[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒42 ]
| Дарницький | БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| Мова йде про роль Києво-Могилянської академії та староболгарської мови у формуванні сучасної літературної російської мови.
Чекаю на відповідь :-) | ||
| Maxy | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| Це що - реферат буде?
| ||
| Maxy | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| А про староболгарську мову все доволі просто.
Інша назва цієї мови - старослов'янська. Дехто може думає (орієнтуючись на назву) що "старослов'янська" - предок всіх слов'янських мов, насправді це звісно ж не так. Старослов'янська є вираженою південно-слов'янською мовою і може вважатись прямим предком лише для болгарської та македонської мов. А гіпотетична спільна мова-предок для всіх слов'янських мов називається "праслов'янська" і взагалі про неї не йдеться. І так вже сталось (ну вірніше постарались двоє братів з Салонік, ви їх знаєте мабуть, один Кирило, а другий - Мефодій) що саме старослов'янська (староболгарська) виявилось першою зі слов'янських мов, на яку було перекладено церковну літературу, і це в кінцевому випадку призвело до того, що вона стала "книжною" мовою для всіх слов'ян (та і не тільки, он румунам-молдаванам її так-само підсунули як книжну) що приймали православ'я (слід зауважити що деякі з тих слов'янських народів що зараз є католиками - є перехрещеними, а спочатку вони встигли якийсь час побувати православними, власне зовсім ніколи і жодною мірою не бували православними зі слов'ян лише поляки, всіх інших це так чи інакше зачепило). Взагалі така ситуація для того часу - це було цілком закономірне явище, бо латина аналогічно ставала "книжною" мовою для всіх народів, що приймаючи християнство охрещувались католиками. Така ситуація звісно ж призводила до невідповідності усної і писемної мов. В цьому не слід вбачати якоїсь трагедії, зрештою мови більшості християнських народів через це пройшли так чи інакше, при чому деякі - навіть двічі, або навіть більше разів. І тут ми підходимо до найцікавішого - яким чином від цієї суперечності позбавлятись. Бо у будь-якому разі від цього тим чи іншим способом позбавлялись усі. Очевидно в такій ситуації є 2 шляхи - або наближувати усну мову до письмової, або навпаки. Перший шлях очевидно більш простий, так вчинило більшість з народів що мали подібну проблему, однак він зокрема означає що своїми ж руками доводиться перекреслювати, іноді навіть викидати на смітник частину власної ж літературної спадщини, таврувати колишню свою ж писемну мову, частково відмовлятись від неї. Другий шлях неуніверсальний і в чистому вигляді може взагалі не давати бажаних результатів, власне навіть часткове його застосування можна вважати великою вдачею, однак названих недоліків позбавлений. Хоча звісно він має і свої, власні недоліки - його застосування призводить до того що кінцевий результат виявляється відірваним від усної мови, тобто мови прямих предків, ще тих що були може і неписьменними. Слід зауважити що у процесі розвиту багатьох мов, ще на стадії використання чужої мови як писемної, вона певним чином спотворювалась, особливо у вимові (навіть зараз якщо посидіти, скажімо десь на біологічній чи медичній конференції (щоб багато латинською мовою у робочому порядку доповідачи були змушені користуватись) де є доповідачі з різних країн, то можна почути, що однакові латинські слова вони вимовляють по різному, ніби адаптуючи латинську мову до власної). Цей феномен звуть "ізводом", це так би мовити "рімейки" чужої мови пристосовані до свого артикуляційного апарату (насправді поняття "Ізводу" більш широке, однак у для нас це не важливо). Так от старослов'янська мова звісно давно пішла у минуле, однак зберігались її ізводи, що лишались живими хоча б тому, що треба було якось літургії служити. Ізводи старослов'янської існували майже для всіх мов (вірніше не обов'язково), що одержали у комплексі назву церковнослов'янської мови. Пізніше так сталось, що більшість церковнослов'янських ізводів занепало (це ставалось як правило через те що відповідний народ переставав користуватись старослов'янською (вірніше це вже церковнослов'янська була) у літургіях, наприклад через те, що відповідний народ перейшов у іншу віру, або ж почав користуватись у богослужіннях сучасною мовою). У цей час російський