[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒19 | 3‒22 | 23‒42 ] [ Все сообщения ]
| Viewer | Re: :-\/ [19] | [Ответить] |
| > Шаучэнко.
Шаўчэнка. Тарас Рыгоравіч :). | ||
| AHTOH | Re: :-\/ [22] | [Ответить] |
| > Церабежаў
Там точно через Э! | ||
| Сергей Федосов | Re: :-\/ [21] | [Ответить] |
| > А поди докажи канцкрысам из овира, что моя фамилия Brynych,
> a не Brynykh, как оно у них автоматически генерирует... Вообще Вам надо самому определиться, как быть, ибо "правильное написание" может вас преследовать в виде неправильного произношения. Например, в совестких паспортах раньше писали на французский манер Serguei, знай я тонкости английского произношения с самого начала, может, так бы и оставил, а не сказал американским "канцкрысам", что "у меня в паспорте неправильно написано" (этого довода им было вполне достаточно, чтобы с моих слов написать "правильно"). Потому как меня обычно произносили "Серджей", "Сёрджей", ну да... я привык уже и меня это устраивает. Хочешь быть Elena - будь, конечно, только лаже не надейся, что тебя будут произносить как Yelena. Так что не всё так просто, как кажется с первого взгляда и не всегда первый очевидный вараинт на самом деле лучший и даже желательный. | ||
| AHTOH | Re: :-\/ [21] | [Ответить] |
| Brynych - фамилия чешского происхождения, где "сh" = "x". В Чехии таковых полно. Например, и на паровозе.ком, и на польских+чешских сайтах я известен именно так :) | ||
| Michal Jaroszynski | Re: :-\/ [10] | [Ответить] |
| > Рябаў, Малінаўка... рэйс Брэст-Цярнопаль = Брест-Тернополь
> :))) Бярэсьце - Цярнопаль :-) | ||
| AHTOH | Re: :-\/ [10] | [Ответить] |
| Таки Брэст :-Р
Бярэсьце = Вrześće ? Под Освенцимом? | ||
| Viewer | Re: :-\/ [27] | [Ответить] |
| > Бярэсьце - Цярнопаль :-)
Ну, гадаю, не слід приплетати сюди ще й вишуки наших пуристів ;). Тому що це може лише дезинформувати. | ||
| AMY | Re: Автентичные названия станций метро СНГ [0] | [Ответить] |
| > То же самое возникает, если копнуть
> глубже в историю Ташкентского метро - как по-узбекски будет > станция "50 лет СССР"? помню только как по узбекски звучит "Сквер Эмира Тимура" - "Амир Темур Хиёбоны" | ||
| Michal Jaroszynski | Re: :-\/ [28] | [Ответить] |
| > Таки Брэст :-Р Бярэсьце = Вrześće ? Под Освенцимом?
Нет, белорусский Брест. Смотри: http://be.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%8C%D1%86%D0%B5 | ||
| AHTOH | Re: :-\/ [28] | [Ответить] |
| На штампе в паспорте пишут БРЭСТ.
И Крэпасць - Брэсцкая же! На 50000 зайцах нарисованная сзади. :) | ||
| G-v | Re: :-\/ [28] | [Ответить] |
| Это древнее (или, лучше сказать, более старое) название города. И уточнение небольшое - Брестская крепость изображена на купюре в 50 руб (после деноминации 5 лет назад), на 50 000 - Мирский замок. | ||
| Viewer | Re: :-\/ [31] | [Ответить] |
| > белорусский Брест. Смотри:
> http://be.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0% > B0%D1%81%D1%8C%D1%86%D0%B5 Ви, товариші, на це великої уваги не звертайте, чи принаймні не беріть це за зразок сучасної загальноприйнятої білоруської мови :). Річ в тім, що у нас є певна кількість людей, котрі вважають норми сучасної літературної білоруської мови дещо "неправильними", "зіпсованими", "русифікованими". Вони користаються своїм альтернативним правописом (вони його називають "класичним"), котрий грунтується більшою мірою на правописі, що вживався до реформи 1933 року, у сполученні з практикою білоруських емігрантів тощо. Основні відрізнення цього правопису — відображення на письмі деяких фонетичних явищ білоруьскої мови, котрі не передаються сучасним правописом, а так само інша традиція адаптації іншомовних слів. Теж, зокрема, вживаються прийняті раніш назви деяких білоруських міст. | ||
| Rebe | Re: :-\/ [31] | [Ответить] |
| Ага, і до сих пір існує два варіанти Мінск чи Менск, наприклад.
