[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 20‒39 | 40‒102 | 103‒122 ] [ Все сообщения ]
| Саня | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [39] | [Ответить] |
| > Мне больше нравился классический 53-й через Вантовый мост.
На жаль,такого вже ніколи не буде:(. А місток скоріш за все з пуском Подільсько-Воскресенського не існуватиме... | ||
| SEmix | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [40] | [Ответить] |
| > А місток скоріш
> за все з пуском Подільсько-Воскресенського не існуватиме... Там вроде будет другой мост, который будет соединятся с с новым метромостом. | ||
| Сергей | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [40] | [Ответить] |
| Так как будет проходить празднование 115-летия трамвая? И когда? Ретро-трамвай будет задействован в мероприятии? | ||
| Стефан | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| > Ретро-трамвай будет задействован в мероприятии?
Обязательно. Сейчас как раз прорабатываются разные варианты его задействования. Теперь уже можно раскрыть секрет: упоминавшимся здесь подарком городу будет прокладка рельсов от Подольского депо, где он базируется, непосредственно на Троещину. | ||
| Сергей | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| А ретро-трамвай будет 1892 года или МТВ? Или КТВ? | ||
| no_rem | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| Він неодмінно буде сяброхохлом, це точно | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| >>>Теперь уже можно раскрыть секрет: упоминавшимся здесь подарком городу будет прокладка рельсов от Подольского депо, где он базируется, непосредственно на Троещину.
причем по московскому мосту. | ||
| Misha | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| Под ним! | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| не, эстакаду построят. от конечной на м.Оболонь. | ||
| Саня | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| Поставимо маршрутні таблички російською,пільгі і проїзні будуть недійсні,ну а що далі робитиме водій,я думаю всі і так здогадалися. | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [42] | [Ответить] |
| кмандировочный. на Троэщину. | ||
| Стефан | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [44] | [Ответить] |
| > А ретро-трамвай будет 1892 года или МТВ? Или КТВ?
Точно еще неизвестно, но... если уж открывать все секреты до конца, то есть надежда, что все три. Потому и затягивается официальное празднование — восстанавливают остальные два. Если их таки смогут восстановить, то все три сцепят в поезд. Впереди — МТВ, второй — КТВ, третий — 1892 года. На обратном пути (с Троещины) перецепят: головной — 1892, за ним МТВ и в хвосте КТВ. | ||
| Vyacheslav | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [51] | [Ответить] |
| > > А ретро-трамвай будет 1892 года или МТВ? Или КТВ?
> Точно еще неизвестно, но... если уж открывать все секреты > до конца, то есть надежда, что все три. Потому и > затягивается официальное празднование — восстанавливают > остальные два. Если их таки смогут восстановить, то все три > сцепят в поезд. Впереди — МТВ, второй — КТВ, третий — 1892 > года. На обратном пути (с Троещины) перецепят: головной — > 1892, за ним МТВ и в хвосте КТВ. А попереду всього цього конка із запряженими кіньми, які все це будуть тягнути :/// | ||
| ant132 | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [51] | [Ответить] |
| а який же номер цього маршруту? невже пропустили таке??? | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [51] | [Ответить] |
| >>>а який же номер цього маршруту? невже пропустили таке???
№2д. | ||
| AMY | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [54] | [Ответить] |
| > №2д.
Д - русское и украинское? | ||
| Вых. | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [55] | [Ответить] |
| > > №2д.
> Д - русское и украинское? Подарком мэрии к годовщине открытия трамвая будет русскоязычная табличка на ретро-трамвай! | ||
| Стефан | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [55] | [Ответить] |
| > > №2д.
> Д - русское и украинское? Только русское! | ||
| Зигфрид | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [55] | [Ответить] |
| Українського "д" не буває. Це русизм | ||
| ant132 | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [55] | [Ответить] |
| а чому 2 а не 8? | ||
| Зигфрид | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [55] | [Ответить] |
| Тому що трамвай! :-) | ||
| ant132 | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [55] | [Ответить] |
| вибір-1892 ?) | ||
| Зигфрид | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [61] | [Ответить] |
| > вибір-1892 ?)
