[ Список тем | Создать тему ]
[ 0‒64 ]
| Стефан | Латинская Европа | [Ответить] |
| В ноябре минувшего года я впервые посетил Испанию с Португалией и в очередной раз свою любовь, которая не отпускает — Париж. Попробую рассказать обо всём по порядку... и начну с любви :-)
Линия T1 была открыта в 1992 году, хордой связав север-северовосточные (те самые, где недавно зажигали) пригороды Парижа, Saint-Denis и Bobigny. Промозглым ноябрьским утром 2002 года на западной конечной, Saint-Denis, взору фаната открывалось следующее... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-003.jpg Трамвай прибывает на конечную... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-001.jpg и отправляется с нее же, проходя крестовину... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-002.jpg а навстречу уже спешит следующий: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-005.jpg Уже при первом свидании становится ясно, что мы отнюдь не в Европе: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-004.jpg И правда, въезд шинокопытным закрывают сразу ДВА "кирпича", а трамваи, как ни в чем не бывало... Нееет, это не европейский город! Пройдя по узкой улочке, трамваи выбираются на оперативный простор: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-034.jpg http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-029.jpg На остановку могут заезжать не только они, http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-031.jpg но и их младшие братья: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-027.jpg — но вот маршрутки почему-то не заезжают! (Есть страшное подозрение, что их там попросту нет...) Хотя одна радость для глаза всё-таки возникает — в левом нижнем углу кадра... :-) http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-026.jpg Еще раз повернув (едем от St Denis), http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-032.jpg выезжаем на в меру широкий проспект (прошу прощения, откровенно лень искать карту и выписывать названия. Они и мне, и большинству читателей мало что скажут; если когда-то дойдет дело до официальной фотогалереи — превозмогу лень), и движемся по центру. Не помню, что помешало мне запечатлеть здесь трамвай, а вот автобусам и здесь позволительно: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-037.jpg Через какое-то время линия сворачивает... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-018.jpg линия сворачивает... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-019.jpg ... сворачивает линия... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-017.jpg в некую улочку... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-014.jpg которая называется... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-016.jpg !! Выехав из данного "пассажа", попадаем на корреспондАнс, а по-простому — пересадку — на метро, 13-ю, если я правильно помню, линию (станция метро невдалеке справа): http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-015.jpg Еще чуть восточнее и тремя годами позднее, мы находимся в городке La Courneuve, на оживленной площади, под которой — конечная уже 7-й линии метро: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-009.jpg Площадь, что характерно, не простая, а вот такая... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-006.jpg ... но это сущие мелочи по сравнению с улицей, которая от нее отходит и по которой-то и идет трамвай: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-008.jpg Если вдруг кто не рассмотрел, http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-011.jpg Это те самые районы, где давеча развлекались. Имена обязывают! А вот он и трамвай, на фоне которого какая-то несознательная личность движется совсем не по-ленински: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-010.jpg Это или еще улица Ленина, или уже Сталинградская улица — точно не помню: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-015.jpg А так сразу и не скажешь, что пролетарские районы... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-017.jpg Проезжая остановку под названием "Эскадрилья Нормандия–Неман" (как ее объявляют в трамвае — это нужно специально слушать!), вскоре попадаем на старую конечную, Bobigny — Pablo Picasso, с пересадкой на 5-ю линию метро: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-008.jpg (новый участок идет от нас). Возле нее расположено депо (в котором я не был). В 2003 году линия была продлена на несколько остановок к востоку, до Noisy-le-Sec. По проезде авеню Юрия Гагарина начинаются менее населенные районы: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-018.jpg Перескаем некий канал по мосту... да, а почему никто из невидимых персонажей левой части снимка не пользуется рельсами?! Ну тупыыые!.. http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-019.jpg съезжаем с моста... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-020.jpg заканчиваем съезжать... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-021.jpg пересекаем оживленный проспект... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-022.jpg ... и выходим на финишную прямую: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-023.jpg (Шоб вы мне не сомневались: на последних четырех снимках изображен один и тот же трамвай! Нет времени ждать следующего... :-) На финишной прямой нас ждет в меру симпатичный жилой микрорайончик... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-026.jpg а по его окончании... http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-028.jpg нечто совершенно вопиющее, абсолютно невообразимое. Не говорите, что вы не видели!.. http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-029.jpg По слухам, киевский городской голова, увидев, ЧТО эти изверги сделали с вверенным им мостом, попытался повеситься непосредственно на одном из столбов. И если бы не отсутствие горизонтальной перекладины... То же крупным планом. Нет, понять это невозможно! Это не Европа!! http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-030.jpg На конечной солнце светило решительно не туда, поэтому только для протокола: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-031.jpg Приехали! | ||
| Стефан | Латинская Европа: Париж-2 | [Ответить] |
| И, заканчивая с моей любовью, коротенький рассказ о линии T2, открытой в 1997 году и связывающей La Defense в северо-западном пригороде Парижа с Issy — Val de Seine на юго-западе. Линия идет вдоль левого берега Сены, повторяя его изгиб и имея таким образом форму клюки. Фотографировать ее тяжело: во-первых, во многих местах просто неоткуда (кустарники-заборы-туннели; по улице трамвай не идет ни одного метра), во-вторых, она длинная, остановки редкие, так что пока посетишь те фототочки, которые есть, уйдет уйма времени. У меня его, времени, как всегда, не было, хотя я туда еще вернусь...
Начальная остановка, La Defense (пересадка на метро и электрички) — в туннеле: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-046.jpg Снимок уже исторический, т.к. все вагоны этого типа переброшены на линию T1, а здесь ходят совсем новые. А интерьер и население :-) старого вагона выглядели так... http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-047.jpg Двухвагонный состав из новых вагонов на той же La Defense физически неоткуда сфотографировать (так, чтобы он весь влез в кадр)! http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-040.jpg А на одной из промежуточных остановок, где специально для фанатов существует замечательная лестница, это выглядит так: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-041.jpg или так: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-042.jpg а еще вот так: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-043.jpg (В этот трамвай я сейчас сяду и уеду. Далеко бежать? А шо делать? :-) Времени нет!) Салон нового вагона как-то не сподобился запечатлеть, но попался в кадр французский каламбурчик: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-044.jpg ("Il est T2 fois..." читается так же, как "Il était deux fois..."). Сказки начинаются словами "il était une fois...", то есть "как-то раз", "однажды", а здесь, значит, "как-то два раза". Первый раз на этом месте была железная дорога, второй раз — трамвай. Опять они рекламируют свой несовременный, медленный, грохочущий транспорт!.. На конечной Issy — Val de Seine (пересадка на электричку, маршруток не видно, не знаю, как оттуда вообще уехать...) старые вагоны смотрелись так: http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-049.jpg http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-051.jpg а новые — так: http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-045.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051119_22-paris/20051119_22-paris-046.jpg Voilà! | ||
| Я_R | Re: Латинская Европа: Париж-2 | [Ответить] |
| T1 c T2 где-то пересекаются? | ||
| Зигфрид | Re: Латинская Европа: Париж-2 [1] | [Ответить] |
| Шикарно!!! Спасибо!!!
А Т3 они когда заканчивают? > Снимок уже исторический, т.к. все вагоны этого типа > переброшены на линию T1, а здесь ходят совсем новые. А > интерьер и население :-) старого вагона выглядели так... > http://tram.mashke.org/photos/200211-paris/200211-paris-047.jpg НА РАБОЧИЙ СТОЛ!!!!! :-))))) | ||
| ivdenis | Re: Латинская Европа: Париж-2 [1] | [Ответить] |
| Особенно спасибо за поезда на Т2. Я, будучи там осенью, так их и не увидел :( | ||
| Сергей_П | Re: Латинская Европа: Париж-2 [2, 3] | [Ответить] |
| > T1 c T2 где-то пересекаются?
Нет. > Шикарно!!! Спасибо!!! А Т3 они когда заканчивают? Т3 (он пока так не назвал) - линия Pont du Garigliano-Bd Victor / Porte d'Ivry должна быть открыта в конце 2006 года. Из-за того, что ни одна линия не пересекается с другой, так появится третья отдельная трамвайная система в Париже. В июле 2007 года линия Т2 будет продлена до Porte de Versailles, но мне неизвестно соединятся ли линии. | ||
| Стефан | Re: Латинская Европа: Париж-2 [5] | [Ответить] |
| > Т3 (он пока так не назвал) - линия Pont du Garigliano-Bd
> Victor / Porte d'Ivry должна быть открыта в конце 2006 года. > Из-за того, что ни одна линия не пересекается с > другой, так появится третья отдельная трамвайная система в Париже. Для интересующихся вопросом это не новость, но для протокола: в собственно Париже это будет первая линия. Две другие — в ближних пригородах, которые, конечно, воспринимаются как "Париж" (и метро парижское в них ходит), но всё-таки суть отдельные города. Собственно Париж — совсем небольшой город, 10–12 км в диаметре. > В июле 2007 года линия Т2 будет продлена до Porte > de Versailles, но мне неизвестно соединятся ли линии. Где-то видел схему развития, согласно которой в какой-то момент должны соединиться. А в далекой перспективе — большое трамвайное кольцо, включающее и T1. Неплохо бы, потому что на каждую новую линию отдельное депо — это даже французских налогов скоро не хватит... | ||
| Зигфрид | Re: Латинская Европа: Париж-2 [5] | [Ответить] |
| 78 лондонских маршрутов обслуживало 32 депо. Так, навскидку по памяти :-) | ||
| Стефан | Re: Латинская Европа: Париж-2 [7] | [Ответить] |
| > 78 лондонских маршрутов обслуживало 32 депо.