ізвод занепаду не зазнавав, і зрештою так сталось що навіть там де животіли якісь залишки сербохорватського, болгарсько-македонського і румунського ізводів - перейшли на російський ізвод, бо свої власні майже забули. Таким чином тепер, коли кажуть про сучасну церковнослов'янську мову - то мають на увазі лише її російський ізвод. Так от, найважливіша різниця у розвитку російської мови полягає у тому, що вона змогла в своєму розвитку значною мірою використовувати 2-й шлях. Так, деякі з реформ петровських часів були елементами 1-го шляху (можливо якби не вони - то нічого б і не вийшло, у чистому вигляді 2-й шлях може взагалі ймовірно у тупик веде), однак все ж по 2-му шляху суперечності вирішувались принаймні помітно частіше ніж у інших мов. Результат звісно такої взаємодії очевидний вийшла східнослов'янська мова, що є значною мірою взаємозрозумілою з південнослов'янськими (у загальному випадку це аномалія, бо східно- і південнослов'янські мови є найбільш далекими родичами). Щоправда лише цим обмежуватись пояснюючи аномальну близькість російської і болгарської мов не варто, бо потім була ще 2-га хвиля російсько-болгарського словообміну, десь у післясуворовські часи і до староболгарської мови вона вже стосунку не має. Тепер про Могилянку. Основна цінність Могилянки була у тому, що в ній до її розпуску якось існував з ізводів церковнослов'янської, який зараз деколи почали називати "українським", у радянські часи його звали більш скромно "київським". І так сталось, що десь у петровські часи з нього були запозичення на тогочасну російську мову (що у той час ще була досить далекою від народної), ну мода тоді така була. Не слід це вважати "впливом української мови на російську", бо запозиченнями були ті форми, що відповідали тогочасній російській народній мові (тобто грубо кажучи, коли московському книжнику сподобалось як якесь слово, яке було і в російській народній мові, котре могилянські книжники зуміли адаптувати до книжної мови, так би мовити "церковнослов'янізувати"). У той час ті особливості "київського" ізводу, що єднають його з сучасною українською мовою (наприклад найвиразніша риса - ікавкість) не запозичувались. І вважають, що зокрема цей вплив сприяв тому, що вельми непростий шлях розвитку російської мови шляхом адаптації книжної мови до усної виявився таки успішним, зрештою якісь елементи від від усної мови, що були відкинуті при виборі компромісу між книжною і усною, все ж опинились у кінцевому результаті, нехай навіть через запозичення. | ||
| Maxy | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| зазначу, що все що я написав вище - я мало того що моєю інтерпритацією, але й одночасно надзвичайного грубим наближенням, придатним лише для того щоб зорієнтуватись, взнати "з чим його їдять" і не більше.
У будь якому разі якщо Вам потрібно доповідь чи реферат на цю тему - я раджу Вам почитати літературу і писати лише опираючись на те що ви прочитали у літературі чи висновків, що Ви самі зробили на основі прочитаного, а не переказувати мою ІМХУ. | ||
| Зигфрид | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| Maxy, мій низький поклін... Геніально! | ||
| Ночной_Дозор | Re: БЪЛГАРСКИ | [Ответить] |
| Да, головастый здесь народ собирается. | ||
| Дарницький | Re: БЪЛГАРСКИ [1] | [Ответить] |
| > Це що - реферат буде?
Ні - я історію здав 1997-го року... :-) | ||
| Дарницький | Re: БЪЛГАРСКИ [1] | [Ответить] |
| Цю темку якинув, щоб народ на форумі посперечався, але бачу, що всі згодні з паном Maxy (я, звісно, в першу чергу:). Йому подяка за правдивий опис історії створення російської мови.
Таким чином, ніхто не сперечається, що російська мова створювалася штучно й директивно. Результат створення вийшов непоганий, але далекий від сільської російської мови ХІХ, скажімо, століття. | ||
| Дарницький | СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| Осьо спроба відтворити давню говірку росіян:
http://ru-sib.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BA Казка про колобка :) | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| Чи не схожа тая мова на сучасну білоруську, наприклад? | ||
| Дарницький | УГРОФІНИ | [Ответить] |
| А ще можна згадати про вплив угро-фінських мов на російську. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| http://ru-sib.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%...
