[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒64 ]
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Откуда столько полонизмов? | [Ответить] |
| Я и раньше замечал всякие "на разі" и всё такое прочее, но уж раскручеваемое в последние недели две слово "корки" меня добило (причём на разных каналах!). На-фи-га это делается? Вопрос наверное риторический (точнее безответный), но может кто-то объяснит? | ||
| ヴィあちぇしらヴ ヴィあちちぇんこ | Re: Откуда столько полонизмов? | [Ответить] |
| Как зачем? Борьба с русизмами! При отсутствии ума. | ||
| Зигфрид | Re: Откуда столько полонизмов? | [Ответить] |
| Своих слов не знают :-) Впрочем чехи и хорваты, когда чистили, структурировали и формализовали свой язык, тоже взяли кучу заимствований у соседних славянских народов | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? | [Ответить] |
| А вот в польском зато очень много всяких латинизмов - видимо "своих" слов не хватило... | ||
| no_rem | Re: Откуда столько полонизмов? | [Ответить] |
| Свіжий вітер :) | ||
| Стефан | Re: Откуда столько полонизмов? [2] | [Ответить] |
| > Своих слов не знают :-)
Как это? Слова есть, но никто их не знает? Где они в таком случае находятся? | ||
| Vyacheslav | Re: Откуда столько полонизмов? [0] | [Ответить] |
| > Я и раньше замечал всякие "на разі" и всё такое прочее, но
А що? "Наразі" - зручне й коротке слово. І який відповідник - "на даний момент" - задовго, "поки що" - трохи не той відтінок. > уж раскручеваемое в последние недели две слово "корки" меня "Корок" - це полонізм? От ніколи не знав. А який же тоді відповідник. | ||
| Вых. | Re: Откуда столько полонизмов? [6] | [Ответить] |
| > > уж раскручеваемое в последние недели две слово "корки" меня
> "Корок" - це полонізм? От ніколи не знав. А який же тоді відповідник. "Корок" - це свідчення русифікованого мислення, так само як "я рахую" та "приймати ліки" (як в анекдоті про відділ кадрів: "Ви євреїв приймаєте? А за кого ви їх приймаєте?"). "КОРОК" - це те, чим закорковують пляшки... Російською - "пробка". | ||
| ヴィあちぇしらヴ ヴィあちちぇんこ | Re: Откуда столько полонизмов? [7] | [Ответить] |
| > > > "КОРОК" - це те, чим закорковують
> пляшки... Російською - "пробка". А как тогда то, что по вторникам и четвергам на Саксаганского творится называть? | ||
| no_rem | Re: Откуда столько полонизмов? [7] | [Ответить] |
| Затор! | ||
| Vyacheslav | Re: Откуда столько полонизмов? [9] | [Ответить] |
| > Затор!
Зустрічав ще "тиснява". Сподобалось. Тепер користуюсь. | ||
| רעב שורא | Re: Откуда столько полонизмов? [9] | [Ответить] |
| 1. не затор, а запор! :)
2. Тиснява - в принципі не дуже тут пасує, бо це буквально "толкотня", тобто якщо машини стукаються одна об іншу, то то вже тиснява :) 3. КÓРКЫ (власне таке заднє Ы, яке існує в русинській мові) - цим словом одна закарпатська пані називала найсмішніші приколи КеВееНу. | ||
| no_rem | Re: Откуда столько полонизмов? [9] | [Ответить] |
| Пропоную залишити слово "пробка", як поняття, що означає скупчення машин на дорозі при обмеженій можливості їх подальшого руху. | ||
| ヴィあちぇしらヴ ヴィあちちぇんこ | Re: Откуда столько полонизмов? [10] | [Ответить] |
| > > Зустрічав ще "тиснява". Сподобалось. Тепер
> користуюсь. Это то, что в этот момент творится в салонах троллейбусов, прорвашихся сквозь знаменитый перекресток Толстого-Саксаганского. | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [10] | [Ответить] |
| ...Ну да, всё верно - тиснява - это В салоне, а корки - за его пределами:)) | ||
| Vyacheslav | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| > > > Зустрічав ще "тиснява". Сподобалось. Тепер
> > користуюсь. > Это то, что в этот момент творится в салонах троллейбусов, > прорвашихся сквозь знаменитый перекресток > Толстого-Саксаганского. Я знаю. Але чув саме стосовно автомобілів, і мені сподобалось. | ||
| Vyacheslav | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| До речі, проти "корків" нічого не маю. | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| Гадаю, правильно "проти корок", чи не так? | ||
| Vyacheslav | Re: Откуда столько полонизмов? [17] | [Ответить] |
| > Гадаю, правильно "проти корок", чи не так?
