[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒2 | 3‒22 | 23‒42 ] [ Все сообщения ]
| Maxy | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| зазначу, що все що я написав вище - я мало того що моєю інтерпритацією, але й одночасно надзвичайного грубим наближенням, придатним лише для того щоб зорієнтуватись, взнати "з чим його їдять" і не більше.
У будь якому разі якщо Вам потрібно доповідь чи реферат на цю тему - я раджу Вам почитати літературу і писати лише опираючись на те що ви прочитали у літературі чи висновків, що Ви самі зробили на основі прочитаного, а не переказувати мою ІМХУ. | ||
| Зигфрид | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| Maxy, мій низький поклін... Геніально! | ||
| Ночной_Дозор | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| Да, головастый здесь народ собирается. | ||
| Дарницький | Re: БЪЛГАРСКИ [1] | [Ответить] |
| > Це що - реферат буде?
Ні - я історію здав 1997-го року... :-) | ||
| Дарницький | Re: БЪЛГАРСКИ [1] | [Ответить] |
| Цю темку якинув, щоб народ на форумі посперечався, але бачу, що всі згодні з паном Maxy (я, звісно, в першу чергу:). Йому подяка за правдивий опис історії створення російської мови.
Таким чином, ніхто не сперечається, що російська мова створювалася штучно й директивно. Результат створення вийшов непоганий, але далекий від сільської російської мови ХІХ, скажімо, століття. | ||
| Дарницький | СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| Осьо спроба відтворити давню говірку росіян:
http://ru-sib.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BA Казка про колобка :) | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| Чи не схожа тая мова на сучасну білоруську, наприклад? | ||
| Дарницький | УГРОФІНИ | [Ответить] |
| А ще можна згадати про вплив угро-фінських мов на російську. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| http://ru-sib.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%...
Учельник сибирсково говора гля россейских :-) | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| "Снеговуха (байка)"
Были-те дедунько и бабонька безсарынны. Вот прийдала зима. Чужа сарынь бабу из снегу катат. Дедунько лекочет бабоньке-той: Пайдам-ка, скатам себе тожа тосьову бабу. А баба и лекочет: Ну пайдам. Ли бабу-ту ли сарыньку скатам. Пайдали и давай сарыньку катать. Скатали и сробили сарыньке-той вилки и ручки, башку, вухи, рот - всьо чо нать сробили. И как слепили всю сарынь-ту, шкура сарыньки стала поволакиватьса, стала вона башконькой кручеть. Дедунько и бабонька-те умиляютса: Евона бут у нас сарынька, ужо ить шевелитса. Через некоторо времьо стала сарынька-та девкой. Уже хаживала вона и баивала, и дал ей дедунько-от звання: Снеговуха. Жывьот она, вымахиват не по часам, а по духовинам. За петнацать денев ставшы полдевки. И ворова така. Кличет дедуньку дедунькой, а бабоньку бабонькой. Вона им глянетса. И бела вона, как тось. И волосы, и личнось белы, как пар. Суседни девки со Снеговухой позналися, и бегают с ней гулевать, и вона с ними бегат. Вопосля Пасхи, как сонечко высочее был пайдал, тепло изделалося, и Снеговуха-та на сонечке стала подтаевать, стала в студьонки потаиватьса. Дожыла вона до Ивана Купалы. Наплели девки-те венки, наклали вогнишше у берьозы, и докучат Снеговуху у дедуньки и бабоньки кабы жахать через ут. Те йо пушшали. Девоньки-те оболокли йо в венок-то и поташшыли. Зачали изли берьозы-той жахать через ут и певать. - Ну, Снеговуха, жахай-от за нами! Была розшуровалася Снеговуха-та за ними, однако как забежала на вут - токо йо и зырили! Там-от вона и розтопившысь. Прийдали девки-те к дедуньке и бабоньке и лекочут, чо Бог во знат, докудова делася Снеговуха-та. Дедунько и бабонька лекочут: Вона жа из тосю вымахала, так как на вогонь заскочила, так и розтопилася. Еси бы вы, девки-те, не докучали йо у нас, то пожывьот бы, а через вас вона розтопилася. Мы бы умилимса, а таперича через вас йо нету. Так-от дедунько и бабонька-те, как были гольны, так и куличнулися. | ||
| Maxy | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| >Таким чином, ніхто не сперечається, що російська мова