Учельник сибирсково говора гля россейских :-) | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| "Снеговуха (байка)"
Были-те дедунько и бабонька безсарынны. Вот прийдала зима. Чужа сарынь бабу из снегу катат. Дедунько лекочет бабоньке-той: Пайдам-ка, скатам себе тожа тосьову бабу. А баба и лекочет: Ну пайдам. Ли бабу-ту ли сарыньку скатам. Пайдали и давай сарыньку катать. Скатали и сробили сарыньке-той вилки и ручки, башку, вухи, рот - всьо чо нать сробили. И как слепили всю сарынь-ту, шкура сарыньки стала поволакиватьса, стала вона башконькой кручеть. Дедунько и бабонька-те умиляютса: Евона бут у нас сарынька, ужо ить шевелитса. Через некоторо времьо стала сарынька-та девкой. Уже хаживала вона и баивала, и дал ей дедунько-от звання: Снеговуха. Жывьот она, вымахиват не по часам, а по духовинам. За петнацать денев ставшы полдевки. И ворова така. Кличет дедуньку дедунькой, а бабоньку бабонькой. Вона им глянетса. И бела вона, как тось. И волосы, и личнось белы, как пар. Суседни девки со Снеговухой позналися, и бегают с ней гулевать, и вона с ними бегат. Вопосля Пасхи, как сонечко высочее был пайдал, тепло изделалося, и Снеговуха-та на сонечке стала подтаевать, стала в студьонки потаиватьса. Дожыла вона до Ивана Купалы. Наплели девки-те венки, наклали вогнишше у берьозы, и докучат Снеговуху у дедуньки и бабоньки кабы жахать через ут. Те йо пушшали. Девоньки-те оболокли йо в венок-то и поташшыли. Зачали изли берьозы-той жахать через ут и певать. - Ну, Снеговуха, жахай-от за нами! Была розшуровалася Снеговуха-та за ними, однако как забежала на вут - токо йо и зырили! Там-от вона и розтопившысь. Прийдали девки-те к дедуньке и бабоньке и лекочут, чо Бог во знат, докудова делася Снеговуха-та. Дедунько и бабонька лекочут: Вона жа из тосю вымахала, так как на вогонь заскочила, так и розтопилася. Еси бы вы, девки-те, не докучали йо у нас, то пожывьот бы, а через вас вона розтопилася. Мы бы умилимса, а таперича через вас йо нету. Так-от дедунько и бабонька-те, как были гольны, так и куличнулися. | ||
| Maxy | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| >Таким чином, ніхто не сперечається, що російська мова
>створювалася штучно й директивно. Ви не повірите - але всі більш-менш розповсюджені сучасні літературні мови (і українська тут не виняток) створювались саме таким чином. Інша справа що джерелами створення і директив не завжди були держава і/або церква (чи люди що стояли у них на службі). Це однак зовсім не дає підстав вирішувати, що один з цих способів кращий за інший. >Результат створення вийшов ... далекий від >сільської російської мови ХІХ, скажімо, століття Якщо ви клавішею не помилились і дійсно мали на увазі 19 століття - то це не так. Можна припускати що на кілька століть раніше різниця між усною і писемною мовою ще великою була, а далі там мусло йти зустрічне зближення. Було б невиправдано сміливо припустити що іншим шляхом можна було досягти успішного результату. Тому вже у 19 столітті мова не повинна була так сильно відрізнятись від сучасної. Звісно, могли бути якісь маргінальні говірки, що не брали участь у цьому процесі зближення вони могли дуже сильно відрізнятись від літературної мови, але значить від інших говірок (котрі брали участь у зближенні), зрештою другі витіснили перших. >Чи не схожа тая мова на сучасну білоруську, наприклад? ні, не схожа. >Осьо спроба відтворити давню говірку росіян: Це НЕ схоже на реконструкцію.Припускаю, що наведені тексти одержано можливо навіть на основі реальних говірок, але в етимології не колупались, орієнтувались лише на зовнішні ознаки і схоже йшли спрощеним застосуванням приблизно таких підходів, з допомогою яких формували новонорвезьку мову. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| "Це НЕ схоже на реконструкцію." --- Вам видніше... :-) Я не філолог. Але мені розповідали люди, що їхні знайомі з російського села (десь під Воронежем) розмовляли подібно до [12], принаймні певні елементи
"сибирский язык", напевно, дійсно є сумішшю діалектів, але вони все ж дають певне уявлення про сільську мову. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| Перепрошую... :-) ОСЬ:
-------- "Це НЕ схоже на реконструкцію." --- Вам видніше... :-) Я не філолог. Але мені розповідали люди, що їхні знайомі з російського села (десь під Воронежем) розмовляли подібно до [12], принаймні певні елементи були присутні. "Сибирский язык", напевно, дійсно є сумішшю діалектів, але вони все ж дають певне уявлення про сільську мову. | ||
| Зигфрид | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| не забувайте, що 100 років тому мову сільського населенняя 2/3 нинішньої воронізької області етнографи відносили до української. Це Слобожанщина, така ж, як і Охтирка, і Куп'янськ | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| підтвердужую)) в мене з купянська предки і там вони говорили на українській. | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК | [Ответить] |
| ще згадалось те, за що я не люблю рос.правопис - багато невідповідностей між вимовою та написанням: "о"/"а", **ого, ... | ||
| Стефан | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [18] | [Ответить] |
| > ще згадалось те, за що я не люблю рос.правопис - багато
> невідповідностей між вимовою та написанням: "о"/"а", **ого, ... С ужасом представляю себе Ваше отношение к английскому правописанию... | ||
| Vyacheslav | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [18] | [Ответить] |
| Десь був баян про міжнародну англійську | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [18] | [Ответить] |
| краще не треба, бо за наслідки я не відповідаю ))
| ||
| Vyacheslav | Знайшов | [Ответить] |
| http://www.lib.ru/ENGLISH/rekonstr.txt
Five year phase-in plan for "EuroEnglish" The European Commission have just announced an agreement whereby English will be the official language of the EU, rather than German, which was the other possibility. As part of the negotiations, Her Majesty's government conceded that English spelling had some room for improvement and has accepted a five year phase in plan that would be known as "EuroEnglish". In the first year, "s" will replace the soft "c". Sertainly, this will make the sivil servants jump for joy. The hard "c" will be dropped in favour of the "k". This should klear up konfusion and keyboards kan have 1 less letter. There will be growing publik enthusiasm in the sekond year, when the troublesome "ph" will be replaced with the "f". This will make words like "fotograf" 20% shorter. In the third year, publik akseptanse of the new spelling kan be expekted to reach the stage where more komplikated changes are possible. Governments will enkorage the removal of double letters, which have always ben a deterent to akurate speling. Also, al wil agre that the horible mes of the silent "e"s in the language is disgraseful, and they should go away. By the 4th year, peopl wil be reseptiv to steps such as replasing "th" with "z" and "w" with "v". During ze fifz year, ze unesesary "o" kan be dropd from vords kontaining "ou" and similar changes vud of kors be aplid to ozer kombinations of leters. After zis fifz year, ve vil hav a realy sensibl riten styl. Zer vil be no mor trubls or difikultis and evrivun vil find it ezi to understand each ozer ZE DREAM VIL FINALI KUM TRU! | ||
| Дарницький | Re: Знайшов | [Ответить] |
| :-)))) +17! | ||
| Дарницький | Re: Знайшов | [Ответить] |
| Кстати, для рускава языка тожэ была бы очень палезна чють паткаректиравать граматику. Я как адин из насителей рускай речи толька ЗА! :-) | ||
| Дарницький | Риторн ту Белгерія | [Ответить] |
| http://toursbg.info/ :-)) Хотел Фламинго