"корок" - чоловічий рід, однина. | ||
| no_rem | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| адин корк, два корки, хіба ні? :) | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| Ні, я думав що рід жіночий:) Як корка хлібу. А "корок" - це матеріал... | ||
| Вых. | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| На дорозі корок... На дорозі корок...
ко-ко... корококо... | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| ...мдя. буває... батарейку не пробували замінити? ;-))) | ||
| Вых. | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| В процессе работы над газетной статьей надыбал в нете репортаж о двух футбольных матчах (типа, полуфинала и финала) на первенство Прикарпатья. Судя по всему - конец 19 века. Судите сами насчет полонизмов (многабукавок!!!), но вот накал страстей - не чета современному чемпионату!
ГИЛЯ-ГИЛЯ 1. У Долині, на зарінку, коло потічка, стиналися у гранні «гиля-гиля» долинські моцарі із болехівськими. Грання було дуже інтересне, бо довкола вигона зібралися купи людей, які дивилися за тим, хто кому більше накопає бальонів. Тота ватага, що загилить більше пузирів, у падолисті буде здибатисі у Станиславові із ріпниками Калуша на ліпший копняк року і наймоцнішу ватагу «гиля-гиля» з-попід гір. Гилянка розпочалася в півполуденок. Наші моцарі віхопилися на обліг у вишитих сорочках, пущених поверха такого ж відтінку гачей, а болехівські хлопаки були в срібних підсинених сорочках, опущених у фіялкові гачі. Долинською ватагою заправляв капітан Михась Калічка, він же і брамкар. Загилювальники: Іван Варгатий, Василь Суковатий, Кирило Дзьобатий, відбирачі - Стах Кадило, Юзьо Мастило, Данило Напханий, підтиначі - Яким з-під Запуста, Гаврило Лінивий та Максим з Новички. Болехівські грачі малисі в такім коші: брамку сторожував Левко Перевертайло, загилювальники - Вінтін Борзий, Василь Ксьондзів, Михайло Друнцьо, відбирачі - Ґеньо Пелехатий, Орко Витвицький, Казьо Опришків, підтиначі - Йосафат Паранин, Іван Ваків і Гринь Пля'цок. Розборонником у копанні був Гарасим Справедливий зі Стрия. Гилянку розпочали гості. Вінтін Борзий ухопив бальона і відраз погнавсі з ним до наших воріть. Здалеку як вгамселив направець, то Калічка ледве вхопив пузир обіруч, що відбивсі від лівої футрини. Наші хлопаки настрашилисі того і пігнали бальона попри ліву фосу вгальопи. Співчувальники долинської ватаги додавали їм духу, репетуючи: «Гиля! Гиля!». Тогди Яким з-під Запуста вірвавсі з-під ніг болехівців і головов зафайдулив бальона в брамку, аж сі шнурки порвали. Долинські співчувальники з усього горла вівівкували: «Гил-Гил!», присвистуючи в пальці, а болехівські гендлярі, що приїхали хто волами, а хто пішодрала, гет сі затєли і затіяли між собов гутірку: чому сі так стало? Розборонник запищав у вербове свистало, і грання знов сі почєло з середини облогу. Але тіко Гаврило Лінивий хотів відобрати у Василя Ксьондзового бальон, остатний, холера, зашпортавсі в свої широкі гачі і пішов по траві карбулясом. Розборонник дмухнув у піщевку, що так не мож, збештав Гаврила, а відтак дав кару нашим. У бальон приціливсі Орко Витвицький і відгилив'го Йосафатові Параниному, а той дав шпруньга до долинських ворітців. В нашого брамкара заделькотіли ноги, і тим часом Йосафат як вгатить з усьої сили, аж верхня лата брамки трісла. Бальон спинивсі там, де треба. Тепер сі утішили співчувальники з Болехова. Вони підскакували і підкидали вгору капелюші, ходаки і били полінічьом у цебрики. Наш капітан почавсі відсварувати з розборонником, що болехівський моцар бив з непоззоленого пляцу, бо був на 20 цалів напереді. Але розборонник розгорічивсі, що йому перечит, подув у свистало і грізно покивав на нього пальцем. Потому грання пішло не в лад. Усі сі роззлостили, деякі батяри більше копали в гачі супостатів, ніж в бальон. То розборонник мав