В Бруклине (только в Бруклине — не в Нью-Йорке!) было поскромнее, всего 20 депо на где-то столько же маршрутов... Да, но где это всё? :-/ | ||
| Vyacheslav | Re: Латинская Европа: Париж-2 [6] | [Ответить] |
| > Для интересующихся вопросом это не новость, но для
> протокола: в собственно Париже это будет первая линия. Две > другие — в ближних пригородах, которые, конечно, > воспринимаются как "Париж" (и метро парижское в них ходит), > но всё-таки суть отдельные города. Тогда можно ли считать парижский трамвай интерурбаном? :-) | ||
| Сергей_П | Re: Латинская Европа: Париж-2 [6] | [Ответить] |
| > В июле 2007
> года линия Т2 будет продлена до Porte > de Versailles, но > мне неизвестно соединятся ли линии Где-то видел схему > развития, согласно которой в какой-то момент должны > соединиться. А в далекой перспективе — большое трамвайное > кольцо, включающее и T1. Неплохо бы, потому что на каждую > новую линию отдельное депо — это даже французских налогов > скоро не хватит... А оно и так там должно быть, ведь линии поначалу не будут соединяться. Будут ли потом - не знаю, но французы - они затейники. На схеме здесь http://extension-reseau.ratp.fr/t2paris/index.html соединения между линиями нет. Может из-за масштаба карты, может из-за нежелания пересекать полосы для движения а/м без путепровода, может из-за желания упрятать конечную трамвая в дома и не "портить" вид площади - кто знает... | ||
| Стефан | Re: Латинская Европа: Париж-2 [10] | [Ответить] |
| > А оно и так там должно быть, ведь линии поначалу не будут
> соединяться. Для этой линии — да, но, может, и еще сподвигнутся?.. > Будут ли потом - не знаю, но французы - они > затейники. На схеме здесь > http://extension-reseau.ratp.fr/t2paris/index.html > соединения между линиями нет. Серьезно :-( Хотя коль скоро отдельные депо уже будут, то оно не то чтобы жизненно необходимо... но как-то неправильно это. | ||
| Стефан | Латинская Европа-2: Барселона | [Ответить] |
| В Испании мы были проездом, неполных два дня. Сначала, однако, о дороге туда. Есть очень удобный ночной поезд Париж — Барселона. Но, как и во всех ночных поездах испанского формирования, в нем отдельные мужские и женские купе. Соответственно, если путешествуешь с супругой, единственный метод не оказаться разделенными — купить двухместное купе первого класса ("СВ"), которое не так чтобы дешево (по этому маршруту что-то около 190 евро на человека!!). После определенных колебаний было решено разориться. Но... к этому времени французские железные дороги пришли в свое нормальное состояние (забастовки), и, хотя поезд в нужный нам день не отменили, продажу билетов на него закрыли. Кончилось всё покупкой билетов вот на это:
http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-002.jpg Билеты брались меньше чем за двое суток до вылета, В ОДИН конец, и при этом стоили гораздо дешевле, чем на поезд — около 110 евро на нос. Поразительно. Летайте оранжевыми авиалиниями! :-)) Лирическое отступление #1. По соседству в барселонском аэропорту паслось это: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-001.jpg Кто там предлагал читать "eBay" по-русски? :-) К сожалению, полет вырезал из графика целое утро (вместо ~ 8:30 мы появились в центре Барселоны примерно в 13:00), из-за чего весь визит оказался несколько скомканным. Тем не менее, бросив вещи, погрузились в метро, которое здесь не маленькое: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-004.jpg Лирическое отступление #2. Помимо транспорта и достопримечательностей, меня в Барселоне интересовала языковая ситуация. Подробнее о ней — позже и на другом форуме; вкратце — если используется один язык, то каталонский, но часто используется два или три: каталонский, кастильский (который мы знаем как "испанский") и английский, в таком порядке. Как на вышеприведенной схеме. Метро я подробно не изучал, линий много, подвижной состав довольно разнообразный, один из типов выглядит так: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-030.jpg Через весь город слева сверху вправо вниз (см. схему) идет улица с подобающим названием Diagonal. Линии "цвета морской волны", идущие по ней в левой верхней части, суть трамваи — T1, T2, T3 (левее они сходят с нее и разветвляются), в правой нижней — T4 (сходит с нее и слева и справа). Если кому нужна схема в хорошем разрешении, где всё читается — имеется. Общая конечная T1, T2, T3 называется Francesc Macia. Стандартный тупик с крестовиной: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-018-t1-t3-francesc-macia.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-017-t3-francesc-macia.jpg Непонятно, смогут ли продлить линию дальше на восток (а надо бы!): улица там становится несколько уже. А на западе это широкий проспект с трамваями посередине, на травке: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-007.jpg Вид из кабины водителя: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-008.jpg Дальше линия сворачивает с Диагонали под прямым углом и углубляется в, по-видимому, спальные районы: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-009-t2-avinguda-de-xile.jpg С эстетикой и здесь неплохо: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-010-t3-west-of-avinguda-de-xile.jpg Остановка: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-015-t2-st-ramon.jpg Если кто еще не привык, что здесь ограничение по высоте (трамваю-то всего пару лет от роду): http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-014.jpg Глубже в спальных районах, возможно, есть что-то интересное, но добраться туда не получилось. Лирическое отступление #3. Надпись на трамваях, призывающая дать пассажирам выйти, отнесена к категории трехязычных, но... http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-019.jpg Впрочем, не будем судить строго... написали бы что-то типа "Let them get off" — народ бы, наверно, не понял :-) Следующей по программе была экскурсия на историческую трамвайную линию, ведущую наверх к нижней станции фуникулера, но... увы, увы: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-021.jpg Поскольку день был не выходной, всё, что досталось — это весьма интересный тупик: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-025-av-tibidabo.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-023-av-tibidabo.jpg и позорище вместо трамвая: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-024-av-tibidabo.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-022-av-tibidabo.jpg На обратном пути — миниметро по-барселонски: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-026-av-tibidabo.jpg (однопутная конечная!) http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-027-catalunya.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-029-catalunya.jpg (это тоже конечная, но поезда двух разных линий! L6, L7, Catalunya, см. схему). Утро следующего дня, до поезда на Мадрид, было посвящено экскурсии галопом по оставшейся линии, T4 (опять же далеко не по всей). По выходе из метро было обнаружено вот ЭТО: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-031.jpg и, естественно, дальнейшие попытки были нацелены на захват ЕГО в одном кадре с трамваем... http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-033.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-044.jpg Трамвай здесь еще строят: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-032.jpg и, может быть, это начало будущего ответвления (рельсы, идущие влево, тут же обрываются): http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-035.jpg А в остальном тот же проспект с трамваями на травке посредине: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-040.jpg с той разницей, что весь этот асфальт левее трамвая, между двумя совсем неширокими проезжими частями и трамвайными путями: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-039.jpg — для ПЕШЕХОДОВ (и велосипедов). Нет, вы мне объясните, как так можно не ррррасширить проезжую часть?! Ну тупыыыыые!.. Западная конечная этой линии имеет довольно уютный вид: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-046-t4-ciutadella-villa-olimpica.jpg Вокруг нее не было замечено никаких пассажирообразующих объектов (похоже, что и эту линию вынуждены были оборвать не "где нужно", а "где можно"), зато была пересадка на метро, которая и была использована, дабы вернуться в гостиницу, после чего тут же отправиться на вокзал и уехать в Мадрид. | ||
| Дельфин | Re: Латинская Европа-2: Барселона | [Ответить] |
| А как приятно......... Трам в приоретете!!!! Нам о таком только помечтать.........
Спасибо Автору!! | ||
| связист Александр | Re: Латинская Европа-2: Барселона | [Ответить] |
| Стефан спасибо!! | ||
| Сергей_П | Re: Латинская Европа-2: Porte Versailles T2&TMS | [Ответить] |
| Как ни прискорбно, но все-таки не будет соединения между продолжением Т2 и TMS вдоль бульвара Victor.
http://www.parisceinture.com/T2isseenmaispasParisien.html Кто знает французский, может найдет причины этого или опровергнет, но, по-моему, схемки ясно говорят сами за себя. | ||
| Стефан | Re: Латинская Европа-2: Porte Versailles T2&TMS [15] | [Ответить] |
| > Кто знает французский, может найдет причины этого или опровергнет,
Я вроде знаю, но, честно сказать, ниасилил. Слишком уж болтовни много... :-) К тому же, как я понял, написано это в 2002 году. Может, сейчас что-то и изменилось... | ||
| Николай Воронин | Re: Латинская Европа-2: Porte Versailles T2&TMS [15] | [Ответить] |
| Большое спасибо. Истинное наслаждение. Оказывается, изолированные системы - это не так страшно 8-{((( | ||
| Сергей Федосов | Re: Латинская Европа-2: Porte Versailles T2&TMS [15] | [Ответить] |
| В Париже строят трамвай с нуля и получили изодированные системы, которые в будушем планируют объединить.
В Постсовдепии разрубают на части уже существующие единые системы. | ||
| Стефан | Латинская Европа-3: Барселона — Мадрид — Виго — Порто | [Ответить] |
| В этой части рассказа больше текста, чем картинок (зато дальше их будет много!). Она также несколько ближе по теме к синему форуму, но пусть уж всё будет в одном месте.