Ага :-) Колисанка демократії! | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [61] | [Ответить] |
| Не секрет, что к 115-летию готовят к открытию музей натурных образцов.
Сегодня я доворился за один из его экспонатов - троллейбус ЗиУ-682В. После официального списания в июне, с него снимут часть оборудования, подрихтуют, подкрасят и передадут в Киев. Предварительное разрешение о его временном размещении на тер-рии Дарницкого трамдепо уже тоже есть | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [61] | [Ответить] |
| с БЦ?
каконецто серьезный пост в этой теме | ||
| Vyacheslav | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [63] | [Ответить] |
| > Не секрет, что к 115-летию готовят к открытию музей
> натурных образцов. > Сегодня я доворился за один из его экспонатов - троллейбус > ЗиУ-682В. Чий? БЦ? | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [63] | [Ответить] |
| да
Нам его даже привезут :) | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [63] | [Ответить] |
| жир. сразу нужно оговорить, что как спишут К-11, перетянуть в Киев надо. это ж первый украинский тролейбус! | ||
| AMY | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [63] | [Ответить] |
| а киев-раз/два/три и т.д. - эти троли не украинские что ль? | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| > жир. сразу нужно оговорить, что как спишут К-11, перетянуть
> в Киев надо. это ж первый украинский тролейбус! Уже спрашивал. Пока списывать не собирается. Посоветовал взять короткий в ТД3 | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| >>>а киев-раз/два/три и т.д. - эти троли не украинские что ль?
имелось в виду уже при независимости. но поди найди их сейчас. вроде ж в Луцке К-6 кузов остался. его полюбе нужно. а в каком состоянии К-11у? | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| Я его всего раз видел. Состояние не очень... + заварены некоторые окна. Но директор ТД3 говорил, что хранит его именно под музей | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| В принципе, нам ничего не мешает выставить и техничку. это же экспонат, а не средство передвижения. | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| вставить стекла и убрать железо - это проще всего, это и мы сами может сможем сделать. вопрос ведь в хоровой части. я так понял, что он - техничка неходовая? что-то разбарахолено? | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| та, там уже все разбарахолено :(((
В принципе, если девайс списывается, разрешение на выезд он уже получить не может (подмену номеров в счет не берем) | ||
| Nick | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| 1431? | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| если кузов целый, везти тягачом на площадку, там разберемся. | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| там колеса сдуты и он днищем аж лег на асфальт | ||
| Саня | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| У музей здається мав піти ПС-1,якщо мені не зраджує пам"ять. | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| тогда хуже. может получится поставить на колеса.