Другий - менш уживаний. Думаю, що прабілоруси (радімічі, дреговічі чи хто інший) писали взагалі це місто як МНСК. А голосна вставилась для уможливлення читання. Наприклад, в чеській друге за розміром місто Брно має наголос власне на Р! | ||
| AHTOH | Re: :-\/ [31] | [Ответить] |
| >котрий грунтується більшою мірою на правописі, що вживався
>до реформи 1933 року, у чому полягала згадана реформа? | ||
| Viewer | Re: :-\/ [35] | [Ответить] |
| > Ага, і до сих пір існує два варіанти Мінск чи Менск,
> наприклад. Другий - менш уживаний. Думаю, що прабілоруси > (радімічі, дреговічі чи хто інший) писали взагалі це місто > як МНСК. А голосна вставилась для уможливлення читання. Ні, в літописах його писали як Мєнєск чи Мєньск. Взагалі варіант "Мінськ" появився в XVII столітті, коли на теріторії ВКЛ поширилась в якості офіційної польська мова, тобто етимологічно це полонизована форма. Коли в кінці XVIII століття місто приєднали до Російської імперії, нова адміністрація позичила назву міста з польських документів. Тобто тоді варіант "Мінськ" закріпився і в російській мови. В новій білоруській літературній мові варіант деякий час конкурували варіанти "Мінск" і "Менск". Останній варіант було затверджено офіційно незабаром після проголошення БРСР. Цей варіант уживався в білоруській мові до 1939 року, коли його було замінено на "Мінск". | ||
| Viewer | Re: :-\/ [36] | [Ответить] |
| > у чому полягала згадана реформа?
Ну там було багато різних пунктів. Проте серед найважливіших було скасування позначення на письмі асиміляційного пом'якшення приглосних (наприклад, писали "сьнег", "зьвесткі", "цьвёрды", "расьсьледаваньне", а стали писати "снег", "звесткі", "цвёрды", "расследаванне") та наближення правопису запозичених слів до народного вимовлення та білоруської фонетичної системи (попередня традиція старалася передавати іншомовні слова ближче до мови-джерела: писали "бібліотэка", "літэратура", "монолёг", "філёзофія", "проспэкт", "фізыка", "сыстэма", почали писати "бібліятэка", "літаратура", "маналог", "філасофія", "праспект", "фізіка", "сістэма"). | ||
| Сергей Федосов | Re: :-\/ [36] | [Ответить] |
| Тарашкевица и наркомовка? | ||
| Viewer | Re: :-\/ [36] | [Ответить] |
| Ага. | ||
| Сергей Федосов | Re: :-\/ [36] | [Ответить] |
| В своё время я искал подробную информацию о той реформе, но не нашёл. Что-то мне подсказывает, что та реформа нанесла белорусскому языку серьёзный ушерб, едва ли не больший, чем реформа 1918 года русскому. | ||
| Viewer | Re: :-\/ [36] | [Ответить] |
| Ну, це питання дискусійне. Скажемо, я вважаю, що реформа 1918 року не спричинила шкоду для російської мови, а навпаки, була прогресивним явищем. Як, багато в чому, і реформа 1933 року для білоруської мови.
При цьому я на перший план ставлю мовознавчий, а не політичний аспект цих реформ. | ||
[ Список тем | Создать тему ]