Переезд из Барселоны в Мадрид скоростным поездом Altaria (кажется, это название сервиса, тогда как подвижной состав — Talgo, но могу ошибаться) занимает чуть меньше пяти часов. Скоростная линия еще не дотянута до Барселоны, поэтому первую ~ треть пути (за приблизительность цифр прошу извинить: проверять неохота), от Барселоны до Лейды (Lleida), поезд идет по обычной линии, дальше переходит на скоростную. Самый фанатски интересный момент — конечно, смена колеи. На скоростной линии европейская колея (1435), на обычной — испанско-португальская (1668). "Cambio de Lleida", то бишь место смены, расположено в чистом поле; из инженерных конструкций там есть нечто, напоминающее моечную машину, и, кажется, всё. Поезд остановился, и было объявлено, что "сейчас начнется процедура перехода нашего поезда в режим высокой скорости, в течение которой, скорее всего, погаснут экраны телевизоров, за что мы и просим прощения". Экраны, конечно, не погасли, а "процедура" состояла в том, что поезд стоял как вкопанный минут десять :-) После этого мы меееедленно двинулись, мимо окна проплыл "дорожный знак" типа советского знака "сужение дороги", с надписями "1668" у широкой части и "1435" у узкой (знал бы заранее — держал бы фотоаппарат наготове)... и, собственно, всё. Салон поезда выглядел так (никаких неожиданностей): http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-048.jpg а на подъезде к Мадриду показывали следующее: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051124-barcelona-050.jpg Название местечка Alcalá de Henares, если кто помнит, было в новостях 11 марта прошлого года... Еще на перроне барселонского вокзала путь к вагонам был перегорожен рентгеновской установкой, через которую требовалось пропустить весь багаж (но не ручную кладь). По прибытии в Мадрид, на станцию Atocha, которая была в тех же самых новостях, первое, что мы захотели сделать — это сдать багаж в камеру хранения. Чтобы войти в помещение, нужно было "просветить" всё, что было с собой. Когда же мы пришли забирать вещи, и я ничтоже сумняшеся двинулся прямо к камерам, меня вежливо остановили: "Рюкзак через рентген, пожалуйста." — "?!.. Я ведь забираю вещи!" — "Таковы правила. Всё, с чем вы входите в помещение, нужно проверить." Честно говоря, поборол в себе искушение заявить что-то вроде: "Слушайте, чего вы теперь-то боитесь?!" Ладно... ну ее, ту политику. Мадрид не есть "что-то особенного" с туристской точки зрения, ну а любителю наземного электротранспорта там делать просто нечего ввиду отсутствия такового. Есть, правда, обширная сеть метро: http://tram.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-002.jpg (плюс к этому немало пригородно-городских электропоездов), но она исследована не была: проехались ровно один раз. Зато посетили аж две картинных галереи (хорошо известный Прадо и мне доселе вообще неизвестный Центр искусств королевы Софии, в котором есть хорошо известная "Герника" Пикассо). К слову сказать, в этом Центре я единственный раз за всю франко-испано-португальскую поездку столкнулся с запретом на фотографирование. Чтобы хоть чем-то иллюстрировать... :-) Одна из центральных площадей. Во времена оные именно здесь проходили аутодафе: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-006.jpg Все ушли на фронт: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-008.jpg Уголок старого города: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-012.jpg Королевский дворец: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-016.jpg И снова к вопросу о языках... http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-023.jpg А сами сады где-то такие: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-025.jpg Таверна, но не простая, а золотая: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-029.jpg Наконец, после разговора в камере хранения на Atocha я все-таки решил выразить завуалированный протест :-) путем наглого фотографирования всего, что можно, непосредственно на глазах у полиции. Ничего не получилось: снимков было сделано штук десять (половина из них тут же стерта), но стражи порядка не обратили на меня ни малейшего внимания. А выглядит тропический сад в зале ожидания вокзала так: http://kgb.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-051.jpg Ну и чуть ближе к теме: не пора ли Львовскому автозаводу подавать в суд за наглое копирование дизайна, в части фар? :-) http://tram.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-007.jpg Оно же... http://tram.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-003.jpg http://tram.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-008.jpg ... и его же сочлененная версия (извините за качество — это уже хорошие сумерки): http://tram.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-009.jpg Наконец, попытка нарваться на конфликт была продолжена на вокзале Chamartín, с которого мы уезжали, но и там не принесла успеха: http://tram.mashke.org/photos/20051124-madrid/20051124-madrid-010.jpg Из Мадрида предстояло добраться ночным поездом до Порто. Прямого поезда не существует, с пересадкой — два варианта: через Энтронкаменту (Entroncamento) либо через Виго (Vigo). Продавец в международной кассе мадридского вокзала порекомендовал второй. Впечатлило то, что для перепроверки расписаний-стыковок он пользовался... сайтом www.bahn.de!! Опять-таки встал вопрос "по разным купе или в первый класс?". Первый класс в этом случае стоил всего-то около 80 евро с носа, и был выбран без колебаний. В вагоне штук шесть-семь купе, из коих, кроме нашего, было заселено, кажется, еще одно (а вот "межобластные" вагоны, насколько я успел рассмотреть, были забиты практически до отказа). В купе две полки одна над другой, у противоположной стены умывальник. Интересно, что стенки купе немного не перпендикулярны продольной оси вагона (так что та стена коридора, в которой двери в купе, имеет пилообразную форму); за счет этого кровати чуть-чуть длиннее. Из приятных мелочей — при подходе поезда к станции назначения (было часов 7 утра, и станция была не конечной) раздался не стук в дверь: "Просыпаемся! Виго!", а... звонок по телефону (типа "селектора", но с настоящей трубкой :-). В Виго пересели на португальский РА :-)) (два или три дизельных вагона) Виго — Порто. Ничего особенного, агрегат в меру древний, останавливается часто, хотя между остановками скачет довольно резво. Граница между Испанией и Португалией в том месте, где мы ее пересекли, проходит по реке. Узрев на португальском берегу брошенное на произвол судьбы здание таможни с парой флагов и плакатом, зазывающим в Португалию, я невольно вспомнил свое пятисекундное недоумение при виде знака "Прикордонна смуга" за пару десятков километров от Чернобыля (действительно не сразу сообразил, о чем шла речь!). Еще пара часов езды под противным осенним дождем через португальские деревни — и мы в Порто. | ||
| Женя | http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg | [Ответить] |
| Бульвар Леси Украинки - вид на Печерский мост и на Выдубичи... | ||
| AMY | Re: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg [20] | [Ответить] |
| > Бульвар Леси Украинки - вид на Печерский мост и на
> Выдубичи... http://www.mashke.org/kievtram/pictures/allcars/ktv55-2/declin/30/ktv55-2-2002-30+2071+2074-pechmost-19810625-AO.html | ||
| Женя | Re: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg [20] | [Ответить] |
| Во-во, где-то так. :-) | ||
| Сергей Федосов | Re: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg [20] | [Ответить] |
| Ну, народ, держитесь за поручни!.
Новый вагон Сирио в Неаполе (с 2004 г) http://www.mondotram.it/napoli%2Dfrancesco/sirio/SIRIO1.jpg http://www.mondotram.it/napoli%2Dfrancesco/sirio/SIRIO8.jpg http://www.mondotram.it/napoli%2Dfrancesco/sirio/SIRIO7.jpg http://www.mondotram.it/napoli%2Dfrancesco/sirio/SIRIO4.jpg http://www.mondotram.it/napoli%2Dfrancesco/sirio/SIRIO3.jpg http://www.mondotram.it/napoli%2Dpabbamo/ Милан http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4900_22.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4900_21.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4900_31.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/701_13.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/701_10.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/701_09.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1949_11.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1949_12.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1949_03.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1949_07.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1500_70.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4600_05.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4700_06.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4700_15.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4700_09.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4800_14.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4800_18.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4800_22.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/4800_16.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1847_06.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1847_05.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1504_14.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1503_08.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1503_10.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1503_11.jpg депо - http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/1949_16.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/7100_20.jpg И в гробу я видел ваши маршрутким :-) - http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/7100_07.jpg http://digilander.libero.it/Tram1928/Foto/7500_17.jpg Глупые французы - http://www.lohr.fr/pics/translohr-padoueb.jpg Правда, говорят, что это итальянская Падуя, но судя по подвижному составу .... Лиссабон - http://www.mondotram.it/lisbona-dario/03-6_Largo_da_S%E9.JPG Депо в Турине - http://www.mondotram.it/incontri/torino-28.08.04/foto3.jpg Прочее туринское http://www.mondotram.it/paolo%2Dc/img/torino_p_06.jpg http://www.mondotram.it/paolo%2Dc/img/torino_p_02.jpg http://www.mondotram.it/paolo%2Dc/torino_ritorno10.htm http://www.mondotram.it/paolo/tram_3501.htm http://www.mondotram.it/paolo/interno3501_1.htm http://www.mondotram.it/paolo/torino.htm http://www.mondotram.it/paolo/083f2fa0.jpg http://www.mondotram.it/paolo/tram_116.htm http://www.mondotram.it/paolo/interno_116_2.htm http://www.mondotram.it/davide/foto-tram-torino/torino-2595sassi.jpg Старый троллейбусный Турин http://www.mondotram.it/paolo/filobus/torino2.jpg http://www.mondotram.it/paolo/filobus/torino3.jpg http://www.mondotram.it/paolo/filobus/bari1.jpg Куча туринских схем http://www.mondotram.it/paolo/cartine.htm http://www.mondotram.it/paolo%2Dc/torino_cartine.htm Троллейбусы Сан-Ремо - http://www.mondotram.it/davide/foto-filobus/index.htm Сайт туринского трамвая (парле итальяно? :-) ) http://www.mondotram.it/paolo%2Dc/torino_ritorno10.htm Триест - http://www.mondotram.it/tolo%2Dtrieste%2Dopicina/id3.htm http://www.mondotram.it/tolo%2Dtrieste%2Dopicina/id4.htm Мессина (открыт в 2003 г) - http://www.mondotram.it/messina-giovanni/messina-tram%2008T.jpg http://www.mondotram.it/messina-giovanni/messina-tram%2008T-2.jpg Старая Мессина - http://collinetto.altervista.org/img293.jpg http://collinetto.altervista.org/img296.jpg Неаполитанский трамвайный билет (антиквариант!) - http://www.mondotram.it/napoli-omnibus/Tram_Posillipo_bigl.jpg Ну и билеттарио (кондуктор то есть) на картинке Не латинская Европа Рабочее место водителя потсдамского Комбино - http://www.mondotram.it/filobustiere/postdam-i%20tram%20combino/combinoguida.jpg | ||
| Nick | Re: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg [20] | [Ответить] |
| Где в сети есть нормальная схема метро и трамвая (Т1/Т2/Т3) Парижа? | ||
| Сергій_П | Re: http://tram.mashke.org/photos/20051123_24-barcelona/20051123-barcelona-006-t3-maria-cristina.jpg [24] | [Ответить] |
| > Где в сети есть нормальная схема метро и трамвая (Т1/Т2/Т3)
> Парижа? Нормальна мапа з усіми лініями http://www.ratp.info/orienter/f_plan.php?nompdf=bus_paris_geo&loc=secteur&fm=pdf Метро та трамвай: http://www.ratp.info/orienter/f_plan.php?loc=reseaux&nompdf=metro&fm=gif | ||
| Сергій_П | [Ответить] | |
| Вибачаюся, на першій мапі немає ліній Т1 та тільки частина Т2
Нормальні мапи з мережею вулиць та інших ліній транспорту Т1: http://www.ratp.info/picts/plans/pdf/secteur/secteur8.pdf Т2: http://www.ratp.info/picts/plans/pdf/secteur/secteur5.pdf | ||
| Vyacheslav | Re: | [Ответить] |
| До речі, у Т1 спільне депо з метрополітеном, чи як? | ||
| Сергій_П | Re: [27] | [Ответить] |
| > До речі, у Т1 спільне депо з метрополітеном, чи як?
"Дєвачкі - налєво, мальчикі - направо". Депо візуально розділене на дві частини (групи колій). Здається, що трамвайне з контактною мережею та ангаром - збудоване пізніше на вільній території, а не було відібране від метро. Офіціальне впорядкування - одне депо, два депо або інше - не знаю. | ||
| Nick | Re: [27] | [Ответить] |
| А можно ещё схему Т3 и Т4? | ||
| Сергій_П | Re: [29] | [Ответить] |
| > А можно ещё схему Т3 и Т4?
Т3 є на першій схемі. http://www.ratp.info/orienter/f_plan.php?nompdf=bus_paris_geo&loc=secteur&fm=pdf Т4 ще означений оранжовим пунктиром. http://www.ratp.info/picts/plans/pdf/secteur/secteur9.pdf Новішої мапи немає. | ||
| Kostas | Італія-2008 | [Ответить] |
| Напишу тут про деякі враження від Італії (і зовсім трішечки Греції та Франції), які не будуть опубліковані на сайті. Думаю, що ця тема пасує таким подорожнім нотаткам трохи більше, ніж та, де я роблю анонси оновлень на urbantransport. Тим більше, що, як показує практика, досить швидко деякі моменти забуваються, а так хоч можна буде щось зберегти. Ну а ті, хто захочуть поїздити Італією, врахують деякі мої помилки, зокрема дві основних. З них і почнемо.