ПС-1 - це 9 тр. мова йде про К-11у. | ||
| HAnS | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| (25 травня)
http://rep-ua.com/69461.html Першому у Києві та Європі трамваю – 115 років Це лише в наш час громадським транспортом користуються виключно прості кияни, а в ті далекі часи місто було значно демократичнішим. В одному вагоні могли сидіти прості люди, міські чиновники та особи шляхетного походження. Нікого, наприклад, не здивувало, що на відкриття Всеросійської господарчої виставки 1897 року київський митрополит прибув саме на трамваї... 20 травня 1892 року вулицями Києва пробіг перший не лише в місті, а і в усій Європі електричний трамвай. Відтоді минуло 115 років – для електричного транспорту вік більш ніж поважний. Обійти таку важливу для нашого міста подію просто неможливо. Тим більше, що для кінця дев’ятнадцятого століття це було диво світового масштабу. Між іншим, на той момент окрім киян у цілому світі знайомі з ним були лише мешканці американського міста Бостона. Та якщо бути об’єктивними до кінця, то дивом трамвай є і зараз, адже за увесь цей час, у технічному сенсі, він практично не змінився. Історія технічного прогресу у Києві не менш цікава, ніж історія його вулиць та будинків. Здається, його вулицями проїхалися усі можливі та неможливі транспортні засоби. Не їздили Києвом хіба що на слонах та рикшах – курсували містом і омнібус, і конка, і навіть такі дива, як локомобіль та автомоторіс. Та жоден з перелічених видів транспорту не зміг задовольнити потреб Києва. І справа тут зовсім не в якості доріг чи примхливості киян - просто здолати наш рельєф їм всім було не під силу. Та, на щастя, у дев’ятнадцятому столітті почали робити досліди з електрикою. Перші пропозиції запустити в місті електричний трамвай стали надходити до міської Думи Києва задовго до появи кінного трамваю. Але тоді вагончик, що без коней бігає містом, сприймався як наукова фантастика, і міські чиновники без зайвих вагань віддали перевагу конкам та локомобілям. Конка являла собою вагон, що рухався по рейках, ось тільки роль двигуна у ньому виконували коні. Перші колії кінної залізниці, а саме так іноді називали конку, пролягли за маршрутом від Либідської площі до Троїцької, там, де зараз стадіон „Олімпійський”. Правил перевезення, як і слід було очікувати, ніхто не дотримувався, тому вагони увесь час ходили переповнені. Коні не витримували навантажень – ламали ноги і масово гинули. Пасажири ж направляли чисельні скарги в адміністрацію конки, а журналісти писали статті на захист нещасних тварин. У відповідь місто поставило на колії ще одне диво тодішньої техніки – локомобіль. Локомобілем називали невеличкий міський паротяг. Його перші випробування пройшли вдало, але раділи кияни зарано - як і завжди винуватцем усіх негараздів стали київські пагорби. Якщо на рівних ділянках міський паротяг біг досить весело, то на підйомах ставав абсолютно безпорадним. Крім того від локомобіля валив дим та гаряча пара, а це було досить небезпечно та і взагалі створювало купу незручностей. Міські чиновники нарешті пересвідчились, що, ані коні, ані паротяг неспроможні подолати стрімких вулиць. Хочеш - не хочеш, батьки міста змушені були повернутися до ідеї використання фантастичної електрики. Конкурс на будівництво міської залізниці відбувся у 1886 році. Його переможцем став спритний та завбачливий інженер Аманд Струве. Між іншим, той самий, хто пустив містом конку та локомобіль. До речі, стільки, скільки зробив для технічного розвитку Києва цей інженер, не зробив більше ніхто. Він забезпечив місто водогоном та газовим освітлення, а також збудував залізничний міст через Дніпро. І тим не менше його ім’я мало кому з киян нині відоме. Ідея пустити електричний трамвай та ще й складним Олександівським спуском здавалася багатьом химерною. Деякі „світила” науки вважали, що вагони взагалі не зрушать з місця. Інші, зокрема поштове відомство, побоювались, що прокладання електричних дротів заважатиме роботі телеграфа та телефона. Але найбільше невдоволення висловлювали підприємці, які займались постачанням коней для кінного трамваю. Та, на щастя, їм не вдалося перешкодити впровадженню електричного транспорту. Адже проблем