко обрати букву, яка буде >його позначати.

А ж ніяк не один!
Наприклад в кінці слів після голосної його чітко вимовляють як w!
 
ЗигфридRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[9] 2008-01-09 14:09Навпаки, дуже важко знайти приклади, де цей звук однозначно вимовляється, як v! Значно частіше, як w.
\"Л\" у наддніпрянській і, здається (не буду говорити за всі, але у східній точно) поліській говірці точно вимовляється (VymoWlajet\'sia) як \"ль\" чи, точніше, як середньоєвропейське верхнє \"л\". Там, де у польській тверда \"л\" (а читається w), в українській давно вже і пишеться \"в\". Тим не менше, багато хто вже говорить \"л\" твердо, на російсько-білорусько-словацько-болгарсько-сербохорватський манер, окрім того, це притаманне багатьом говіркам, у т.ч. галицькій. Тож пом\'якшувати \"l\" якось не з руки, а розділу на м\'яку і тверду вимову сучасна мова не вимагає, а діюча кирилична орфографія і не ділить.

Щодо \"ж\" у польскій - не дивлячись на те, що у польській позбулися дифтонгів, попереносивши \"пташки\" у \"z\" після \"с\" та \"s\", зробити таке із парою \"з\" - \"ж\" не виходить. То ж у польській \"ж\" традиційно з дифтонгами. Я у своєму прикладі використовував англійську спарку \"zh\", що, по-перше, відповідає фонетиці, по друге, із наявністю спарки \"ch\" не випадає із загальної картини. Але все одно \"щ\" виходить szcz, як би ми цього не уникали :-) З дифтонагми, звісно, простіше, але не на клаві.

пом\'якшення також можна робити через \"і\", т.я. по-перше, українській мові всіх говірок було притаманне рудиментарне \"і\" у цих випадках (що, до речі, відображається на письмі драгоманівкою). Я ще раз наголошую, що не бачу приколу використовувати дифтонги в електронному листуванні, бо це довго, бо це вимагає більшої кількості натискань кнопок, а їх уникання збільшує довжину тексту через появу маси спарених літер (цим же хворіє і драгоманівка). Так що використання діакретичної латини практичне лише на письмі, що я і робив при конспектуванні ;-) Швидкість у мене збільшувалася відсотків так на тридцать, чесно. (\"г\" до речі я позначав \"герв\'ю\"). Зараз просто не бачу сенсу.
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[10] 2008-01-09 14:36Щось дуууже заплутано:)
Відміннсть мого підходу до підходу Зігфріда в тому, що я пропоную просто олатинити наявний кириличний алфавіт (саме по буквах, не вдаваючись у звуки, які вони позначаюсь), а Зіггі мудрує щось саме зі звуками, хоча для мене відмінності між "говірками" зовсім не принципові...
 
ЗигфридRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[11] 2008-01-09 15:16А навіщо? З діакретикою важче, без неї - довше.
Розумієш, мета досягається завжи тоді, коли вона мотивована будь-якою конкретною необхідністю. Апелюючи до неї, можна досягти чого завгодно. Тут же не зрозуміло.
Транслітерувати літери 1-в-1 можна звичайно, але сенс який? З\'являться диакретичні літери з рідкісних мов, або ж полізуть спарки, при наявності діакретики, а там неминуче вмикається фантазія. Якщо немає конкретної мотивованої мети, варіантів латинки може бути вагон, а сенсу нуль. Jа крашче он драгоманівкоjу попишу - воно і прикольньіше, і ґламурньіше, і на вуковицьу дьуже змахуjе, та шче j на двадцьатцьі намальовано ;-)
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[12] 2008-01-09 19:03А як же тоді букви Џџ та Ѕѕ?;) Тоді пропоную змінювати хоча б кирилицю на. Ще й увести той же j, натомість ліквідувавши я ю є ї.

Хоча "сербський варіант" двоабетковості для мене був би дуже цікавий, повторюсь.
 