Перше. Якщо ви цікавитесь транспортом, уникайте відвідин цієї країни 1 травня. Для мене не було новиною, що у багатьох європейських країнах це вихідний день, але більшість населення поняття не має, з чим цей вихідний пов'язаний. Італія є винятком з цього правила. Турин мені нагадав комуністичні роки у нас – купа народу з червоними стрічками (щоправда, без сатанинських комуністичних гасел), непрацюючі трамваї у центральній частині. Про себе подумав: „Добре, що у мене сьогодні основна програма у Генуї”. У чомусь був правий, адже демонстрацій там не було. А от щодо транспорту я помилився – він взагалі майже не працював. Та про це потім. Друге. Електротранспорт має властивості не працювати на період шкільних канікул (середина липня – 10 вересня), окрім хіба що великих та курортних міст. Подібна властивість часто стосується і неділі, при чому цілий рік. Тому якщо ви в неділю у Мілані чи Турині, то просто випуски будуть меншими, а якщо вас занесло у Болонью чи Геную, то вибачайте – споглядатимете тільки автобуси, й теж у меншій кількості. Ну а тепер сама подорож. Оскільки я свого часу проґавив кілька нагод отримати бодай якийсь документ, який би полегшував можливість закордонних подорожей, то як і кожному маленькому українцеві, мені щоразу доводиться якимось чином вирішувати візову проблему. Тому поїздки до Італії здебільшого у мене виконуються через Грецію, приїзд до якої припав на Великодні свята, внаслідок чого скасували кілька поїздів, тому дорога до Патри – основного порту, звідки можна кораблем вирушити до Італії, дещо затяглася. Донедавна між Афіною і Патрою існувало пряме залізничне сполучення, при цьому це була вузькоколійна дорога Пелопонесу. Десь ближче до Олімпіади з'явився новий перевізник – Проастіакос, при цьому збудовано кілька нових залізниць в Атиці і буде збудовано ще (у т.ч. й замість свого часу закритих). Тож тепер Проастіакос просувається потихеньку у бік Пелопонесу (а якщо точніше, то вже туди вийшов), при цьому у деяких місцях збудовано зовсім нові колії, лінія стала двоколійною, й у перспективі дійде до Патри. 2006 року ми виконували пересадку на потяг ОСЕ у Коринфі, а тепер широка колія сягнула містечка Кіато. Так чи інакше, у Патрі мені особливо робити не було чого, оскільки неодноразово там бував. Міські автобуси в цей святковий день не працювали. На цей раз замість Бриндизі (туди плисти тільки ніч, тому більшість візитерів прибуває туди, і я так робив раніше) першим італійським містом стала Анкона – місто з тролейбусами. Було це 28 квітня. Тролейбусні дроти побачив досить скоро після виходу з території порту. Не було лише тролейбусів. Проблема також полягає в тому, що в Італії з ходу визначити номер можливого маршруту є досить проблематичним, оскільки нумерація маршрутів є наскрізною, тому тролейбус може мати як № 1, так і № 11 чи 30. Питати місцеве населення теж немає сенсу, оскільки у відповідь у переважній більшості випадків одержите ще одне питання – а куди вам треба їхати? Не кажучи вже про те, що багато людей просто не відрізняє тролейбус від автобуса. У будь-якому разі, мені треба було рухатися у напрямку вокзалу, туди ж йшли й дроти, тож я розумів, що рано чи пізно тролейбус мені зустрінеться. Це відбулося десь на півдорозі. Ясна річ, тролейбус непомітно і тихенько підкрався ззаду, і хоч я до того багато разів озирався, перше тролейбусне фото вийшло з видом на так звану „глуху сторону” (лівий задній бік). У черговий раз подумалося: шкода, що ніяк не придумають дзеркала заднього виду для пішоходів. Але принаймні тепер я знав: тролейбуси працюють на маршруті № 1/4. Такий незвичний номер пояснюється тим, що цей маршрут утворений об'єднанням маршрутів № 1 та 4, які багато в чому співпадають. Щоб легше було зрозуміти, наведу аналогію з київськими автобусними маршрутами № 10 та 104: такий собі маршрут № 10/104 Метро „Харківська” – ФАП. Тільки в Анконі ці маршрути співпадали на 80%. Наступний тролейбус, що йшов через 5-6 хвилин, я вже не пропустив, хоч він теж був ззаду. Обидва тролейбуси були умовно старенькими Menarini F 201LU. У цій розповіді для кожного міста даватиму одне фото кожного типу рухомого складу. Оптимізму побільшало, хоч я вже вирахував, що цей маршрут не є чисто тролейбусним – працюють і автобуси, причому на той момент їх було трошки більше. Але на цьому тролейбусна частина звершилася – більше по дорозі до вокзалу я жодного тролейбуса не побачив. Як виявилося пізніше – і не міг побачити, оскільки їх працювало тільки два. Пізніше я проїхав половиною цього маршруту, ясна річ, на автобусі, трошки пройшовся, ще раз побачив і сфотографував тролейбус (він уже залишився один), навіть проїхав на ньому одну зупинку. Фотографування не пройшло повз увагу водія і його колеги, що їхав у кабіні. Останній і повідомив мені, що на інвентарі залишилося тільки три тролейбуси, 1-2 виходять на лінію (щоправда, 100% точність тут гарантувати не можу, оскільки італійської майже не знаю, а розмова відбувалася саме цією мовою). Закриття тролейбусного руху планується на вересень-жовтень цього року. Тож зафіксуємо для історії останній маршрут № 1/4: Pzza 4 Novembre – Stazione FS – Tavernelle. По місту є купа стрілок, „електрифікованих” вулиць, тому не здивуюся, якщо раніше там було чимало маршрутів. З точки зору логістики далі було правильніше поїхати до Ріміні (трошки більше години потягом), але чомусь туди мені не дуже хотілося (десь сподівався, що за 8-10 днів трохи потеплішає і тролейбусний візит можна буде поєднати з купанням у морі), тому я відправився у Турин. Інтерсіті запізнювався на 15 хвилин, що для Італії не дивина, а поки доїхали до Турина, цей час збільшився майже до 50 хвилин. На жаль, це був не рекорд, і запізнення поїздів один раз таки зіграло зі мною дуже злий жарт. Хоч я й прибув до Турина, але день 29 квітня планувався для вивчення тролейбусних ліній у Сан Ремо з передмістями. Вже на стадії планування цієї подорожі зауважив, що поїзди проходять через Вентимілью (частина інтерурбана з Сан Ремо), звідки, вочевидь, доцільно було продовжити подорож вже тролейбусом. А згадавши, що до французького кордону буквально рукою подати (до речі потяг Турин – Імперія Онелья, яким я їхав до Вентимільї, десь на 40-50 хвилин заїжджав до Франції і зупинився там на одній станції; ця дорога дуже панорамна), і що в Ніцці минулого року відкрили трамвай, я вирішив долучити ще й це місто до подорожі. Трішечки довго довелося їхати потягом, який взагалі-то їхав швидко і не зупинявся часто. Як і більшість регіональних поїздів (найдешевших), він прибув своєчасно (на відміну від супердорогих Євростар чи середніх за ціною Інтерсіті). Тому особливо багато часу на Ніццу я не мав: спочатку планувалося побути там десь з 12-00 до 14-00. Але вийшло трошки довше, оскільки трамвай проходить через гарні місця. Цікаво, що єдиний поки трамвайний маршрут Pont Michel – Las Planas у формі підкови через центральну частину, можна сказати, облагородив місто. Пам'ятаю Ніццу зразка 1998 року як у буквальному сенсі слова засране місто (пардон за лексику, але це дійсно було так: ми ходили не стільки роздивляючись цікаві будинки, скільки дивлячись під ноги, щоб нікуди не вступити). Цей раз – майже ідеальна чистота (а якщо за французькими стандартами – то ідеальна), гарненькі трамваї, що курсують кожні 5-8 хвилин. Тут я проїхав по всьому маршруту, а пішки пройшов десь 65% лінії. Скажу зразу – воно того варте, і, сподіваюся, повноцінна фоторозповідь про Ніццу – не за горами. Звичайно, мій графік порушився, і з Ніцци я вибрався вже після 15-00. Була велика спокуса хоч на годинку вийти у Монте-Карло (фізично моя нога на територію цієї „держави” не ступала, проїжджав лише транзитом), але тоді довелося б забути про тролейбуси Сан Ремо, яким від початку планував присвятити цей день! Ще одна цікавинка: на двох площах і десь на сотні метрів прилеглих до них вулиць вирішено було не псувати місцевість стовпами з дротами, тому трамваї там працюють на батарейках. Тож у Вентимілью я прибув, коли вже вечоріло (після 17-00). Довелося зразу відмовитися від ідеї поїздки на тролейбусі, оскільки рух авто був настільки щільним, що в результаті я міг пропустити свій останній потяг на Турин з ризиком залишитися без нічлігу. Тролейбус я-таки упіймав, тут якась новіша модифікація з написом Bredabus (це питання підлягатиме подальшому опрацюванню, буду вдячний за будь-яку допомогу), такі ж їздили й у Сан-Ремо. Думаю, що на інтерурбані тролейбуси їздять не дуже часто, принаймні я за годину побачив тільки один, але може проблема у перевантажених вулицях? Ніяких табличок з графіками я не знайшов. Міжміський маршрут має номер V (San Remo – Ventimiglia), а у Сан Ремо діє маршрут U (Villa Hellios – Brezza). На іншій частині тролейбусного інтерурбану – маршруті T (San Remo – Taggia) працювали виключно автобуси. На маршруті U графік дотримувався чітко – кожні 15 хвилин. Частина парку представлена уже знайомою мені моделлю Menarini F 201LU. Після 20-30 рух тролейбусів припиняється. Вокзал у Сан Ремо більше схожий на станцію метро з платформами берегового