роботу. На полуденок братчики пішли з нічим. Підопхавши під ремінь трохи логази з киселицею і віпивши по келішку сивухи, моцарі знов повібігали на зарінок. Долинські парубки (видко, під час полуденка дав їм доброго прочухана і. Гольдкремер, що помалу сі кивали) рвалисі усією гурбою до брамки болехівців. У другий захід облоги брамки гостей фраерився Стах Кадило. Він бігом подріботів лівим боком. Навскоси до нього гальопами зближувавсі болехівець Гринь Пляцок. Коли учув, що не може утримуватисі з нашим загилювальником, ухопив го ззаду за очкур, гуда розв'язавсі, шнурок лишивсі в руках Пляцка. Кадило, великий патрійота свої ватаги, незважаючи на сміх співчувальників, зо спущеними гачима таки добіг близько до ворітців і загилив бальон. Така утіха вкрила облоги довкола, що не мож було ніц почути. Онисько Маруні Онуфренкової з Підлівча, що сидів з іншими бахурами на трепеті, упав долів з радості, а в церквах ударили дзвони. О! Болехівські моцарі не хотіли здаватись, вони сі роз'ятрили, як дідько в пеклі. Ґеньо Пелехатий шмальнув по писку Данила Напханого, аж той заївсі юшков. Сюди нагодивсі розборонник і назначив кару за таку капость. Потерпілий повтирав від болота ноги, перехрестивсі і так цільно вдарив бальона, що брамкар лише сі за голову вхопив-З : 1. Грання уже було зігране, хоча скінчилосі аж тоді, коли сонце було за дві жердки від землі. Наші били бальона поза фоси - шкодували сили, бо напереді відповідальна гилянка на ліпшу ватагу з-попід Карпат. Усі разом скажемо: аби їм Панбіг поміг перегилити калуських моцарів у падолисті. 2. Того року у золотавий падолист у Станіславові коло маєтку Потоцьких мало сі зчинити граннє на ліпшу ватагу з-попід Карпат, де сі міряли моцарі з гіля-гіля Долини та Калуші. Поз'іжджелосі до міста багато молодиськів з мішетами поза плечі і коло ратуші продавали молоко на метри. Фірами співчувальники прикалатали з Косова. Тоті ґазди продавали файнюцько повирізувані поделка та рами на образи. Були також співчувальники і з Рогатина, і щось 50 фір з долинського керунку. Навіть зі Львова прибилися вірменськи купці, які заложилися, що шлянка буде за калушуками. Перед гилянкою наші хлопці сі вісповідали і запричастили. Магістрат нашим моцарам відав нові личаки і сорочки з кутасами під шию. Замість шнурків були підперезані шкіряними ременями на три шлюфки. Дуже файний був почєток. Через пляц марширували хлопці і дівки, тримаючи високо фани і хоругви . А відтак хор відспівав співанку „Гіля-гіля, хлопці”. Радник магістрату Лют Зателепаний говорив казанє про гіля-гіля і яка то велика справа для з'єднання краю. Розборник, яким був станіславський гімназіальний професор аудітор приходський, заслужений мастак гри гіля-гіля Федь Льопа, наперід вілетів на поле з сопілков у зубах, а з ним два чилєдники. Тогди клином вібігли моцарі. Вібили поклони в штири боки співчувальникам і розлетілися по пустирі. Калушуки дуже сі задавали, бо мали якогось бахура з собов Хруня Мюллера аж із Австрії і гадали, що він їм зробит погоду. Поки гранє мліло, скажемо, що на побідителів чекали факунки: з на пєтьсот кільо бугаїсько та у п'єть пацєт для ліпших загилювальників. Жодна з ватаг не йшла в нахрап Співчувальникам така робота прийшласі не до шмиги, то вікрикали усілякі нехарапугні слова; "Юзю, дай по дзюбку Дзюбатому, по варгах- Варгатому", "Хло! Та кивайсі трохи", "Сивушники"... Тоті гуки-крики троха ушпатили за живе грачів. Хрунь Мюллер зворухабивсі на своїй півці пляцу, гопнув бальон собі на макітрицю і дав ногам джуса. Потому скинув на лівий личак, а правов ногов, як копне - і був здоров! Рясно і дзвінко покотилосі; „Гі-л-л-я!” Калуські ріпники котилися з жбирів на пасовисько, вхопили Хруня на руки і літали ним вгору та й вгору, гойкаючи; „Хруню - гур-а, Хрунь –фіфак”... Розборник з чилєдниками порозперізували ремені і били калушуків по