вистачало і без них, взяти хоч би те, що на той час місто не мало електростанцій. Кияни із нетерпінням чекали того дня, коли нарешті побачать електричний трамвай. В газетах почали з’являлись статті, що закликали Товариство міської залізниці діяти швидше. І ось, нарешті, відбувся перший випробувальний рейс електричного трамваю. Вздовж всього маршруту, від церкви Різдва на Поштовій площі і аж до Європейського майдану стояв натовп. Багато хто не приховував, що прийшов подивитися, як вагон звалиться з рейок, та цього не трапилося. Випробування пройшли успішно – трамвайчик без проблем подолав складний підйом, і так само спокійно пройшов спуск. Київська публіка вітала появу електричного трамваю із захопленням - в перші дні роботи нового виду транспорту від бажаючих покататися не було відбою. Здавалося, що нарешті місто отримало ліки від усіх транспортних проблем. Кияни ще якийсь час раділи нововведенню, але трохи згодом, як і годиться, почали скаржитися на незадовільну роботу електротранспорту. Перші трамвайні вагони суттєво відрізнялись від сучасних. Будували їх на зразок американських, щоправда справедливіше буде сказати, що наші трамваї були точнісенькою копією американських. За дотриманням авторських прав тоді не дуже слідкували, тож «батько» київського трамваю Аманд Єгорович Струве замовив один вагон просто у Бостоні, розібрав його, скопіював деталі і почав виробництво трамваїв у себе на заводі в Коломні. А вже звідти, залізницею трамваї доправляли до Києва. У тодішніх вагонах було передбачено двадцять два місця для сидіння та ще двадцять для того, щоб можна було стояти. Незвичними для сьогоднішнього пасажира виявилися б і самі сидіння – це були лави, а розташовувались вони не впоперек, а вздовж вагону. Цілком зрозуміло, що ті перші трамвайчики мали багато недоліків та недоробок. Зокрема, їх мотори були відкритими, через це до них потрапляла пилюка та різне сміття, що і виводило їх з ладу. Ну, а про потужність тих машин і взагалі годі казати. І тим не менше, електричні трамваї були набагато сильнішими, надійнішими та прибутковішими ніж усе, що їздило Києвом до того. До речі, те що перший у Європі трамвай з’явися саме у Києві, мабуть, теж не є випадковістю. Адже батьком вагончика, що рухається за допомогою електрики, щоправда трохи іншого за модифікацією, теж був наш співвітчизник. Перші експерименти з прадідом трамваїв здійснював інженер з Полтавщини Федір Аполлонович Піроцький. Основна відмінність його моделі від сучасних полягала в тому, що електричний струм передавався не по дротах, а по рейках. Федір Піроцький здійснив кілька вдалих експериментів із трамваєм у серпні 1880 року у Петербурзі. Проте, на жаль, подальшого розвитку його спроби не отримали. На то було кілька причин. По-перше, Петербургу цілком вистачало кінного трамваю – конки, а по-друге, кінозаводчики, відчувши потенційного конкурента, відмовились визнавати експеримент вдалим. Рух електричних трамваїв відкрився в травні 1892 року, а вже у серпні того ж року в міській Думі слухали доповідь „Про порушення управління Товариства міської залізниці», складену за чисельними скаргами пасажирів. Трамвайні вагони ходили не досить часто і, відповідно, завжди були перевантажені. Особливо гостро це відчувалось в святкові дні – люди буквально вимушені були сидіти одне в одного на колінах. При цьому виникало чимало курйозних моментів, які згодом перетворилися на міські анекдоти. Одна з тодішніх київських газет, наприклад, надрукувала матеріал в якому обговорювала невміння киян потрапляти до вагонів трамваїв на ходу: „Благодаря неумению киевлян вскакивать на ходу в вагоны, происходят различные недоразумения и неприятные случайности. Вопреки правилам, киевские обыватели вскакивают в вагоны с левой стороны, вследствие чего, при быстром движении вагона, ударяются о столбы, расставленные вблизи рельсового пути и предназначенные для электрического освещения”. Згадуючи про громадський транспорт треба віддати належне і пасажирам. Вони штовхалися, потерпали від незручностей, але тим не менше вперто лізли у вагони. Пережити всі ці негаразди їм, вочевидь, допомагало почуття гумору. Зрештою міська Дума відчула, що ситуацію треба виправляти, щоправда, зробити