типу. Всі поїзди зупиняються тільки на 1-2 хвилини. Назад я вже їхав іншою трасою, переважно вздовж узбережжя, але більша частина шляху минула, коли було темно. У Турині я провів повноцінний день 30 квітня і трошки 1 травня. Раніше я тут не бував, хоча мав можливість у 2006, але тоді віддав перевагу додатковому дню в Мілані. Вже після кількох годин перебування у Турині чомусь спала на думка аналогія – Дніпродзержинськ, збільшений у кілька разів. Звичайно, в архітектурному плані нічого спільного, десь є схожий рельєф, хоча в Турині трамваї крутих ухилів не долають (принаймні я не побачив), зате за невеликої кількості маршрутів вони мають велику довжину, й майже не мають спільних ділянок. Спільною рисою є також кількість типів трамваїв – чотири типи що у Турині, що у Дніпродзержинську. По місту чимало недіючих колій, та й самі маршрути, здається, теж непостійні, у тому сенсі, що інколи замінюються на автобусні під тим самим номером. На момент мого візиту діяли трамвайні маршрути № 3-4-9-10-13-15-16, не довелося покататися тільки на № 9 та 16. Донедавна ще й № 18 теж був трамвайним. Колишній трамвайний маршрут № 1 „принесено в жертву” лінії метро ще років вісім тому. Розподіл вагонів за маршрутами теж доволі чіткий: вагони серії 6000 Cityway (ALSTOM) працюють на маршруті № 4 та частково № 10, вагони серії 7000 LRV (більше схожі на ЛРТ) – маршрут № 3, серії 5000 TPR – маршрут № 9-15, частково № 10, і найстаріші – серії 2800 (їх є дві партії – надходження 1960-х та початку 1980-х) – на маршрутах № 13-16. Інтервали на більшості маршрутів такі, що любителі фотографувати можуть бути задоволені. Головне – мати достатньо часу, і щоб погода не зашкодила. Обидва чинники були не на мою користь, але добре, що за всю подорож тільки в Турині лив дощ (зате використав цей час на дослідження місцевого метро типу VAL, збудованого за французькою технологією). У місті окрім метро, з рейкового транспорту діє також зубчата залізниця (чи зубчатий трамвай?). Планував пофотографувати трамваї у центрі 1 травня, але не вийшло через демонстрації та перекриття руху. Тож близько 11-30 відбув до Генуї. У Генуї довелося гуляти вузенькими вуличками старого міста. І в другий проїзд (перший був у серпні 2006 року) тролейбусів я так і не побачив. Більше того, не працювали й численні фунікулери та ліфти, які цілком можна вважити частиною електротранспорту, принаймні оплата за проїзд стягується на загальних засадах, проїзні чинні. Причина – 1 травня. Більше того, у цьому місті і 2 травня було оголошено суботнім днем. Щоправда, вдалося дістати цінну інформацію про номер тролейбусного маршруту. Виявляється, № 30, а не № 33 (чи коротша версія № 33/ – такі позначки маршрутів в Італії доволі популярні), як ми вважали, оскільки його траса майже повсюди співпадала з тролейбусною; виявилося, що в одному напрямку № 33 йде через верхню частину міста, і між двома основними вокзалами проїжджає за стільки ж часу, за скільки можна швидким кроком по прямій (точніше, по тролейбусній лінії) дійти пішки. У неділю та свята тролейбусний маршрут не працює взагалі, тобто навіть не замінюється автобусним. Десь там у місті зустрілися мені дві „місцеві” україночки, у яких я вирішив поцікавитися тролейбусом. Що значить – наші люди – жодних питань про те, куди треба їхати, більш-менше чітка відповідь, що десь там у центрі вони їздять, але рідко. Так і було насправді, але я це побачив вже наступного приїзду. А поки взяв курс на місце наступної дислокації – Модену. Від Модени – самі лише позитивні враження. Туристично не затаскане місце з купою пам'яток, чудові тролейбуси оригінального забарвлення, котрі проїжджають через вузькі центральні вулички. Доволі типові для Італії тролейбуси Socimi працюють на маршруті № 11 та подекуди виходять на маршрут № 6 (там зараз здебільшого автобуси). На маршруті № 7 працюють новіші спарені тролейбуси Autodromo. На маршрутах № 7 та 11 є версії з індексом А, які працюють у вихідні дні. Для чого така зміна траси, я не зрозумів, оскільки у центральній частині обидва маршрути мають різні траси, а коли вони їздять з індексом „А”, то виходить, що 7А у центрі йде трасою 11, тоді як 11А – трасою 7. Єдина річ, що мені не сподобалася у Модені – система продажу квитків та неможливість дістати схему маршрутів. Проїзного на день немає, самі квитки можна купити тільки в автоматі у тролейбусі (ціна 90-хвилинного квитка традиційна – 1 євро), при цьому видається якийсь аналог чека на термопапері. Чесно кажучи, я так і не зрозумів, що там можуть побачити контролери, адже жодного знаку, який би свідчив про час купівлі, я там не знайшов. Але мені згадалося, як мені „римляни” ще у части студентських подорожей казали: „Наземний транспорт у нас безкоштовний, а метро – ну тут уже як пощастить”, що означає, що контролю практично немає. Скажу зразу – це мій четвертий відносно тривалий візит до Італії з інтенсивним використанням транспорту (а ще було кілька коротких, тобто на 2-4 дні), і жодного разу я ніде не бачив контролерів. Тролейбусні маршрути, що діяли на момент мого візиту: 6. Via Forli – Via Santi 7. Polo Universitario – Viale Gramsci 11. Strada Sant'Anna – Via dello Zodiaco А далі у той же день була Парма. Добре, що міста ці розташовані дуже поряд (менше години потягом). Насправді я спочатку планував Парму віднести на інший день разом з містом Ла Спеція (туди дорога однак проходить через Парму), але заради спортивного інтересу таки вирішив втретє завітати у Геную, і зробити це в один день з Ла Спецією, тому на Парму у мене було відведено лише трохи часу. Я мав надію, що там тролейбусів не повинно бути багато, й сподівався, що все-таки вони мають працювати. Так і вийшло. Щоправда, тролейбусних маршрутів виявилося аж чотири, й якісно охопити їх за той час, що у мене залишався, було проблематично. При виході з вокзалу зразу побачив тролейбус маршруту № 1, по трасі якого я й пішов. Реакція водіїв у Пармі на фотографування була прямо як у нас – один закривався руками, ще один почав розпитувати, навіщо фоткаю. У цього водія були можливості зі мною поговорити, оскільки я був деякий час єдиним пасажиром. Він також мене переконував, що його тролейбус новіший, ніж ті, що працюють на маршруті № 3. Але мені вони здалися однаковими, хоча на маршруті № 3 таки було кілька інших Menarini F 201LU. Крім того, є й значно новіші Autodromo (на всіх наліплено рекламу, щоправда, не навантажуючи). У Пармі тролейбуси теж проходять через гарні місця. Взагалі-то я трохи недооцінив це місто, і саме після візиту сюди дійшов висновку, що в Італії всі великі міста мають купу цікавих об'єктів, принаймні Duomo всюди різні і доволі цікаві. Чи є там проїзний на день, я не дізнавався, оскільки зрозумів, що мені цілком вистачить двох 90-хвилинних поїздок, що автоматично є дешевше, ніж купувати квиток на день. Квитки у Пармі чи не найкращі з усіх, які я коли-небудь бачив. Кожна серія на звороті містить історичне фото зі старим типом транспорту – є там трамваї, є й перші тролейбуси марки Fiat. Тому квитки купувались у різних кіосках, щоб урізноманітнити колекцію. Трошки поїздив різними типами тролейбусів, відвідав по одній кінцевій на маршрутах № 4 та 5 (Via Mordacci та Via Orazio), погуляв по центру, трошки переплутав розклад поїздів, погуляв ще 40 хвилин і повернувся до Модени. Тролейбусні маршрути Парми: 1. Stazione FS – Str. Farnese 3. S.Lazzaro – Crocetta (автобусно-тролейбусний) 4. Via Parigi – Via Mordacci 5. Via Orazio – Via Chiavari Далі буде.......... | ||
| SEmix | Re: Італія-2008 | [Ответить] |
| СПАСИБО БОЛЬШОЕ ЗА ЭКСКУРСИЯ В ИТАЛИЮ!!!
Вопрос: почему троллейбусы через одного похожи на DAC/Rocar? | ||
| Гербрандт | Re: Італія-2008 | [Ответить] |
| Костасе, дуже дякую за цікавенну розповідь про Італію та фотки! Аж самому закортіло... :-)
На Рокари схожі (? це ж копії!) тільки Аутодромо. Цікаво хто в кого поцупив. | ||
| Kostas | Re: Італія-2008 [33] | [Ответить] |
| > Костасе, дуже дякую за цікавенну розповідь про Італію та
> фотки! Аж самому закортіло... :-) Що заважає? :-) Варіант маршруту вже розписаний, можна внести корективи і спробувати :-) > На Рокари схожі (? це ж копії!) тільки Аутодромо. Цікаво > хто в кого поцупив. Точно. Насправді, тут румуни нічого не поцупили. Просто свого часу італійці намагалися відродити завод, от і забрали Rocar812/Autodromo (здається аж один). Ну а знайомі нам DAC/Rocar мають дизайн кузова, що "запозичили" з якогось німецького автобуса. | ||
| Саня | Re: Італія-2008 | [Ответить] |
| Дякую за цікаву розповідь!
Виходить,тролейбус на Заході малопоширений,пріоритетне місце займає трамвай. | ||
| Kostas | Re: Італія-2008 | [Ответить] |
| Так. Виняток - Італія і Швейцарія. Ну і окрема історія - Афіни. | ||
| SEmix | Re: Італія-2008 [36] | [Ответить] |
| > Так. Виняток - Італія і Швейцарія. Ну і окрема історія -
> Афіни. А что с Италией и Швейцарией? Ну и в Афинах трамвай к олимпиаде возродили. | ||
| Д-616 | Re: Італія-2008 [36] | [Ответить] |
| По-моему, на ДАКи они малопохожи. Если долго присматриватся, то какуют-то схожесть уловить можно.