плечах і трохи нижче, аби освободили пляц. Нарешті всьо сі всіло. Наші хлопчурі поштуркували іден другого за то, що сі дали обдурити Хруньові і пустили задурно бальона. Гаврило Лінивий, або як' го охрестили наші співчувальники, Баба-яга-дерев'яна нога, задурно не хтів, товктисі по пасовиську і вгатив здалека - і на, маєш! Бальон загаргулявсі у цураву сітку супротивників. Тогди долинські музики, що приїхали сюди, вшкварили марша : „Ти моє серденько, вігравай скоренько”, якого сотворив для сеї оказії бубниста з Вельдіжа Микола Здих. А шмаркачі відстрілювали з бзинових пукавок. Долинський шандар Андрій Цінгель, відай, три рази впалив з гвира. Теперка гранє пішло в другий керунок. Лиш було чути, як вігахкували моцарі та тєжко спльовували. Бальон літав то туда, то сюда, як сонце по небі, ледве сі торкав лопухів та чубків грального панства. Стах Кадило увидів, що калуський брамкар свою злість, що пропустив гіл, зганяв на курят, які відкудкудакували коло брамки, з розмаху вшкварив бальона. Брамкар стрибнув високо і руков замахнув, щоб відгилити бальона. Та було запізно. Рахунки сі змінили на 2:1. Долинські співчувальники обіймалисі і цілювалисі. На валах вгріли з малих канонів, калушуки - на Льопу, зверищали, що грач був на недозволенім кулку. Того рейваху напудивсі бугай. І зірвався з ланця. Мой! Він як почав вибрикуватися, фиркати ногами, то порозполошував усіх, як воробців. І нарід, і моцарів... | ||
| Влад | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| Не знаю, був на Західній Україні і переконався, що там русизмів набагато більше, аніж полонізмів (на данний час, одразу після 39р. скоріш було навпаки). | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| Собственно, обнаружил в последнюю неделю ещё одно дурацкое слово - "розлогий". Причём "законодателем мод" как всегда выступает Всё Тот Же канал;-)))
(Не думаю, что это полонизм, но слово действительно новое, раньше его не слышал вообще) | ||
| Вых. | Re: Откуда столько полонизмов? [25] | [Ответить] |
| > Собственно, обнаружил в последнюю неделю ещё одно дурацкое
> слово - "розлогий". Причём "законодателем мод" как всегда > выступает Всё Тот Же канал;-))) > (Не думаю, что это полонизм, но слово действительно новое, > раньше его не слышал вообще) А по-русски - "раскидистый". Никогда слышать не приходилось? | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [25] | [Ответить] |
| Как, простите, сюжет или интервью могут быть РАСКИДИСТЫМИ????? Объясните, может я тупой... | ||
| Дарницький | Re: Откуда столько полонизмов? [12] | [Ответить] |
| Є в народі фразеологізм "Дурний як пробка!".. :-) | ||
| Дарницький | Re: Откуда столько полонизмов? [25] | [Ответить] |
| > Собственно, обнаружил в последнюю неделю ещё одно дурацкое
> слово - "розлогий". Це слово, відоме кожному україномовному українцеві!) | ||
| Дарницький | Re: Откуда столько полонизмов? | [Ответить] |
| http://www.slovnyk.net/?swrd=%F0%EE%E7%EB%EE%E3%E8%E9
РОЗЛОГИЙ, -а, -е. 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. // Великий, просторий. 2. Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий. // Який буйно розрісся, широко розкинувся в боки (про гілля, листя). // Який широко розходиться в боки. // перен. Міцної будови тіла; Кремезний. 3. перен. Який звучить вільно, рівно, невимушено. // Який розноситься на далеку відстань. // Плавний, повільний, без різких переходів і змін. 4. Який, поступово знижуючись, не має крутих схилів (про рельєф місцевості); спадистий. | ||
| no_rem | Re: Откуда столько полонизмов? [25] | [Ответить] |
| > Собственно, обнаружил в последнюю неделю ещё одно дурацкое
> слово - "розлогий". Причём "законодателем мод" как всегда > выступает Всё Тот Же канал;-))) (Не думаю, что это > полонизм, но слово действительно новое, раньше его не > слышал вообще) в світі ще так багато "нових" слів :) | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [30] | [Ответить] |