Разположение: Хотел Фламинго е разположен на търговската улица на Албена и само на150 м. от плажната ивица. В съседство се намират хотелите Малибу, Братислава, Оазис както и ресторант Славянка. Услуги: Хотел Фламинго 4**** ще бъде завършен през 2006 г. На разположение на гостите на хотела са дневен бар, лоби бар, сейф на рецепцията срещу допълнително заплащане, обменно бюро, охраняем паркинг. Изхранването на гостите е в ресторант Славянка. Спорт: В непосредствена близост до хотела са 2 тенис игрища, мини-голф игрище, велосипеди под наем. За малките палавници е осигурена детска площадка. Стаи: Стаите са с изглед към морето и центъра на комплекса. Обзаведени са модерно с баня с душ, балкон, климатик, сателитна телевизия, телефон, сешоар. Срещу допълнително заплащане гостите на хотела могат да ползват хладилник в стаите. Има възможност за допълнително легло. Хотел: Фламинго разполага с 270 единични и двойни стай, студиа, апартаменти и мезонети. ЗА ИНФОРМАЦИЯ И РЕЗЕРВАЦИИ: 02/ 8468045 Хотел Фламинго - к.к. Албена Flamingo Hotel - Albena | ||
| Стефан | Re: Знайшов [24] | [Ответить] |
| > Кстати, для рускава языка тожэ была бы очень палезна чють
> паткаректиравать граматику. Я как адин из насителей рускай > речи толька ЗА! :-) Сила привычки не позволит. К несоответствиям привыкли и не обращают на них особого внимания. Чтобы их устранить, нужна решительность большевиков... но большевики нам не нужны по другой причине :-) С другой стороны, практически полное соответствие написания произношению в украинском и, НЯП, в белорусском есть первый признак молодости написания. Произношение не успело мигрировать... | ||
| Стефан | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [12] | [Ответить] |
| > "Снеговуха (байка)"
> Были-те дедунько и бабонька безсарынны. Вот прийдала зима. > <...> Еще одно свидетельство того, что всё сложно... :-) Никогда в жизни не был в российской деревне => не знаю, как там говорят; но "е(э)вона", "таперича", "ить" встречаются в литературе => кто-то когда-то так действительно говорил :-) С другой стороны, есть и элементы, которые есть в современном украинском ("сробили", "вона"), и элементы, которые есть в болгарском, но НЕ в русском (артикль! "Бабу-ту"). Т.е., по-видимому, имела место не только болгаризация, но и деболгаризация :-) | ||
| Дарницький | Re: Знайшов [26] | [Ответить] |
| Произношение не успело
> мигрировать... Або міняти треба часто... :-) Залишаючи старий варіант як застарілий. | ||
| Дарницький | Re: Знайшов [25] | [Ответить] |
| Ось прелік деяких слів з об'яви "Хотел Фламинго":
Разположение улица съседство Услуги допълнително охраняем непосредствена близост детска площадка възможност ??? | ||
| Дарницький | Re: Знайшов [25] | [Ответить] |
| Навздогін:
ползват | ||
| Дарницький | Re: Знайшов [25] | [Ответить] |
| > есть и элементы, которые есть в современном украинском ("сробили", "вона")
"вухи", "вогонь" (типу "вона") забули :) | ||
| Сан Саныч | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [27] | [Ответить] |
| > Никогда в жизни не был в российской деревне => не знаю, как
> там говорят; но "е(э)вона", "таперича", "ить" встречаются в > литературе => кто-то когда-то так действительно говорил :-) Можно почитать советских писателей-почвенников (так называемая "деревенская литература" второй половины ХХ века), лучше всего Шукшина. Они хорошо передают особенности деревенской речи в России. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [32] | [Ответить] |
| Угу. "Микроскоп" почитайте :-) http://www.lib.ru/SHUKSHIN/rasskazy3.txt | ||
| Pau Barcelona | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [32] | [Ответить] |
| --------ще згадалось те, за що я не люблю рос.правопис - багато
> невідповідностей між вимовою та написанням: "о"/"а", **ого, ..------- Коли до жовтневого заколоту збиралися робити реформу росєйського правопису, скасувавши всі І,фіти,іжици,яті, цар заборонив це робити,того що, мовляв, без цих ятів буде важко відрізніти освічену людину від неосвіченої. Тоді ця реформа не пройшла, її зробили більшовики. Зараз ми бачимо таку ж тенденцію із виникненнем так званої "албанської" та "сибірської" штучних інтернетовських мов. Спрощення або деградування мови, її нівелювання до рівня люмпенізованої частки суспільства. Спростити звичаіно можна все, але чи варто робити оце, коли потім також прийдеться виробляти правила нового правопису, котрих потім прийдеться додержуватися ?. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [34] | [Ответить] |