Троллейбус - это фактически автобус с электропитанием. Поэтому трамвай имеет гораздо большее распостранение. В Праге троллейбусов вообще нет. | ||
| Kostas | Re: Італія-2008 [37] | [Ответить] |
| > > Так. Виняток - Італія і Швейцарія. Ну і окрема історія -
> > Афіни. > А что с Италией и Швейцарией? Ну и в Афинах трамвай к > олимпиаде возродили. Я про тролейбуси. Що їх у названих вище країнах досить багато - значно більше, ніж будь-де в інших європейських країнах. А Афіни мають вельми розвинену тролейбусну мережу, при цьому продовжують будувати нові лінії. >По-моему, на ДАКи они малопохожи. Если долго присматриватся, то >какуют-то схожесть уловить можно Гербрандт сказав правильно: схожий лише Autodromo (він же Rocar812). Тролейбус у Бухаресті 2005 року чомусь не працював (бачив тільки у депо), але у мене є фото аналогічного автобуса: http://urbantransport.kiev.ua/dir/ro/Bucuresti/98_105_PtaGaraDeNord.jpg >Троллейбус - это фактически автобус с электропитанием. Точно. І те саме вам скажуть і італійці. Тому їх і дивують люди, що шукають тролейбуси на вулицях міста :-) | ||
| G[H]usele_БПА | Re: | [Ответить] |
| Интересно, а в Афинах есть ещё советские ЗиУ-9? Или Афины все эти троллейбусы передали пострадавшему от войны с НАТО Белграду? | ||
| SEmix | Re: | [Ответить] |
| Вроде были | ||
| HAnS | Re: Італія-2008 [38] | [Ответить] |
| > По-моему, на ДАКи они малопохожи. Если долго
> присматриватся, то какуют-то схожесть уловить можно. Мається на увазі ДАК 812Е | ||
| G[H]usele_БПА | Re: | [Ответить] |
| Интересно было бы глянуть на фотки афинских зиушек:-) | ||
| Kostas | Re: [40] | [Ответить] |
| > Интересно, а в Афинах есть ещё советские ЗиУ-9? Или Афины
Якщо їх вже майже не залишилося в Полтаві (до речі, новіших за афінські), то чому вони мають бути в Афінах? :-)) > все эти троллейбусы передали пострадавшему от войны с НАТО > Белграду? До чого тут НАТО? І взагалі останні робочі афінські ЗиУ пішли до Грузії. Більшість з них навіть залишалася у колишньому забарвленні - оранжевому. Було це якраз перед Олімпіадою. >Интересно было бы глянуть на фотки афинских зиушек:-) Фотки ці у мене є, десь за місяць-два до завершення їх роботи, але це окрема тема. Колись пізніше. | ||
| G[H]usele_БПА | Re: [44] | [Ответить] |
| > > > все
> эти троллейбусы передали пострадавшему от войны с НАТО > > Белграду? До чого тут НАТО? І взагалі останні робочі > афінські ЗиУ пішли до Грузії. Більшість з них навіть > залишалася у колишньому забарвленні - оранжевому. Було це > якраз перед Олімпіадою. Странно. Точно помню встречал и даже качал фотки ЗиУ-9 в Белграде, которые были названы "как бывшие афинские". Вот только не помню откуда качал, но там много было белградских троллейбусов - ЗиУ-9, тролз и даже новых АКСМ! У этих ЗиУ-9 ещё были интересные двери - стеклянные окошка были и внизу, там где в обычных, что у нас просто углубление в виде верхнего окошка. (короче, чтоб было понятнее - как передние двери у стандартных ЗиУ-9):-) Хотя может я и что-то путаю, нащёт того что афинские троллейбусы попали в Белград. | ||
| G[H]usele_БПА | Re: | [Ответить] |
| Всё-таки я нашёл тот сайт, где я встречал инфу о афинских троллейбусах! Вот ссылка http://photo.tramvaj.ru/belgradtb.htm
На сайте у Оландера конечно же! Кстати, буду ваши фото афинских ЗиУ-9 ждать, так как эти тралы оочень нравятся!:-)) | ||
| Kostas | Re: [46] | [Ответить] |
| > Всё-таки я нашёл тот сайт, где я встречал инфу о афинских
> троллейбусах! Вот ссылка > http://photo.tramvaj.ru/belgradtb.htm > На сайте у Оландера конечно же! > Кстати, буду ваши фото афинских ЗиУ-9 ждать, так как эти > тралы оочень нравятся!:-)) Правильно. У Белград вони передавалися раніше. Я кажу, що ті останні, що працювали 2003-2004 рр., пішли до Тбілісі (і де вони тепер?) А я досі, коли приїжджаю у якісь міста з тролейбусами ЗиУ, не можу звикнути до "нашого" розташування сидінь. Так звик до афінської схеми. Тому мав велике здивування, коли побачив такий тролейбус у Житомирі! | ||
| G[H]usele_БПА | Re: ЗиУ-9 В Европе | [Ответить] |
| Будапешт, Белград, Афины, София....
Kostas, а в каких ещё городах Европы были и есть троллейбусы ЗиУ-9? | ||
| Kostas | Re: ЗиУ-9 В Европе | [Ответить] |
| Питання не зовсім до мене. Можу тільки казати за ті міста, де їх особисто бачив: Дебрецен, Сегед, Гдиня, Люблін. | ||
| НННаблюдательный | Re: [40] | [Ответить] |
| > Интересно, а в Афинах есть ещё советские ЗиУ-9? Или Афины
> все эти троллейбусы передали пострадавшему от войны с НАТО > Белграду? От "войны с НАТО" белградский ПС не пострадал.ЗиУ из Афин переданы намного позже,просто оттого,что Афины купили новые машины и полностью заменили свой ПС,а в Белграде пошли списания по возрасту ЗиУ и были планы открыть новый м-т.Передачи в Грузию были ДО,а не ПОСЛЕ белградских.Отданные в Белград машины были последними афинскими ЗиУ | ||
| Kostas | Re: [50] | [Ответить] |
| > > Интересно, а в Афинах есть ещё советские ЗиУ-9? Или Афины
> > все эти троллейбусы передали пострадавшему от войны с > НАТО > > Белграду? > От "войны с НАТО" белградский ПС не пострадал.ЗиУ из Афин > переданы намного позже,просто оттого,что Афины купили новые > машины и полностью заменили свой ПС,а в Белграде пошли > списания по возрасту ЗиУ и были планы открыть новый > м-т.Передачи в Грузию были ДО,а не ПОСЛЕ > белградских.Отданные в Белград машины были последними > афинскими ЗиУ ОК, приймається. Я писав те, що мені казали місцеві любителі та водії. Ще раз переконуюся, що вони таки на автобусах розуміються краще, а з тролейбусами у них не дуже. | ||
| G[H]usele_БПА | Re: ЗиУ-9 В Европе [49] | [Ответить] |
| > Питання не зовсім до мене. Можу тільки казати за ті міста,
> де їх особисто бачив: Дебрецен, Сегед, Гдиня, Люблін. А вы фотали троллейбусы в этих городах? И есть ли эти фотки в нете? | ||
| Kostas | Re: ЗиУ-9 В Европе [52] | [Ответить] |
| > > Питання не зовсім до мене. Можу тільки казати за ті
> міста, > > де їх особисто бачив: Дебрецен, Сегед, Гдиня, Люблін. > А вы фотали троллейбусы в этих городах? И есть ли эти фотки > в нете? Тільки в угорських. В неті цих моїх фоток поки немає. У польських був відносно давно, і на коротко. Але поїздити встиг. Зате у моїй директорії є буквально кілька афінських: http://urbantransport.kiev.ua/dir/athina/ Треба дивитися ті, що на 50** З іншими номерами - те, що їх замінило. | ||
| Тимофей | Re: ЗиУ-9 В Европе [52] | [Ответить] |
| В Польщі ЗіУ давно немає))) І здається, було їх всього декілька штук, що на пальцях порахувати можна)) | ||
| Сергій_П | Re: ЗиУ-9 В Европе [54] | [Ответить] |
| > В Польщі ЗіУ давно немає))) І здається, було їх всього
> декілька штук, що на пальцях порахувати можна)) Не скажи! Були й в Тихому (25 років, система починала з ЗіУ-9, останній рейс 2007-12-20), Слупску (10 ЗіУ-9), Варшаві. | ||
| Тимофей | Re: ЗиУ-9 В Европе [54] | [Ответить] |
| В Варшаві так. Але нема вже давно тої Варшави, і Слупска нема))
І власне, не в Тихому, а в Тихах;) такого не пам*ятаю. Жодного ЗіУ. Може, трупи валялися? Я у депо не був. | ||
| Kostas | Re: ЗиУ-9 В Европе [54] | [Ответить] |
| > В Польщі ЗіУ давно немає))) І здається, було їх всього
> декілька штук, що на пальцях порахувати можна)) У Любліні аж ніяк не кілька штук. Я у 1994 році, здається тільки ЗиУ і бачив. У Гдині теж не "декілька". | ||
| Nick | Re: ЗиУ-9 В Европе [54] | [Ответить] |
| > В Польщі ЗіУ давно немає))) І здається, було їх всього
> декілька штук, що на пальцях порахувати можна)) Та невже? І скільки? | ||
| Женя | Re: Латинская Европа-2: Porte Versailles T2&TMS [15] | [Ответить] |
| > Как ни прискорбно, но все-таки не будет соединения между
> продолжением Т2 и TMS вдоль бульвара Victor. > http://www.parisceinture.com/T2isseenmaispasParisien.html > Кто знает французский, может найдет причины этого или > опровергнет, но, по-моему, схемки ясно говорят сами за > себя. Ух ты! Пан Сергiй_П - и по-русски! 8-0 :-D | ||
| Kostas | Re: Італія-2008 [37] | [Ответить] |
| Друга частина.