| > http://www.slovnyk.net/?swrd=%F0%EE%E7%EB%EE%E3%E8%E9
> РОЗЛОГИЙ, -а, -е. 1. Який розкинувся на великій площі, > обіймає великий простір. // Великий, просторий. 2. Який має > широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); > крислатий, гіллястий. // Який буйно розрісся, широко > розкинувся в боки (про гілля, листя). // Який широко > розходиться в боки. // перен. Міцної будови тіла; > Кремезний. 3. перен. Який звучить вільно, рівно, > невимушено. // Який розноситься на далеку відстань. // > Плавний, повільний, без різких переходів і змін. 4. Який, > поступово знижуючись, не має крутих схилів (про рельєф > місцевості); спадистий. А слово "сюжет" к какому пункту отнести? Він має краслате гілля? Чи займає велику площу?? Чи звучить невимушено??? Может сюжет не має крутих схилів???? Може слово і не нове, але значення якесь вже не те... | ||
| Дарницький | Re: Откуда столько полонизмов? [30] | [Ответить] |
| У словниковій статті є слово "великий". Так що за вуха мОжна притягти це слово у фразу "розлогий коментар". | ||
| Дарницький | Re: Откуда столько полонизмов? [23] | [Ответить] |
| > ГИЛЯ-ГИЛЯ
А Ви "Енеїду" Котляревського почитайте - там є схожі речі. | ||
| RVR | Re: Откуда столько полонизмов? [23] | [Ответить] |
| Ви ще не знаэте справжніх полонізмів, а-ля:
кантор колєя кобіта наплічник (від плєцак) трускавки цинамон бальон плин ... і т.д. | ||
| Саня | Re: Откуда столько полонизмов? [23] | [Ответить] |
| А слово "сюжет" к какому пункту отнести? Він має краслате гілля? Чи займає велику площу?? Чи звучить невимушено??? Может сюжет не має крутих схилів????
Може слово і не нове, але значення якесь вже не те... Сюжет не може бути розлогим,тут скоріше маємо приклад невдалого застосування слова,але "дурацким" слово прошу не обзивати,слово не винне,що його невдало вжили.Ви почитайте чудові книги Нечуя-Левицького,особливо пейзажні замальовки.Там це слово вживається дуже вдало! | ||
| Vyacheslav | Re: Откуда столько полонизмов? [36] | [Ответить] |
| > А слово "сюжет" к какому пункту отнести? Він має краслате
Схоже, тут все достатньо просто. Слово "розлогий" у журналістику потрапило, як характеристика газетної статті, а потім було просто перенесено на телевізійні сюжети. Приблизно так "розлогий репрортаж" (газетний) -> "розлогий репортаж" (телевізійний) | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [35] | [Ответить] |
| > Ви ще не знаэте справжніх полонізмів, а-ля: кантор колєя
> кобіта наплічник (від плєцак) трускавки цинамон бальон плин > ... і т.д. Це де таке? У Львов1? Ну "колєя" - то 1 русизм також:)) Трускавка - то полуниця, а кантор, цинамон, бальон - це що? Плин - це теч1я?? | ||
| רעב שורא | Re: Откуда столько полонизмов? [35] | [Ответить] |
| Кантор - обмінник
Цинамон - кориця Бальон - м'яч Плин - рідина :) Цікаво, але часто наплічник кличуть ще й броцаком. :) | ||
| Стефан | Re: Откуда столько полонизмов? [35] | [Ответить] |
| > Ви ще не знаэте справжніх полонізмів
А надо? :-) | ||
| Вых. | Re: Откуда столько полонизмов? [35] | [Ответить] |
| > Ви ще не знаэте справжніх полонізмів, а-ля: кантор колєя
> кобіта наплічник (від плєцак) трускавки цинамон бальон плин > ... і т.д. Колейний = черговий А "кантором" называют ручные весы, типа "безмена". Трускавки - а "Трускавец" откуда пошел? :-))) | ||
| Саня | Re: Откуда столько полонизмов? [35] | [Ответить] |
| Щодо Трускавця-то тут усталеної версії немає.Дехто вважає,що від тої таки трускавки,але це,як доведено,не так.Друга версія(також малоймовірна)-що назва походить від литовського друска-сіль).Але є ще одна версія і вона вважається більш науковою-походить від імені Трушко,трушкович.Тоді відбувся ось такий полонізаційний процес:Трушкович-Трушкавич-Трушковєч-Трушкавєч-Трускавєц(Трускавець)-версії подаю за чудовою книгою О.Мацюка і І.Скибака "Короткий нарис історії Трускавця". | ||