це чиновники вирішили не за рахунок розширення трамвайного парку, а в інший цікавий спосіб. Думські винахідники вирішили просто не пускати до вагонів більше двадцяти пасажирів. На додачу Дума долучила до справи поліцейських, які мали слідкувати за порядком та видаляти з вагонів зайвих людей. Кияни в дощ та холод стояли на зупинках трамваю і сподівалися доїхати на ньому в потрібне місце, та все було марно. Повз них проносилися напівпорожні вагони і не зупинялися. А найнеприємнішим було те, що в цей самий час у трамваях за дармовими квитками їхали чиновники міського управління. Та покращити ситуацію заважала не лише погана робота Товариства міської залізниці, а й те, що на багатьох вулицях були прокладені одноколійні шляхи. Через це трамваї змушені були зупинятися і чекати зустрічного вагону, що б мати можливість роз’їхатися на невеличкому кільці. Особливо недоречно це було на під’їзді до вокзалу, приблизно в тому місці, де нині стоїть пам’ятник Щорсу. І попри все кияни пишалися своїм трамваєм та любили його - він був безпосереднім учасником різноманітних свят та урочистостей. В трамваях, прикрашених з нагоди свят квітами, прибували на святкові події перші особи міста. Це лише в наш час громадським транспортом користуються виключно прості кияни, а в ті далекі часи місто було значно демократичнішим. В одному вагоні могли сидіти прості люди, міські чиновники та особи шляхетного походження. Нікого, наприклад, не здивувало, що на відкриття Всеросійської господарчої виставки 1897 року київський митрополит прибув саме на трамваї. А один з найбільших підприємців міста Давид Семенович Марголін мав власний трамвайний вагон для виїздів. Так що трамвай був у Києві надзвичайно популярним. Він оплутав своїми коліями усе місто і дотягся не лише до дачної Пущі-Водиці, а навіть до Броварів. У 1913 році були плани пустити трамвай навіть до Житомира, але цьому завадила Перша світова війна. Саме вона, а згодом і Громадянська війна практично зруйнували трамвайний рух у місті. Так що у 20-х роках минулого століття його довелося відновлювати практично з нуля. Отже, дивлячись більш ніж на сторічну історію електричного трамваю, можна сміливо стверджувати, що він є найстарішим, та очевидно найбільш надійним видом транспорту. А завдяки тому, що світ став більше перейматися екологічними проблемами, трамвай в Європі зараз переживає друге народження. І тільки у нас в Києві, фактично на батьківщині європейського трамваю, він здається скоро зникне назавжди. Ми продовжуємо активно змінювати обличчя старого міста і впевнено та безжально усуваємо все те, що не здається нам досить сучасним та престижним, як ось трамвай. Натомість місто збільшує кількість автомобілів, задихається від шкідливих газів та героїчно бореться із заторами на дорогах. А паралельно мріє про часи, коли Київ поверне собі титул одного з найбільш технічно розвинених міст Європи. Владислава КРАПИВКА, спеціально для І-РЕПОРТЕРА ________________________________________________ Сьогодні зранку бачив но Інтеру коротенький репортаж. Сказали що сьогодні йому 115 років і росказали про берлінський трам. Показали іхній ретро а потім GTшки-низькопідлоговики. +інтерв"ю з чуваком (німцем), який сказав що трамвай - надійний вид транспорту і не виправдовує стереотипів, які йому хотять пришити (повільний і шумний). Сказав що трамвай зараз розвиває вся Європа і навіть автокраїна США. Враження, хоча коротенький репортаж, але хороший. РЕСПЕКТ. | ||
| Связист | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| Итак на 115 ти летия КПТ наплевать. Ничего нехотят делать. Есть задумка напечатать нное количество надписей КИЇВСЬКОМУ ТРАМВАЮ 115 РОКІВ. и расклеить на вагонах. Депо невозражает. єто станет каким некамим позором для управления. Я смог напечатать только 25 штук. Кто сможет ещё? размер два А4 в длину тоесть 21Х58.Ещё идут разговоры с ДД .Возможно и там расклеим. С БД никак нехотят. | ||
| Связист | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| как всегда лес рук вызваться помочь. Ясно все только в интернете и говорят, а на деле... | ||
| Валентин | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [67] | [Ответить] |