>створювалася штучно й директивно. Ви не повірите - але всі більш-менш розповсюджені сучасні літературні мови (і українська тут не виняток) створювались саме таким чином. Інша справа що джерелами створення і директив не завжди були держава і/або церква (чи люди що стояли у них на службі). Це однак зовсім не дає підстав вирішувати, що один з цих способів кращий за інший. >Результат створення вийшов ... далекий від >сільської російської мови ХІХ, скажімо, століття Якщо ви клавішею не помилились і дійсно мали на увазі 19 століття - то це не так. Можна припускати що на кілька століть раніше різниця між усною і писемною мовою ще великою була, а далі там мусло йти зустрічне зближення. Було б невиправдано сміливо припустити що іншим шляхом можна було досягти успішного результату. Тому вже у 19 столітті мова не повинна була так сильно відрізнятись від сучасної. Звісно, могли бути якісь маргінальні говірки, що не брали участь у цьому процесі зближення вони могли дуже сильно відрізнятись від літературної мови, але значить від інших говірок (котрі брали участь у зближенні), зрештою другі витіснили перших. >Чи не схожа тая мова на сучасну білоруську, наприклад? ні, не схожа. >Осьо спроба відтворити давню говірку росіян: Це НЕ схоже на реконструкцію.Припускаю, що наведені тексти одержано можливо навіть на основі реальних говірок, але в етимології не колупались, орієнтувались лише на зовнішні ознаки і схоже йшли спрощеним застосуванням приблизно таких підходів, з допомогою яких формували новонорвезьку мову. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| "Це НЕ схоже на реконструкцію." --- Вам видніше... :-) Я не філолог. Але мені розповідали люди, що їхні знайомі з російського села (десь під Воронежем) розмовляли подібно до [12], принаймні певні елементи
"сибирский язык", напевно, дійсно є сумішшю діалектів, але вони все ж дають певне уявлення про сільську мову. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| Перепрошую... :-) ОСЬ:
-------- "Це НЕ схоже на реконструкцію." --- Вам видніше... :-) Я не філолог. Але мені розповідали люди, що їхні знайомі з російського села (десь під Воронежем) розмовляли подібно до [12], принаймні певні елементи були присутні. "Сибирский язык", напевно, дійсно є сумішшю діалектів, але вони все ж дають певне уявлення про сільську мову. | ||
| Зигфрид | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| не забувайте, що 100 років тому мову сільського населенняя 2/3 нинішньої воронізької області етнографи відносили до української. Це Слобожанщина, така ж, як і Охтирка, і Куп'янськ | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| підтвердужую)) в мене з купянська предки і там вони говорили на українській. | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| ще згадалось те, за що я не люблю рос.правопис - багато невідповідностей між вимовою та написанням: "о"/"а", **ого, ... | ||
| Стефан | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [18] | [Ответить] |
| > ще згадалось те, за що я не люблю рос.правопис - багато
> невідповідностей між вимовою та написанням: "о"/"а", **ого, ... С ужасом представляю себе Ваше отношение к английскому правописанию... | ||
| Vyacheslav | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [18] | [Ответить] |
| Десь був баян про міжнародну англійську | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [18] | [Ответить] |
| краще не треба, бо за наслідки я не відповідаю ))
| ||
| Vyacheslav | Знайшов | [Ответить] |
| http://www.lib.ru/ENGLISH/rekonstr.txt
Five year phase-in plan for "EuroEnglish" The European Commission have just announced an agreement whereby English will be the official language of the EU, rather than German, which was the other possibility. As part of the negotiations, Her Majesty's government conceded that English spelling had some room for improvement and has accepted a five year phase in plan that would be known as "EuroEnglish". In the first year, "s" will replace the soft "c". Sertainly, this will make the sivil servants jump for joy. The hard "c" will be dropped in favour of the "k". This should klear up konfusion and keyboards kan have 1 less letter. There will be growing publik enthusiasm in the sekond year, when the troublesome "ph" will be replaced with the "f". This will make words like "fotograf" 20% shorter. In the third year, publik akseptanse of the new spelling kan be expekted to reach the stage where more komplikated changes are possible. Governments will enkorage the removal of double letters, which have always ben a deterent to akurate speling. Also, al wil agre that the horible mes of the silent "e"s in the language is disgraseful, and they should go away. By the 4th year, peopl wil be reseptiv to steps such as replasing "th" with "z" and "w" with "v". During ze fifz year, ze unesesary "o" kan be dropd from vords kontaining "ou" and similar changes vud of kors be aplid to ozer kombinations of leters. After zis fifz year, ve vil hav a realy sensibl riten styl. Zer vil be no mor trubls or difikultis and evrivun vil find it ezi to understand each ozer ZE DREAM VIL FINALI KUM TRU! | ||
[ Список тем | Создать тему ]