| RVR | Re: Откуда столько полонизмов? [35] | [Ответить] |
| Плин - рідина :)
- для миття посуду.... :-))))))))))))))))))))0 | ||
| Вых. | Привет от 1+1 | [Ответить] |
| Сегодня в сюжете услышал слово, которое меня немало озадачило: "плеканці". Из контекста потом до меня дошло, что речь шла о домашних жЫвотных (и происходит это от слова "плекати", т.е. "окружать заботой и вниманием", соотв. это - объекты такого "окружения", ср. "вихованці" - це ті, кого виховують), но лично я столько не выкурю... | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Привет от 1+1 | [Ответить] |
| Предлагаю запретить ньюсрайтерам, да и дикторам курить траву на работе!!:) | ||
| Вых. | Re: Привет от 1+1 [45] | [Ответить] |
| > Предлагаю запретить ньюсрайтерам, да и дикторам курить
> траву на работе!!:) "Срайтеры" - это хорошо. "Косяков - это пять. Пять, Косяков. Пять косяков - это зачет". (с). А сегодня Интер склонял слово "вівці". Текст сообщения был такой - "Україна заборонила ввезення ____ з Ізраїлю". В первом случае, было "овець". Во втором - "вівців". | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Привет от 1+1 [46] | [Ответить] |
| > > Предлагаю запретить ньюсрайтерам, да и дикторам курить >
> траву на работе!!:) "Срайтеры" - это хорошо. "Косяков - это > пять. Пять, Косяков. Пять косяков - это зачет". (с). А > сегодня Интер склонял слово "вівці". Текст сообщения был > такой - "Україна заборонила ввезення ____ з Ізраїлю". В > первом случае, было "овець". Во втором - "вівців". авэц, он вэздэ авэц, да? ;-) | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Привет от 1+1 [46] | [Ответить] |
| > > Предлагаю запретить ньюсрайтерам, да и дикторам курить >
> траву на работе!!:) "Срайтеры" - это хорошо. ????? Стоп, это я что ли изобрёл слово newswriter или оно таки существует?;-)))) | ||
| no_rem | Re: Привет от 1+1 [46] | [Ответить] |
| зхрестив ньюзмейкерів зі спічрайтерами :) сумніваюсь, що таке слово існує | ||
| Вых. | Re: Привет от 1+1 [47] | [Ответить] |
| > > > Предлагаю запретить ньюсрайтерам, да и дикторам курить
> > траву на работе!!:) "Срайтеры" - это хорошо. "Косяков - это > > пять. Пять, Косяков. Пять косяков - это зачет". (с). А > > сегодня Интер склонял слово "вівці". Текст сообщения был > > такой - "Україна заборонила ввезення ____ з Ізраїлю". В > > первом случае, было "овець". Во втором - "вівців". > авэц, он вэздэ авэц, да? ;-) Одно овцо, два овца... | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Привет от 1+1 [50] | [Ответить] |
| В > > первом случае, было
> "овець". Во втором - "вівців". > авэц, он вэздэ авэц, да? > ;-) Одно овцо, два овца... трое овцов:) | ||
| Вых. | Re: Привет от 1+1 [51] | [Ответить] |
| > В > > первом случае, было
> > "овець". Во втором - "вівців". > авэц, он вэздэ авэц, да? > > ;-) Одно овцо, два овца... > трое овцов:) "Иван Тургеньев. Овцы и дети" (с) - книжка в библиотеке им. Радищева. | ||
| ant132 | Re: Привет от 1+1 [51] | [Ответить] |
| а в ф.м.т є магазин спорт0вець ) | ||
| Саня | Re: Привет от 1+1 [51] | [Ответить] |
| Вівця-вівці-вівцею(чим)-овець(багато овець)-вівцям(давати щось)-овець(знах.відм.)-вівці(так за орфографічним словником). | ||
| Вых. | Re: Привет от 1+1 [54] | [Ответить] |
| > Вівця-вівці-вівцею(чим)
Орфографічний словник запевняє, що "вівця" - це щось неживе? | ||
| Саня | Re: Привет от 1+1 [54] | [Ответить] |
| Орфографічний словник взагалі нічого не запевняє,він лише вказує,як правильно писати.Для словників,я так розумію,усі слова-щось абстрактне і неживе... | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [13] | [Ответить] |
| Кстати, уже в обычном употреблении вроде бы нынче слово "плита" (płyta), до этого всегда говорили "платівка". Причём слышу именно по радио.