| Если надписи чёрно-белые, то я могу помочь. Могу распечатать в среднем 100-150 листовок в день. | ||
| Сергей | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [63] | [Ответить] |
| > Сегодня я доворился за один из его экспонатов - троллейбус
> ЗиУ-682В. После официального списания в июне, с него снимут > часть оборудования, подрихтуют, подкрасят и передадут в > Киев. Предварительное разрешение о его временном размещении > на тер-рии Дарницкого трамдепо уже тоже есть Сообщите мне, когда я смогу пойти его сфотографировать. Я бы хотел иметь его фотографию. | ||
| DAN | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [83] | [Ответить] |
| > Если надписи чёрно-белые, то я могу помочь. Могу
> распечатать в среднем 100-150 листовок в день. Я тоже смогу, примерно такое же количество. | ||
| Связист | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [83] | [Ответить] |
| Пака уже ненужно, я распечатал немного. А другие депо боятся и нет смысла лишнее печатать. В
этом году юбилей пройдёт почти незаметно. Кроме парада вагонА ничего не будет(и то под вопросом). самое худшее впереди... | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [84] | [Ответить] |
| > Сообщите мне, когда я смогу пойти его
> сфотографировать. 27го июня | ||
| Сергей | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [87] | [Ответить] |
| > > Сообщите мне, когда я смогу пойти его
> > сфотографировать. > 27го июня Где? В ДТРЭД? И сколько дней он там простоит? Я так понял, он там будет стоять вплоть до его перевода в музей. | ||
| Я_R | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [87] | [Ответить] |
| да, приблизительно так | ||
| Саня | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [87] | [Ответить] |
| Вітаю усіх із 115-річчям нашого трамваю!!! | ||
| Вячеслав Вятченко | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| > Вітаю усіх із 115-річчям нашого трамваю!!!
Спасибо. Тем более, что есть подозрение, что до следующей годовщины юбеляр не дотянет. | ||
| Связист | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| Праздник завтра. Кто может позвоните поздравьте в музее. | ||
| Володя | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| <Вітаю усіх із 115-річчям нашого трамваю!!!
Приєднуюсь!!! Бажаю, нових ліній (без знищення жодної з існуючих), більше нових вагонів і відкапіталених вагонів! | ||
| Гербрандт | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| Приєднуюсь до вітань нашому дідусеві. І хочу побажати для нього ДРУГОЇ МОЛОДОСТІ!!! Дай Боже, щоб хвиля Трамвайного Ренесансу пошвидше докотилася до нашої столиці та змела дрібних нахабних ворогів! | ||
| Gregory | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| с праздником!
поскольку в планах КПТ на 2008 год значится трамвай по Патона (а это уже хорошо и уже подарок), здесь смотрим фото трамвайного моста в Воронеже (там это скоростная линия типа Кривого рога). разве не так следует реконструировать мост Патона? http://ru.wikipedia.org/wiki/Изображение:127_2787.jpg | ||
| Саня | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| Ось так лінія і має бути по мосту Патона!Тоді не буде розмов,що "трамвай заважає автомобілям". | ||
| Misha | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| Эх, только на надо с ВОронежа пример брать в остальном :)) | ||
| Связист | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [90] | [Ответить] |
| Итак состоялось! Нацепил 8 трафаретов со всех сторон Киевскому трамваю 115 рокив, и с 13 до 18 ездили с красина до Патона. Подбирали все желающих, было что даже в проходах стояли. ЛА провела небольшую экскурсию.в общем парад прошёл успешно. | ||
| Саня | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [98] | [Ответить] |
| > Итак состоялось! Нацепил 8 трафаретов со всех сторон
> Киевскому трамваю 115 рокив, и с 13 до 18 ездили с красина > до Патона. Подбирали все желающих, было что даже в проходах > стояли. ЛА провела небольшую экскурсию.в общем парад прошёл > успешно. Дуже добре!Все-таки маленьке свято відбулося і це основне.Шкода,не вийшло так масштабно,як планувалося раніше... | ||
| AMY | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [98] | [Ответить] |
| Наш трамвай летел, как кот...