Cергей ФедосовRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[13] 2008-01-09 20:30> Ale zahalom, wykorystannia
> abecedla ne je czymos\' nowym i wzhe praktykuwalosia u 19
> storiczczi na bilsz tradycijnyj maner, ta bulo
> demonstratywno proignorowane progresywnoju inteligencijeju
> zadlia jednosti zi schidnymy zemliamy, de howoryly toju zh
> mowoju, ale latynky zazwyczaj w oczi ne baczyly. Na
> protywis do bilorus\'koho prawopysu, jakyj u toj zhe czas
> zjawywsia i na kyrylyci, i na latynci polskoho zrazku i
> uspiszno proisnuwaw na kszalt serbochorwars\'koho do 1930h
> rokiw. Pislia toho bilorus\'ka kulturna opozycija wzialasia
> za widstojuwannia oryhilanoho kyrylycznoho prawopysu
> \"tareszkewica\", czym zajniata j zaraz, a ukrajins\'ka
> mowa mozhe hiba sczo hwalytysia tym, sczo ne maje
> literaturnoji ta zahalno-pobutowoji spadczyny latynoju, bo
> cym perechworily wsi nyniszni kyrylyczni mowy, wkluczajuczy
> rosijs\'ku i bolgars\'ku (szczoprawda, tam ce hotuwalosia
> centralizowano i ne ortymalo bud\' jakoji praktycznoji
> pidtrymky). Ale rozumiju, szczo kompjutery ta internet - ce
> kliowo i tam inodi latynka potribna. Bilorusy aktywno
> juzajut\' swoju realnu latynsku spadczynu zamist\'
> koriawoji anglijskoji transliteraciji, tozh... wse na
> naszij sowisti ;-)

Текст выглядит как написанный по-польски. Вот только понадобится ли человечеству два польских языка, когда у него уже есть один? :)
 
ტიმოფიი ბესპიატოვიRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[14] 2008-01-09 20:38Да, похоже. Собственно, должен быть неодинаковый с другими языками алфавит - имхо, мой словацко-югославский;) вариант таки оптимален для "просто замены" алфавита.
 
лихвар (x132)Re: Davajte latynizujemoś [14][Ответить
[15] 2008-01-09 21:46> Да, похоже. Собственно, должен быть неодинаковый с другими
> языками алфавит - имхо, мой словацко-югославский;) вариант
> таки оптимален для "просто замены" алфавита.
чеський-словацький досить зручні
 
ЗигфридRe: Davajte latynizujemoś [3][Ответить
[16] 2008-01-09 22:232Сергей Федосов
Я понял, что Вы его не прочитали :-) Краткий смысл в том, что украинская латиница на базе польской орфографии предлагалась на Правобережье, но была категорически отвергнута во избежание отрыва от востока Украины, где многие латиницы в глаза не видели. А вот в Белоруссии такой пробелмы не было. И потому украинский язык самый кириллический из всех, т.к. даже русский и болгарский готовились к административному переводу на латиницу и там что-то мутили в этом направлении. Остальные и подавно. Так что, использование латиницы на нашей совести.

Касательно того, что похоже на польский, я имел в виду, что не вижу смысла диакретической латиницы ввиду ограничений использования диакретики в компе, а английская бездиакретическая транслитерация неточно отражает фонетику языка. Точнее ее отражает польский, но есть некоторые мелкие неурядицы, которые я как раз и решил путем традиционной английской и международной транслитерации. Текст приведен в таком \"компромиссном\" виде, но, как видно, он процентов на 20 длиннее кириллического оригинала.
 
Cергей ФедосовRe: Davajte latynizujemoś [16][Ответить
[17] 2008-01-09 22:46> 2Сергей Федосов Я понял, что Вы его не прочитали :-)

Вы отчасти правы, я просмотрел текст бегло, особенно не вникая в подробности. Считаю, что украинцам виднее, какими буквами им лучше писать по-украински. Хотят переходить на латиницу - пусть переходят. У белорусов действительно одно время практиковалась латиница параллельно с кириллицей, более того, у них была даже арабская вязь. Насчёт попыток перевода болгарского языка на латиницу мне ничего не известно, а латинизация русского одно время рассматривалась большевиками. К счастью, дальше разговоров дело не пошло.
 
СаняRe: Davajte latynizujemoś [16][Ответить
[18] 2008-01-10 00:34Ця проблема вже піднімалася-скажімо,ось тут:
http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/myxajlyshyn.htm
http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/andrijchuk.htm
і що з того може вийти:
http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/vidhuky2.htm
http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/vidhuky1.htm
а також досить багато матеріалів є тут:
http://www.geocities.com/ukrterm/rejestr_statej_ukr_lat.htm
 
Ночной_ДозорRe: Davajte latynizujemoś [16][Ответить
[19] 2008-01-10 00:39Перевод болгарского на литиницу звучит как анекдот. Возможно это отголоски исследований в области транслитерации, которые проводились в университете и принципы которой, в свое время, рекомендовались для всех славянских языков
 
0‒19 | 20‒39 | 21‒40 ] [ Все сообщения ]

Список тем | Создать тему ]


Новое сообщение   [Поддерживаются: <a><b><u><i><tt><pre><s><small><sub><sup>]

Автор:
Электронный адрес:
Тема сообщения:
 Отправлять ответы на указанный электронный адрес

SMForum v1.30 2011-11-16 © Stefan Mashkevich 2002‒2011