| > Зараз ми бачимо таку ж тенденцію із виникненнем так званої
> "албанської" та "сибірської" штучних інтернетовських мов. Сибірська не така вже й штучна. | ||
| Trender | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [35] | [Ответить] |
| > > Зараз ми бачимо таку ж тенденцію із виникненнем так
> званої > "албанської" та "сибірської" штучних > інтернетовських мов. Сибірська не така вже й штучна. А "албанську" вигадали досить-таки освічені люди як своєрідну форму протесту, якраз проти малограмотності написання у коментах. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [35] | [Ответить] |
| Пропоную МЕТАалбанську, щось тіпа "привцівікет таваріфіщі! ну вшо уукак тмамлддекла ваши а?е расказуйткек" | ||
| ant132 | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [34] | [Ответить] |
| > Спростити звичаіно можна все, але чи варто робити оце, коли
> потім також прийдеться виробляти правила нового правопису, > котрих потім прийдеться додержуватися ?. для чого щось придумувати? просто писати так як говориться )) | ||
| Pau Barcelona | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [34] | [Ответить] |
| -------Сибірська не така вже й штучна---------------
Подивись тут Сибирский искусственный язык [править] Материал из Википедии — свободной энциклопедии Перейти к: навигация, поиск Сибирский искусственный язык Самоназвание: Сибирской Создан: Я. Золотарёв Общее число носителей: Родной: 0; Иностранный ~ 20 Статус: искусственный Языковые коды ГОСТ 7.75–97: нет ISO 639-1: нет ISO 639-2: нет ISO/DIS 639-3: нет См. также: Проект:Лингвистика Сиби́рский иску́сственный язы́к — проект языка, целью которого заявлена кодификация сибирских старожильческих говоров и севернорусского наречия. Инициатором проекта в 2005 году выступил в своём блоге томский предприниматель Ярослав Золотарёв [1] . Автор настаивает на названии проекта «сибирский язык», или «сибирской говор» (т.е. без определения «искусственный»), однако данное название широко критикуется как искажающее термин «язык Сибири» и не соответствующее характеру проекта (поскольку язык создан искусственно, и не имеет носителей в Сибири) (см. ниже История создания и существования языка, Характеристика языка). Це витяг із Вікпедії. Ото добродій Золотарьов бавится, ну не подобаєтся йому батьківська мова, закортілося йому заснувати свою власну, тай і прапора йому в руки. Дякуй Богові, зараз немає НКВД, кожен є вільним розважатися як йому подобається. | ||
| Дарницький | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [39] | [Ответить] |
| Але ж у їхніх селах реально ще балакають ось так, як Золотарьов мутить. | ||
| Trender | Re: СИБИРСКИЙ ЯЗЫК [39] | [Ответить] |
| Подивіться радянські мультики на мотиви російських народних казок, там цей сибірський говор досить активно копіюють, для надання розповіді стародавнього відтінку.
Тобто така мова скоріш за все існувала, але була виключно розмовною серед неосвітчених сільських жителів, які не створювали літератури на цій мові із зрозумілих причин. | ||
| Дарницький | А тим часом... | [Ответить] |
| Продължава конфликта между президент и парламент в Украйна
Президентът на Украйна прозападно настроеният Виктор Юшченко приключи снощи срещата си с проруския премиер Виктор Янукович, на която двамата обсъждаха изход от политическата криза в страната. До тази сутрин не станаха известни подробности за срещата с продължителност четири часа и половина. Янукович напуснал снощи президентската резиденция, без да разговаря с чакащите журналисти. Малко преди да приключи срещата пресаташето на президента съобщи, че Юшченко в качеството си на главнокомандващ на въоръжените сили на Украйна е обещал да не допусне употреба на сила за излизане от кризата и настоял да бъде изпълнен указа му, с който той вчера разпусна парламента и обяви предсрочни парламентарни избори. Парламентът на Украйна /Върховната Рада/ и правителството отказаха да се подчинят на президентския указ и го оспориха пред Конституционния съд. Магистратите започнаха още вчера да обсъждат казуса. | ||
[ Список тем | Создать тему ]