14 июня у трамвая был 115-летний юбилей [ Елизавета КИРИЗИЙ, Григорий МЕЛЬНИЧУК / "Газета по-киевски" 16.06.2007 ] В 1892 году первый в Российской империи электрический вагончик появился в Киеве и курсировал с Подола на нынешнюю Европейскую площадь. Благодаря сообществу "Интересный Киев" мы смогли ненадолго ощутить себя киевлянами тех лет – прокатившись по знакомым улицам в уютном трамвае, воссозданном по образцу конца ХІХ века. Ожидал он нас на Контрактовой площади: прохожие с удивлением и интересом рассматривали небольшой голубой вагон – уж очень сильно он отличался от своих "потомков". Для изготовления этой модели использовали металлический каркас – основу трамвая конца ХІХ века, в начале 90-х годов ХХ века реконструкция была закончена, но трамвай некоторое время провел в депо. Теперь на нем проводят экскурсии и катают горожан по праздникам. Трамвайчики такого типа ходили до 1903 года. После смерти главы транспортного акционерного общества Лазаря Бродского права выкупили бельгийцы. С этого момента стали появляться закрытые вагоны, которые ходили даже после войны Этот экземпляр – единственный в Киеве. Вместо привычных автоматических дверей в нем симпатичные створки, закрывающиеся на крючок. Спереди и сзади – две площадки, а внутри все из светлого дерева, отчего кажется, что в салоне всегда солнечно. – А раньше вместо стальных деталей были бронзовые – ручки, спинки сидений. Старинный трамвай был оснащен даже кондиционером, – рассказывает историк Юлия Смелянская, указывая на загадочную деревянную конструкцию под потолком. – Отверстия в нем открывались и закрывались с помощью специального ключа, так что ездили с комфортом. Но это касалось пассажиров. А вот водителям повезло меньше – стекла на площадке, где они находились, не было вовсе, так что сидели фактически "на улице", и в дождь, и в снег. Поэтому для работы вагоновожатых отбирали только физически сильных и здоровых мужчин. Зимой приходилось бороться с морозами, и делали это так: раскаляли камни, складывали в любую подходящую емкость и грели ноги и руки. Впрочем, однажды отсутствие лобового стекла спасло жизнь человеку: он шел по путям и не слышал отчаянных сигналов трамвая – как потом оказалось, был глухим. Когда расстояние сократилось до критичного минимума, дюжий водитель наклонился, схватил беднягу за шиворот и так, на вытянутой руке, вез весь тормозной путь. Кондукторы тоже не даром ели свой хлеб. Цена билета зависела от длительности проезда: 5 коп., 8 коп., 11 коп. Народу набивалось много, без отменной зрительной памяти было не обойтись. Да еще и что за народ, надо уточнить. В постановлении городской думы 8 страниц текста посвятили именно трамваю и частично его пассажирам: "Запрещается проезд лиц в нетрезвом состоянии, арестантов в сопровождении конвойных, а также людям, которые своим видом или запахом могут быть неприятны пассажирам (трубочисты, маляры, селедочницы и такое прочее). Запрещается проезд дам в шляпах с булавками без предохранительных наконечников". У нас со "шляпами" все в порядке, так что Юлия дергает за веревочку, протянутую через весь салон, на которой висит колокольчик. Раньше при помощи него давали сигнал об отправлении и делали остановки по требованию. Он тихонько звенит, и мы трогаемся в путь, огибаем Фонтан Самсона, где в ХІХ веке торговали крестиками, ладанками и самой дешевой в Киеве печенкой. Даже была такая присказка: "Ідемо до лева, там печінка дешева." А кто