[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 20‒33 | 34‒53 | 54‒54 ] [ Все сообщения ]
| Андрій Костюк | Re: Конституция Украины [25] | [Ответить] |
| > Попробуем подойти к вопросу с другой стороны. Возьмем
> начало того, что называют первым произведением на > украинском литературном языке, и глянем на корни. (Именно > на корни, а не на изменения отдельных гласных/согласных.) > > Еней був парубок моторний > Парубок. Один-ноль. Нет ни у Даля, ни в польском > словаре. Оригинальный корень. После такого оптимистического > начала... > Моторный > юж. тул. пен. влгд. [НЯП, южное, > тульское, пензенское, вологодское] проворный, живой, > расторопный. > > І хлопець хоть куди козак, > Хлопец юж. парень, мальчикъ, малый > > Удавсь на всеє зле проворний, > > Завзятійший од всіх бурлак. > Завзятый юж. зап. бойкий, > предприимчивый > > Но греки, як спаливши Трою, > Якъ нар. юж. зап. какъ > > Зробили з неї скирту гною, > > Він взявши торбу тягу дав; > > Забравши деяких троянців, > Деяких. "Де" — это, конечно, приставка, а не корень. > Но таки нет ни у Даля, ни у поляков. С бооольшой натяжкой > засчитаем. > > Осмалених, як гиря, ланців, > Смолить, смаливать > юж. и зап. опалить на огне > > П'ятами з Трої накивав. > накивал пятами юж. бежал. > > Він, швидко поробивши човни, > Швыдкiй юж. зап. скорый, быстрый, > прыткiй, проворный. > Робить, робливать > арх. влгд. прм. ол. вят. сиб. ряз. кал. смл. > [уффф! — С.М.] работать, делать, трудиться, страдовать. > > На синє море поспускав, > > Троянців насаджавши повні, > > І куди очі почухрав. > Чухрать или почухрать юж. поскакать, пойти, > побежать. > > Но зла Юнона, суча дочка, > > Розкудкудакалась, як квочка, > > Енея не любила — страх; > > Давно вона уже хотіла, > > Щоб його душка полетіла > > К чортам і щоб і дух не пах. > Тут ничего нового не видно. > На две строфы, полсотни слов — один оригинальный корень и > одна приставка. Плюс "л -> в", "он -> вин" и т.п., да. > Сколько было мутаций гласных/согласных внутри самого > русского, помнится? > Уже слышу, что говорят по поводу многих > "юж., зап." :-) Что можно сказать? Пока Далю и > тем, кто говорил "наша мова руська", я верю больше, чем > тем, у кого в 1654 году Украина воссоединялась с Россией. > Если документально докажут обратное — изменю точку > зрения... Як це я досі не помічав цього геніального досягнення всім відомого доктора фіз.-мат. наук у галузі лінгвістики?! ;) Спробуємо застосувати метод Машкевича до російської поезії. Наприклад, візьмемо строфу з Єсєніна. Не жалею, не зову, не плачу, Все пройдет, как с белых яблонь дым. Увяданья золотом охваченный, Я не буду больше молодым. Далі беремося за словник літературної польської мови і ... що ми бачимо: nie, żałować, zwać, płakać, wciąż, przejść, jak, biały, jabłoń, dym więdnąć, jesień, chwytać, ja, być, ..., młody Оригінальним у наведеній строфі є лише корінь слова "больше". Беремо наугад іншу строфу з середини іншого вірша: Стою один среди равнины голой, А журавлей относит ветром в даль, Я полон дум о юности веселой, Но ничего в прошедшем мне не жаль. Знову заглядаємо у польський словник: stać (stoję), jeden, pośród, równina, goły a, żuraw, odnosić, wiatr, dal ja, pełny, duma, o, ..., wesoły i, niczego, przeszły, ja (mnie), nie, żal Не вистачає кореня лише для слова "юность", яке, очевидно, походить від німецького кореня "jung". Отже, панове, метод Машкевича переконливо доводить, що "никакого особенного | ||
[ Список тем | Создать тему ]