І знову Генуя. На цей раз часу дуже обмаль, але мета одна – тролейбуси. З третього разу таки пощастило, хоча їздять вони не дуже часто, а якщо точніше, то просто трошки неритмічно. Фотографувати трохи незручно також через те, що багато вулиць стали односторонніми, але дроти залишися по обидва боки (прямо як у нас!). Тролейбусом проїхатися не вдалося, але я таки пройшов пішки по частині його траси між вокзалами, у тому числі й через один з транспортно-пішохідних тунелів. Був трохи здивований наявністю пішохідного переходу прямо посеред тунелю! Виявляється, там по один бік „вулиці” вихід з ліфта (той, який частина транспортної системи), а по інший – просто такий собі коридор до якоїсь вулиці вже в місті. На жаль, не мав часу дослідити такий цікавий феномен. Подібні тролейбуси я в Італії вже бачив з написом Bredabus, а на цих написано Ansaldo. Отже, тролейбус № 30 курсує за маршрутом Via di Francia WTC – Foce (Via Rimassa), але де саме розташовані обидві кінцеві, я так і не побачив – поїзди до наступного запланованого міста їздять лише кілька разів на день. Тож треба було поспішати. Цікава подорож вздовж лігурійського узбережжя (на теренах Генуї потяг зупинявся ще у чотирьох місцях!) завершилася у ще одному тролейбусному місті з цікавою назвою Ла Спеціа. Не знаю, скільки тут було маршрутів (традиційно зустрічалися зовні у доброму стані, але вочевидь невикористовувані тролейбусні лінії), але зараз працює один, але працює дуже чітко, проходячи від однієї з околиць Pegazzano через центр, а далі на останньому перегоні лінія роздвоюється – один рейс виконується до Bragarina, а один – до Park Palaspezia, що забезпечує 10-хвилинний інтервал на основній лінії, і, відповідно, 20-хвилинний на тому самому останньому перегоні. У неділю працює тільки лінія Bragarina – Pegazzano з 30-хвилинним інтервалом. Тролейбуси працюють до 21-00. У центрі на кількох вулицях рух тролейбусів односторонній. Щодо типу, здається це той самий Ansaldo (чи все-таки Bredabus?), хоча фари трошки інші. І взагалі у мене склалося враження, що у кожному місті є якісь свої особливі модифікації, що відрізняються Ну і в цьому місті немає проїзного на один день – є тільки на три години, хоча вам про це у кіоску можуть і не сказати (це я вже побачив потім на сайті atclaspezia). Крім того, є квитки на 8 та 16 поїздок, що, мабуть, для звичайних любителів транспорту, котрі приїхали на день, нецікаво. Разовий квиток чинний 60 хвилин та коштує 90 євроцентів. Я обійшовся двома такими. По дорозі назад на станції автомат з продажу квитків вперто нав'язував мені пересадку у Пармі на Інтерсіті, що коштував вдвічі дорожче, а з огляду на відсутність проміжних зупинок між Пармою та Моденою як для регіональних, так і для Інтерсіті, жодного виграшу у часі не давав, окрім того, що відходив та прибував на 10 хвилин раніше. Тому я вирішив взяти квиток до Парми, з тим, щоб там уже докупити звичайний. Потяг з Ла Спеції прибував лише на 5 хвилин пізніше від попереднього потягу на Модену. Але він трошки запізнився, та ще й був на тій самій платформі, тож я вирішив не втрачати нагоду приїхати майже на годину раніше, і вперше в Італії проїхав залізницею без квитка. Але відразу після такої поїздки фортуна втекла від мене, наче косуля від гепарда, і доганяти її довелося аж два дні. Зрозуміло, що день 4 травня (неділя!) так чи інакше накладав певні обмеження на транспортне фотографування, тому я вирішив не відкладати візит у Ріміні на останній день, і відвідати це місто у вихідний, скоротивши таким чином візит у Болонью і скасувавши візит до Падови. Прямий регіональний потяг домчав мене з Модени досить швидко. Більше того, якось так різко потеплішало, і можна було спробувати з тролейбуса прямо заскочити у море. Тепло вигнало до моря не лише мене, а й купу іншого народу, тож вперше я побачив, що не всім пасажирам дісталися сидячі місця у потязі! Думалося, що якраз у курортному місті міжміська лінія № 11 Rimini – Riccione мала б працювати й у неділю. Але вище я зазначав, що фортуна вже втекла... Автобус № 11, який повертав до моря, недвозначно „натякнув”, що тролейбуси сьогодні відпочивають. Інформаційний пункт, де консультують про маршрути та продають квитки, був поруч. І хоча я знав, що розмова майже напевно виявиться безрезультатною, вирішив ризикнути. Тітонька з невеликим словниковим запасом англійської мови вислухала мене уважно, порадила сідати на автобус і не ставити дурних питань (це я так зрозумів з контексту). На цьому запас її англійської лексики вичерпався, але я вже міг і сам щось скомпонувати італійською. У результаті після довгої наради з дядьком, що сидів поруч і теж продавав квитки, я одержав відповідь у вельми короткій і грубуватій формі: “Filobus finita! Morte!” (думаю, переклад непотрібен). Але щось підказувало мені, що робити коротке резюме на кшталт „Ще одним італійським тролейбусним містом стало менше” було зарано. І дійсно, після невеликої прогулянки містом, натрапив на кінцевий пункт цілої купи автобусів, де диспетчер розповів мені, у цьому річ. Правда, я майже десять хвилин пояснював (мабуть, вийшло так довго, бо довелося це робити італійською), чому мене це цікавить, навіть показував на фотоапараті фотки тролейбусів з інших міст. Виявляється, тролейбуси тимчасово не курсують ще з початку квітня, оскільки виникла якась проблема у контактній мережі. Спочатку він сказав „технічна проблема” (цей термін я потім чув ще неодноразово як вельми зручне пояснення будь-якого прояву транспортної неорганізованості), але потім, коли я заходився уточнювати, одержав конкретнішу відповідь. Може, на момент написання цих рядків рух вже поновився, але я так зрозумів, що до липня навряд чи там щось рогате їздитиме. Між тим, десь зникло сонце, стало трошки прохолодніше, і довелося море відкласти на невизначене потім (звичайно, ганьба для людини, закоханої у море, і яка фактично виросла на морі, але чомусь дуже хотілося побачити тролейбуси Болоньї). Як і з Генуєю, попередній візит у Болонью у серпні 2006 року у тролейбусному плані був безрезультатним. На цей раз історія повторилася, але з причини того, що це був недільний день. Пам'ятки Болоньї – це тема для окремого нарису, і, мабуть, не на цьому форумі й не зараз, а поки я сів на прямий потяг до Трієста (доволі рідкісне явище, як правило треба пересідати у Венеції, яка Местре). Так сталося, що я Болонью проїжджав за цю поїздку щонайменше тричі, і маю таке питання: що це будується? (фото з вікна Євростару, швидкість хоч і не 250 км/год, але десь близько того, тому якість відповідна). Мені чомусь здавалося, що це трамвай. Але ніде не чув про будівництво трамваю у Болоньї. Хоча це фото десь з відносно далекої околиці. У Трієст прибув традиційно пізно, по дорозі до готелю перейшов через трамвайні колії. Трошки насторожуюче вони виглядали – трошки заіржавілі і начебто їх подекуди заливали цементом. Про себе подумав, якщо тут щось їздить, такого бути не повинно. Але відганяю тривожні думки – може, тут теж у неділю трамваї не працюють. У готелі перепитав про трамвай, сказали: так, є, кожні 15-20 хвилин, якраз відправляється неподалік. На карті міста трамвай (Piazza Oberdan – Villa Opicina) позначений як одна з туристичних цікавинок. Але вже зранку, ідучи у напрямку тої самої Piazza Oberdan, побачив автобус № 2/ з кінцевими, аналогічними трамвайним. А трамвайна лінія таки була трошки заіржавілою, тобто вночі мені це не привиділося. Трамвай не працює вже відносно давно – з жовтня минулого року, коли запрацює – невідомо. Причина: технічні проблеми (ну що ще може бути в Італії?) з колією. Ну що ж, часу на це місто з огляду на його віддаленість від решти маршруту у мене однак було небагато, тому витратив я його на прогулянку. Маю сказати, що Трієст, хоч і знаходиться, в Італії, на італійське місто схожий мало, що й не дивно з огляду на його історію. Типове Австро-угорське місто з цікавою архітектурою, гарною набережною, і з деякими руїнами римських часів. Хоча по трамвайній лінії не ходив але трамвай мені все-таки зустрівся. Це сфоткано на задвірках колишньої залізничної станції, що використовувалася ще імператорською родиною для поїздок. А так – все автобуси, є досить гарні, як цей Citaro (і чому деякі вважають, що ЛАЗ скопіював цей автобус?). А далі була ще одна відносно довга поїздка, на цей раз з пересадкою у Венеції-Местре, до Флоренції. Давно вже там не був, просто хотілося погуляти одним з найулюбленіших міст, хоча й трошки туристично затасканих. Після цього ще одним Євростаром до Рима, де пробув аж 40 хвилин. Якби не 15-хвилинний перехід між 1-ю та 28-ю коліями (там не менше кілометра!), то міг взагалі Рим проїхати транзитом, а так довелося чекати наступного поїзда, тому як не лише випив кави, а й сфотографував такий майже трамвай (тут колія теж 915 мм). Його вагоноводу щось не сподобалося, а може він хотів попросити у мене фото. Але на питання, чи я розумію італійську, я вирішив відповісти майже правдиво: „Ні”. Більше питань до мене не було, він тільки незадоволено махнув рукою. Відносно невеликий переїзд до римського порту Чівітавеккіа (звідти почалася сардинська частина подорожі) регіональним двоповерховим потягом, який подекуди розвивав швидкість під 150 км/год. Тим потягом їздить купа наших співвітчизників, майже всі виходять десь за 30-40 хвилин після останньої римської станції (здається, називається їхня станції Cerveteri-Ladispoli), далі потяг іде напівпорожнім. До відправки корабля залишалося ще кілька годин, але вже сутеніло, та й сам порт виявився трохи далі, ніж я думав. Людей не було взагалі і мені подумалося, що може, й корабель скасують через „технічні причини”. Тому я подумки планував, куди їхатиму далі (так вже було трошки пізненько – десь 21:00), якщо з Сардинією не складеться. У напівпорожньому залі (так і не зрозумів, чи то термінал, чи то просто велике маловикористовуване приміщення) мені підказали, що пішки йти не варто, ось-ось має бути „пульман” (так у Латинській Європі називають м'який автобус). Пульман прийшов з майже 20-хвилинним запізненням, й було в ньому аж три пасажири. Їхали ми відносно довго як для такої дистанції (насправді десь 6 хвилин), але все якось кружляли через малозрозумілі клумби й штучно створені роздільні смуги на загалом широкому плацу, тож я собі уявив, що враховуючи ас чекання пульмана, пішки я би дійшов трошки швидше. У вікно побачив ватиканський потяг (оце-таки екзотика!) – такий майже старовинний, гарненький, зі шторками. На жаль, було дуже темно, щоб фоткати з вікна. Цікаво, ватиканці їздять тільки за маршрутом Vaticano – Civitavecchia, чи там є ще якісь маршрути? Між тим корабель не скасували, я взяв квиток, і вже за 15 хвилин намагався відкрити каюту карткою. Ясна річ, картка працювати відмовлялася. Пішов на рецепцію, де англійською розмовляти теж не вміють, але якось проблему вирішили. Нова картка вже працювала. Але щойно я повернувся після огляду корабля, як двері відчинятися знову не захотіли. Повторна розмова у рецепції (як виявилося, картка вирішила, що я вже зробив check-out, тобто у каюту можна зайти тільки один раз!), третя картка. Більше я не експериментував, і просидів до кінця поїздки у каюті. Насправді, я просто спав, адже вже було 22:00, а корабель прибував о 5:30. І ось вона – з дитинства в чомусь омріяна Сардинія. Прибув я у порт Ольвія, який у транспортному плані не є цікавим. На все Сардинію маю лише два дні, тут два міста з електротранспортом, поїзди курсують не дуже часто. Більше того, щоб дістатися Кальярі, маю зробити пересадку, на яку виділено лише 5 хвилин. Як не дивно, тут все синхронізовано. Видно, десь саме тут фортуна прискакала назад. Хоча поїздами я їздити там не збирався, хотів узяти машину, але у Києві вже прямо перед виходом в аеропорт перевірив кишені, виклав усе зайве, у тому числі й права на водіння. Отже, з певними обмеженнями у часі й з прив'язкою до графіків поїздів став пересуватися цим островом. Але відчуття, що я на острові, не було – занадто він вже великий. Зате краєвиди дуже гарні. Тема трамвайного Кальярі розкрита у відповідних галереях на сайті. Тролейбуси в роботі, з'являться десь скоро після завершення цих нотаток. Тролейбусний тип тільки один – Socimi. Наступним, і фактично останнім новим для мене стало ще одне невелике місто Сардинії – Сассарі. Трамвай тут з'явився 2006 року, і багато в чому є подібним до Кальярі. Щоправда, рухомий склад тут більш традиційний для Італії – AnsaldoBreda. Мені здалося, що ці вагони всередині трошки зручніші за афінські. Можу стверджувати, що мені вдалося перефотографувати весь інвентарний парк трамваїв цього міста без відвідання депо. Парк складається аж з трьох вагонів, адже більше і не потрібно за регулярного випуску на лінію двох вагонів на єдиному маршруті Stazione – Emiciclo Garibaldi. У якийсь момент я хотів уже обурюватися, що розклад не дотримується, оскільки за графіком обидва вагони працюють весь час – з 6:45 до 20:45 (або плюс 15 хвилин з іншої кінцевої) з постійним інтервалом 15 хвилин. А тут близько 16:00 на лінії залишився один вагон, але потім другий вагон з'явився, з чого я зробив висновок, що його попередник просто мусив піти у депо через „технічні проблеми”. Всього на трамвайному маршруті 7 зупинок. Лінія побудована одноколійною з одним роз'їздом, а трамваї курсують напівпорожніми. До речі, тут часто народ сідає у перший-ліпший трамвай, і обертається через кінцеву, тож на кінцевих вагони весь час хоч трошки, але заповнені. Тому зробити фото порожнього салону майже нереально. І взагалі мені цей трамвай нагадав тролейбус у Ландскруні (Швеція), тобто штука гарна, але чи потрібна? Хоча мені тут дуже сподобалося – і місто гарненьке, і трамваї. І, на відміну від Кальярі, тут легко пройтися вздовж лінії, що я і зробив. Тож для мене Сассарі стало другим містом після Молочного, де я пройшов всі 100% лінії пішки (у Конотопі я не дійшов до кінцевої Мотордеталь якихось 100 м, тому не можу враховувати). Оператором трамвайної лінії тут теж є Ferrovie della Sardegna (FdS). Квиток коштує 0,8 євро – найдешевший з-поміж усіх відвіданих мною міст. Ясна річ, у неділю трамваї не працюють. Закінчення буде... | ||
| Тимофей | Re: Італія-2008 [37] | [Ответить] |
| Будівництво у Болоньї - це, гадаю, будівництво "метро", мабуть насправді це буде трамвай.