побогаче, размещался в Гостинном дворе, где перед революцией работало аж 56 магазинов. По узким подольским улочкам выезжаем на Набережно-Крещатицкую и двигаемся в сторону Ботанического сада. Едется довольно "шумно" и весело: скрипы, свисты, скрежеты, гудят рельсы, поскрипывают сиденья – это какая-то особая мелодия, по своему завораживающая. Вспомнился стих Саши Черного: Наш трамвай летел, как кот, Напоенный жидкой лавой. Голова рвалась вперед, Грудь назад, а ноги вправо. Мимо мчались без ума Косогоры, Двухаршинные дома И заборы... Трамвай по праву можно назвать одним из символов столицы: на многих старых фотографиях вагончики снуют по Крещатику, Владимирской, Банковой. Маршруты достигали 25 км, по Киеву курсировало несколько сотен вагонов. Даже был трамвай, который ходил в Черниговскую губернию; правда, это не так далеко, как кажется: на Левобережье, ведь граница шла по Днепру. Мы благополучно доезжаем до кольца, заворачиваем и едем обратно на Подол. Путешествие во времени удалось. Когда автомобили оккупировали города Европы, трамвайные пути стали снимать или просто закатывали в асфальт. В 1937 году полностью закрыли трамвай в Париже, в 1952 году – в Лондоне. Но со временем ситуация изменилась, европейцы по достоинству оценили этот экологически чистый вид транспорта. С начала 1990-х годов трамваи вновь появились в Великобритании, Франции. Трамвайно-пешеходный центр города в Европе – обычное явление. В Страсбурге на въездах в город, к примеру, можно оставить машину и получить бесплатный проездной на трамвай; в Праге есть ночные маршруты Сейчас снимают линии в основном в странах СНГ. В Киеве трамвай постепенно заменяли троллейбусами и автобусами, убрали маршруты на Соломенке, улице Воровского, мосту Патона. Под угрозой ликвидации оказалась даже уникальная линия в Пущу-Водицу. Но есть надежда на улучшение ситуации: недавно началась реконструкция скоростной линии, идет работа над первым низкопольным вагоном для нее. -------------------------------------------------------------------------------- Предшественником электрического трамвая была конка – городская железная дорога, вагоны которой приводились в движение тягловыми животными. Первые в мире городские конки открылись в Балтиморе (США, штат Мэриленд) в 1828 году, в Нью-Йорке в 1832 году и в Новом Орлеане в 1834 году. Первым в Российской империи трамваем в 1892 году обзавелся Киев, а вскоре его примеру последовали и другие города: в Нижнем Новгороде трамвай появился в 1896 году, в Екатеринославе (Днепропетровск) – в 1897 году, в Москве – в 1899 году, а в Санкт-Петербурге – в 1907 году. -------------------------------------------------------------------------------- Неравнодушные киевляне стараются защитить любимый вид транспорта. На сайте Стефана Машкевича "Памяти киевских трамваев" (http://www. mashke.org/kievtram/) можно ознакомиться с новостями, обсудить проблемы и перспективы зарубежного опыта. В Киеве также создана организация "Комитет общественного транспорта". Недавно Комитет завершил два удачных проекта: совместно с депо отремонтировал вагон-кафе Подольского депо и двухвагонный поезд для скоростной линии на Отрадном (или все-таки Борщаговке?) | ||
| Ночной_Дозор | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [98] | [Ответить] |
| Замечательная статья, автору - браво! | ||
| Связист | Re: К 115-летию киевского электрического трамвая [98] | [Ответить] |
| Супер, молодец. | ||
[ Список тем | Создать тему ]