Речь о CD, кто не понял... Ещё раз выскажу, что обидно, что государственный язык уничтожают с обеих сторон, скоро он точно превратится в русско-польский суржик... | ||
| Стефан | Re: Откуда столько полонизмов? [57] | [Ответить] |
| > Кстати, уже в обычном употреблении вроде бы нынче слово
> "плита" (płyta), до этого всегда говорили "платівка". > Причём слышу именно по радио. > Речь о CD, кто не понял... Я таки не понял. Думал, речь о пластинке... А в словах "компакт-диск" слишком много русизмов? :-) > Ещё раз выскажу, что обидно, что государственный язык > уничтожают с обеих сторон, скоро он точно превратится в > русско-польский суржик... Чем его в последнее время обидели с русской стороны? | ||
| ტიმოფიი ბესპიატოვი | Re: Откуда столько полонизмов? [57] | [Ответить] |
| Слова "пластинка" и "компакт-диск" в нашей стране уже давно модно считать синонимами. Ведь что такое виниловая пластинка уже никто не помнит...
А что значит "чем обидели с русской стороны"? Шутку не оценил... | ||
| ant132 | Re: Откуда столько полонизмов? [57] | [Ответить] |
| > Кстати, уже в обычном употреблении вроде бы нынче слово
> "плита" (płyta) - перший раз чую..)?) | ||
| Сильвестр | Re: Откуда столько полонизмов? [57] | [Ответить] |
| >Кстати, уже в обычном употреблении вроде бы нынче слово "плита" (płyta), до этого всегда говорили "платівка". Причём слышу именно по радио.
В 80-е годы "плита" было общераспространённым сленговым словом вместо "пластинка". Теперь пластинки (пусть технологически другие, но функционально - те же самые) снова стали так называть - по-видимому, музыкальные критики теперь именно из поколения 80-х. | ||
| ヴィあちぇしらヴ ヴィあちちぇんこ | Re: Откуда столько полонизмов? [61] | [Ответить] |
| > . В 80-е годы "плита" было
> общераспространённым сленговым словом вместо "пластинка". > Теперь пластинки (пусть технологически другие, но > функционально - те же самые) снова стали так называть - > по-видимому, музыкальные критики теперь именно из поколения > 80-х. Никогда такого не слышал. Пластинки всегда называли "диск". | ||
| no_rem | Re: Откуда столько полонизмов? [61] | [Ответить] |
| > Теперь пластинки (пусть технологически другие, но
> функционально - те же самые) снова стали так называть - > по-видимому, музыкальные критики теперь именно из поколения > 80-х. +1 | ||
| Alex F | Re: Откуда столько полонизмов? [23] | [Ответить] |
| > В процессе работы над газетной статьей надыбал в нете
> репортаж о двух футбольных матчах (типа, полуфинала и > финала) на первенство Прикарпатья. Судя по всему - конец 19 > века. Судите сами насчет полонизмов (многабукавок!!!), но > вот накал страстей - не чета современному чемпионату! > ГИЛЯ-ГИЛЯ 1. У Долині, на зарінку, коло потічка, стиналися > у гранні «гиля-гиля» долинські моцарі із болехівськими. > Грання було дуже інтересне, бо довкола вигона зібралися > купи людей, які дивилися за тим, хто кому більше накопає > бальонів. Тота ватага, що загилить більше пузирів, у > падолисті буде здибатисі у Станиславові із ріпниками Калуша > на ліпший копняк року і наймоцнішу ватагу «гиля-гиля» > з-попід гір. Гилянка розпочалася в півполуденок. .................. Це просто шедевр!!! | ||
[ Список тем | Создать тему ]