Там був проект чогось такого декілька років тому, але не здається мені фантастичним, що вже почали будувати. Подробиць не знаю, треба шукати:) | ||
| Kostas | Re: Італія-2008 [37] | [Ответить] |
| Розповідь про кінцеву частину моєї подорожі. На цей раз майже без фото транспорту, але вирішив уже дописати, щоб нехай хоч щось з розпочатого мною мало закінчений вигляд.
Далі було повернення до Ольбії, і на цей раз переїзд „пульманом” з вокзалу до порту. Виявляється, наявність залізничного квитка звільняє від оплати за проїзд в автобусі. Корабель на диво був заповнений, принаймні у нашій каюті було зайнято всі 4 місця. У Чівітавеккії свій „пульман” швидко довіз аж до самої станції, де майже зразу відходив двоповерховий регіональний потяг, яким я повернувся до Риму. Так виходило, що я мав кілька вільних годин, і вже подумував, як їх використати. Але розклад рейсів показував, що з урахуванням ненадійності залізниці, краще було прибути в Анкону за три години до відправлення корабля на Грецію, аніж робити це за 22 хвилини. Тому на Рим я мав уже максимум півтори години. А далі почалися дивні речі. Система вперто відмовлялася мені продавати квиток на планований мною потяг. Таке побачив уперше. Підійшов до іншого автомату – той самий ефект. Перший клас взагалі був „неактивним”. Спробував пошукати каси з касирами – таких не виявилося! Були тільки сервісні центри зі страшенними чергами. Тому я вирішив поїхати з пересадкою. Що поробиш – єдино можливий непрямий шлях пролягав через... Болонью. Правда, це коштувало майже вдвічі більше (очевидно, всі Євростар поїзди Рим – Мілан апріорі ледь не вдвічі дорожчі за інші), але принаймні квиток я придбав без проблем, і потяг відправлявся буквально за 5 хвилин. Часу у Болоньї було обмаль – лише близько трьох годин, до наступного Євростару, який вже мав мене довезти до Анкони, прибуваючи з майже годинним запасом. Чекати тролейбус у Болоньї в районі вокзалу можна довго, тому я зразу попрямував у центр, де курсують вже згадувані мною маршрути № 13 та 19, інтервал на яких більш-менш прийнятний як для швидкої фотосесії. Насторожили деякі оголошення, які сповіщали, що після 11:50 (а це трошки більше, ніж за годину) транспортне сполучення „не гарантується”. Я так зрозумів, що мова йшла про якийсь загальний страйк. Тому за цей короткий проміжок встиг сфотографувати тільки кілька тролейбусів у не найкращих місцях, але вже як є. Оскільки тролейбус у Болоньї відновлено 1991 року, то й тролейбуси відносно нові – вже знайомі Autodromo. Також побачив одинарні, але вже тоді, коли весь транспорт раптом став прямувати у депо (якраз в районі 11:50). Як бачимо з другого знімка, тролейбуси у депо їхали в автобусному режимі, незважаючи на те, що робили це за тролейбусною трасою. Тож тема Болоньї залишилася нерозкритою ані в транспортному, ані в туристичному плані. Ну нічого, буде привід завітати сюди ще раз незабаром. А заодно до сусідньої Падови (чи Падуї?) з її екзотичним чи то трамваєм, чи то тролейбусом (не знаю, як це у нас правильно називається). Насамкінець одержав неприємний сюрприз від Треніталії. Хоча Євростар прибув своєчасно, але десь на півдорозі став уповільнюватися, а у місті Чезена просто зупинився і простояв більше години. Технічні проблеми... Я тим часом намагався знайти на квитку хоч якийсь телефон, щоб повідомити про своє запізнення хвилин так на десять, а раптом вони зможуть затримати корабель? Паралельно видивлявся, де здаються кімнати у сусідніх з Анконою селах (добре, що місцина курортна, і з цим проблем немає) і записував телефони. До Анкони я прибув за одну хвилину до відправлення корабля (тобто, потяг запізнився на 79 хвилин!), і хоча шансів було обмаль, вирішив „викинути” ще 10 євро на таксі. Я був майже впевнений, що корабель відправиться, адже компанія АНЕК інколи відправляє свої кораблі навіть раніше. Так і вийшло. Ми доїхали трошки більше ніж за дві хвилини, але і корабель відплив майже на 100 метрів. Мені запропонували безкоштовно обміняти квиток на завтрашній рейс, при цьому підтвердили, що якби я зателефонував, мені пішли б назустріч, і затримали корабель. Але оскільки через годину відпливав корабель іншої компанії, яка мені не так сильно подобається (там все зроблено тільки, щоб народ сидів у ресторанах і барах), вирішив трошки доплатити, і їхати зразу. Вже підпливаючи до Патри, витягнув квиток компанії АНЕК до здавання для повернення грошей, і побачив цілу купу телефонів компанії у різних містах прямо на тому самому конверті... Ніколи не вважав себе марновірним, але тут подумалося, що мабуть таки щось мало зі мною погане статися на тому кораблі, на який я не потрапив, раз було зроблено стільки спроб відвернути мою подорож ним. Але про це так чи інакше дізнатися вже неможливо. До речі, корабель, яким я плив, відправився на 12 хвилин пізніше. Оскільки й прибуття до Патри було на півтори години пізніше, на планований потяг до Афін я вже не потрапив. Але це мало свій позитив. Я дізнався, що набагато зручніше і швидше їхати автобусом. Згадавши, що я у цю поїздку зовсім не купався у морі, зробив ще й півторагодинну зупинку (адже для мене не мало значення, чи приїжджати до Афін о 20-00 чи о 22-00), паралельно сфотографувавши потяг ОСЕ. За кілька років такий знімок може стати історією, адже видно, що готуються до прокладання другої колії та перешивання існуючої на стандартну ширину. Рухомий склад теж може змінитися. Греція здивувала величезними чергами за бензином, а у день мого відправлення страйкували таксисти. Досить незвично було бачити центр міста без всюдисущих жовтеньких машин. Тарифів на таксі я не знаю, але, судячи з усього, задоволення це вельми недороге. Для довідки: переважна більшість пасажирів автобуса, у тому числі студентів, що прибув з Патри до Афіни, попрямувала до таксі. Але я знаю, що є автобус № 051, який довезе мене прямо до мого кінцевого пункту, тому обрав цей більш звичний для себе спосіб. Про Афіни на цей раз не писатиму (а писати можу багато, оскільки бував і буваю тут регулярно, але про особливості місцевого транспорту колись іншим разом), оскільки два дні пролетіли у численних зустрічах. Також я після майже 12-річної перерви відвідав ще раз археологічний музей, який у кращих традиціях минулого в неділю знову мав безкоштовний вхід. | ||
| лихвар | Re: Італія-2008 [62] | [Ответить] |
| > http://www.urbantransport.kiev.ua/dir/it/bolognatrol-1.jpg
болонський аутодромо розфарбовкою чомусь дуже нагудує оранжеві юмзи.. :) таке враження, що тролі не надто наповнені.. на апенінах так завжди, чи в час-пік краще? цікаво було почитати, дякую. | ||
| Kostas | Re: Італія-2008 [63] | [Ответить] |
| > >
> http://www.urbantransport.kiev.ua/dir/it/bolognatrol-1.jpg > болонський аутодромо розфарбовкою чомусь дуже нагудує > оранжеві юмзи.. :) Доволі нестандартний погляд на Autodromo :-) > таке враження, що тролі не надто наповнені.. на апенінах > так завжди, чи в час-пік краще? У малих та відносно малих містах завжди. Але якщо хтось вибиваєтья з графіка, то буває і велике наповнення. А от у Римі транспорт досить переповнений, особливо метро. І не лише у "пік", а й серед дня. Зрозуміло, що чималий трафік генерується туристами, для яких поняття "піку" не існує. | ||
[ Список тем | Создать тему ]
